Карабиць Кирило Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 12:19, 23 грудня 2021, створена Aibot (обговорення | внесок) (технічні зміни,, replaced: 5 грудень 2 → 5 грудня 2 (2) за допомогою AWB)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 23 грудня 2021, заснована на цій версії.
У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем: Карабиць.
Кирило Карабиць
Зображення
Зображення
Основна інформація
Дата народження26 грудня 1976(1976-12-26) (47 років)
Місце народженняКиїв
Роки активності1995 - дотепер
ГромадянствоУкраїна Україна
Професіядиригент
ОсвітаКССМШ ім. Лисенка
Київська консерваторія
Жанркласична музика
КолективиБорнмутський симфонічний оркестр
Нагороди
офіцер Ордену Британської імперії
kirillkarabits.com
CMNS: Файли у Вікісховищі

Кара́биць Кири́ло Іва́нович (нар. 26 грудня 1976) — український диригент, син українського композитора Івана Карабиця.

Життєпис

Народився у Києві.

Навчання

Закінчив Київську середню спеціалізовану музичну школу імені М. В. Лисенка, потім — Київську консерваторію, клас професорів Романа Кофмана (оперно-симфонічне диригування) та Левка Венедиктова (хорове диригування).
У 1995 та 1996 стажувався у літній академії Баха в Штутгарті.

У 1998-2002 закінчив Віденську академію музики.

В роки навчання знайшов в архіві Берлінської співочої академії ноти опери Телемана "Pastorelle en Musique" та Пристрастей за Йоганнесом К. Ф. Е. Баха, які вважалися втраченими.

Творчий шлях

У 1995 — дебютував як диригент з Національним ансамблем солістів «Київська Камерата», де працював чотири роки.

У 1998—2000 роках працював з Будапештським фестивальним оркестром.

У 2002—2005 — з філармонічним оркестром Французького радіо.

У 2005-2007 був головним запрошеним диригентом Страсбурзького філармонічного оркестру.

З 2007 (формально з 2008) року був 13-им Головним Диригентом симфонічного оркестру в Борнмуті (Борнмутський симфонічний оркестр). Під керівництвом Кирила Карабиця оркестр здобув звання «Найулюбленішого оркестру світу».[1]

Кирило Карабиць дебютував у Північній Америці під керівництвом Х'юстонського симфонічного оркестру в березні 2009 року, після чого регулярно працює у США з оркестрами Філадельфії, Клівленда, Лос Анджелеса та іншими.

У вересні 2014 році після практично річної високо оціненої критиками роботи з колективом став художнім керівником «I, CULTURE Orchestra» (ICO)[2][3]

З 2005 працював диригентом постановником у театрах Glyndebourne, Opera du Rhin, Theatre de Geneve, Deutsche Oper Berlin, Opernhaus Stuttgart, Opera de Lyon, Opernhaus Zurich

У 2012 дебютував у Великому театрі Москви з оперою "Євгеній Онєгін"[4], влітку 2013 там же ставив "Богему"[5].

Із 2016 року Кирило Карабиць став новим музичним директором і шеф-диригентом Німецького національного театру[de] і Державної капели у німецькому місті Ваймар.[6][7]

«Мій перший концерт-відкриття як головного диригента і музичного директора Німецького національного театру і Державної капели почнеться з симфонічної поеми Ліста, який проживав у Ваймарі, "Мазепа". Цим я хочу зробити акцент на українській темі, котра точно буде в моїх майбутніх програмах. … Культурна політика має бути на першому плані. Культура нас робить українцями, не політика. … Інвестувати треба саме в культуру.»[1]

З Веймарською капелою Карабиць здійснив перші в історії оркестру гастролі до США, зробив записи невідомих творів Ліста (в тому числі першій запис опери Сарданапало, що була реконструйована англійським музикознавцем Девідом Тріпеттом) разом з компанією "Audite".

У 2017 році Кирило Карабиць виступав у Москві з Російським національним оркестром, програма концерту включала твори українських композиторів М. Лисенка, В. Сільвестрова та Б. Лятошинського[8], а в грудні 2019 року виступив разом з оркестром Михайла Плєтньова, єдиного російського музиканта, який не підписав лист на підтримку анексії Криму.[9]

Кирило Карабиць 30 грудня 2020 року керував прем’єрою віднайдених симфоній Максима Березовського у виконанні Національного камерного ансамблю Kyiv Soloists, National chamber ensemble. Концерт «Березовський-275» відбувся в Андріївській церкві й через пандемію коронавірусу транслювався онлайн[10].

У травні 2021 року на Дні Європи у Києві представив віднайдений балет Федора Якименка «На берегах Дніпра», який сам віднайшов у Паризькому муніципальному архіві. Для прем'єри під диригуванням Кирила Карабиця спеціально був зібраний великий симфонічний оркестр у складі «Київських солістів» та Національного президентського оркестру України[11].

