Плєтньов Михайло Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Плєтньов Михайло Васильович
Mikhail Pletnev.jpg
Основна інформація
Повне ім'я Плетнёв Михаил Васильевич
Народження 14 квітня 1957(1957-04-14) (60 років)
• місце Архангельськ
Країна Росія Росія
Національність росіянин
Професія композитор, піаніст, диригент
Освіта Московська державна консерваторія імені П. І. Чайковського
Інструменти фортепіано
Жанр класична музика
Колективи Російський національний оркестр
Нагороди
Order "For Merit to the Fatherland" III class Order "For Merit to the Fatherland" IV class
Премія Ленінського комсомолу
Народний артист РРФСР Заслужений артист РРФСР
commons: Файли у Вікісховищі

Михайло Васильович Плєтньов (нар. 14 квітня 1957) — радянський піаніст і диригент. Народний артист РРФСР. Тричі лауреат Державних премій Російської Федерації. Засновник і художній керівник Російського національного оркестру.

Біографія[ред.ред. код]

Народився в Архангельську сім'ї музикантів. Навчався в музичній школі при Казанській консерваторії, потім у ЦМШ, з 1974 по 1979 рік - у Московській консерваторії в класі професора Якова Флієра, згодом у класі професора Л. Н. Власенко, в 1981 році закінчив аспірантуру.

Після перемоги на VI Міжнародному конкурсі імені П. І. Чайковського почалася інтенсивна концертна діяльність піаніста. Він виступав з сольними програмами і разом з оркестрами Європи й Америки - філармонічними оркестрами Берліна, Лондона, Ізраїлю, Мюнхена, Чехії, виступав з такими диригентами як Клаудіо Аббадо, Бернард Хайтінк, Лорін Маазель, Зубін Мета, Курт Зандерлінг, Нееме Ярві.

В 1980 році дебютував як диригент. 1990 став засновником і головним диригентом Російського національного оркестру. Виступав як запрошений диригент з Філармонічними оркестрами Лондона, Токіо, Лос-Анджелеса та іншими.

Перешкоди перехідного етапу до капіталізму[ред.ред. код]

Як і більшість населення Росії, музикант потерпає від перешкод і вад перехідного етапу від незрозумілого соціалізму до капіталізму. Він чесно зауважує, що умов для виконання класичної музики в Росії та більшості країн СНД - обмаль. Погано і з новими залами, і з майже повною відсутністю добрих, якісних інструментів, тих же фортепіано концертного класу. Не найкращою є не тільки дивацька архітектура Московського міжнародного будинку музики, а й акустика його залів, що значно поступається якості інших концертних залів у Сполучених Штатах чи Іспанії. В Росії і країнах СНД за 20 останніх років перевагу і державну підтримку отримали брудні зразки буржуазної поп-культури. І вже втрачене покоління тих, хто кохався і добре знав класичну музику різних країн. Це обумовило масовий виїзд класичних виконавців за кордон, про що неодноразово говорив і сам музикант в інтерв'ю. Він і сам значну частку часу мешкає в Швейцарії або гастролює за кордоном.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Сторінка на сайті Російського національного оркестру. Архів оригіналу за 2012-02-17.