Оркестри

Кирило Карабиць на концерті у Львівській опері, 30 червня 2015 року
  • Берлінський симфонічний оркестр,
  • оркестр Франкфуртського радіо,
  • Філармонічний оркестр міста Токіо (Японія),
  • оркестр Сіднейської філармонії (Австралія),
  • Національний симфонічний оркестр Бразилії у місті Сан-Паоло,
  • Ліонський симфонічний оркестр (Франція),
  • симфонічний оркестр міста Ставангер (Норвегія),
  • «Молода Німецька Філармонія»,
  • філармонічний оркестр міста Тампере (Фінляндія),
  • Гайдн-Оркестр міста Больцано (Італія), оркестр міста Люцерн (Швейцарія),
  • оркестр Латвійської філармонії
  • інші.

Постановник

у сезоні 2007/2008 — постановки в оперних театрах Женеви, Страсбургу, Нансі (Франція).

у 2008 році — постановка опери «Євгеній Онєгін» на Глайндборнському фестивалі (Англія) за участю Лондонського Філармонічного Оркестру.

Відзнаки

  • Нагороджений призом Данської асоціації диригентів на міжнародному конкурсі молодих диригентів ім. Миколи Малька (1998),
  • має відзнаку Австрійської спілки Альберта Швейцера (Відень, 1998),
  • приз «Європейської фундації» під патронатом принца Генрика Датського як молодому диригенту (Брюссель, 1998),
  • має відзнаку почесного громадянина штату Оклахома (США),
  • лауреат Міжнародного конкурсу диригентів «Mario Gusella» (Італія),
  • Королівським філармонічним товариством визнаний найкращим диригентом 2012 року (Велика Британія).
  • Український диригент Кирило Карабиць отримав музичну нагороду Королівського Музичного Товариства, найпрестижнішу нагороду класичної музики у Великій Британії.[12]
  • 6 жовтня 2014 року знаний веб-портал Bachtrack за результатами он-лайн голосування оголосив Борнмутський симфонічний оркестр під керівництвом Кирила Карабиця «Найулюбленішим оркестром світу 2014» (англ. World’s Favourite Orchestra 2014). Також, до двадцятки найрейтинговіших оркестрів світу потрапив і керований К. Карабицем «I, CULTURE Orchestra» (ICO)[13].

Примітки

  1. ↑ а б Диригент Кирило Карабиць: Культура нас робить українцями, не політика // Espreso.tv 5.09.2015
  2. ↑ «І, Culture Orchestra»  — це 111 талановитих музикантів віком від 18 до 28 років із семи країн Центрально-Східної Європи (Вірменії, Азербайджану, Білорусі, Грузії, Молдови, України і Польщі) під диригування українського віртуоза. Створений в 2011 році Інститутом Адама Міцкевича (Варшава), в рамках культурної програми польського головування в Раді ЄС. Детальніше: Анатолій Зимнін за матеріалами Другої програми Польського радіо (Dwójka) (05.08.2014 17:57). Оркестр «І, Culture Orchestra» розпочинає свій четвертий сезон. http://www.polradio.pl/. Polskie Radio S.A. Процитовано 8 жовтня 2014.
  3. ↑ Kirill Karabits appointed Artistic Director of I, CULTURE Orchestra!. http://www.orchestra.iam.pl/. 29 вересня 2014. Архів оригіналу за 12 жовтня 2014. Процитовано 8 жовтня 2014.
  4. ↑ Кирилл Карабиц дебютирует в Большом театре
  5. ↑ Кирилл Карабиц дирижирует "Богему" в Большом театре
  6. ↑ Український диригент Карабиць очолив Німецький національний театр // Українська правда. Життя, 10.07.2015
  7. ↑ Такою, як раніше, Україна не буде. Люди не дозволять // День. 26.12.2015
  8. ↑ За пультом – Кирилл Карабиц, за фортепиано – Михаил Плетнев - Статьи - Музыка - РЕВИЗОР.РУ. rewizor.ru. Архів оригіналу за 15 грудня 2019. Процитовано 15 грудня 2019.
  9. ↑ Российский национальный оркестр, Кирилл Карабиц, Михаил Плетнёв : Московская государственная академическая филармония. meloman.ru. Архів оригіналу за 15 грудня 2019. Процитовано 15 грудня 2019.
  10. ↑ Музична прем'єра від всесвітньовідомого диригента Кирила Карабиця. НМАУ (укр.). 28 грудня 2020. Процитовано 16 травня 2021.
  11. ↑ Музику забутого українського композитора презентують у столиці. Вечірній Київ (укр.). Процитовано 16 травня 2021.
  12. ↑ Український диригент отримав престижну нагороду в Британії // Українська правда. Життя, 15.05.2013
  13. ↑ Mark Pullinger (06 October 2014). World’s Favourite Orchestra: A Seaside Stroll for Bournemouth?. http://bachtrack.com/. Bachtrack Ltd. Процитовано 8 жовтня 2014.

Література

  • Леоненко Р. «Победитель» // Кореспондент. — 2002. — 17 трав.;
  • Новицький В. Міжнародна нагорода Кирила Карабиця // Уряд, кур'єр. — 2001. — 8 груд.;
  • Берегова О. Таємниця числа 19 або роздуми з приводу одного дебюту //КіЖ. — 1996. — 17 квіт.;
  • Степанченко Г. Нове життя класичної опери // Київська пектораль [додаток до ж. «Театр.-конц. Київ»]. — 2002. — Вип. 2.

Посилання

Інтерв'ю

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Карабиць_Кирило_Іванович&oldid=34156553