Борисов Дмитро Дмитрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Борисов Дмитро Дмитрович
Народився15 серпня 1985(1985-08-15) (39 років)
Чернівці, Українська РСР, СРСР
Країна Росія
Місце проживанняМосква
Діяльністьжурналіст, телеведучий, радіоведучий, виробник, ведучий
Alma materРосійський державний гуманітарний університет (2007)
Знання мовросійська
БатькоDmitry Bakd
Нагороди
Сайтddb.livejournal.com
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Борисов.

Дмитро Дмитрович Борисов (нар. 15 серпня 1985, Чернівці, Українська РСР, СРСР) — російський журналіст, ведучий «Першого каналу», радіоведучий «Ехо Москви», активний діяч Рунету, продюсер документальних проектів, генеральний продюсер компанії «Перший канал. Всесвітня мережа» (з 2015 року), ведучий програми «Нехай говорять» (з 2017 року). Лауреат індустріальної телевізійної премії «ТЕФІ» (2016, 2017).

Біографія

Дмитро Борисов народився в Чернівцях. Дитинство провів у Паневежисі (Литовська РСР), а в школу пішов у Москві.

Закінчив у 2007 році історико-філологічний факультет Російського державного гуманітарного університету, отримав диплом філолога, фахівця з історії, культури та літературі Росії та Німеччини. Профільно займається французькою драматургією. Після закінчення вузу вступив до аспірантури РДГУ.

Дмитро Борисов та Олег Скрипка на радіостанції «Ехо Москви». Січень 2006.

З 16 років Дмитро Борисов працював на радіостанції «Ехо Москви», куди потрапив після звернення до головного редактора з концепцією своєї передачі[1]. Перший досвід отримав у службі інформації (спочатку редактором, потім — ведучим новин), крім того, вів разом з Олександром Плющовим нічну музичну програму «Срібло», пізніше перетворену у вечірню програму «Аргентум», а потім — в «Попутники». Крім цього, їздив у відрядження — від «Євробачення»[2] до Беслана.

У березні 2006 року був запрошений на «Перший канал»[3] в якості ведучого спочатку ранкових[4], а потім денних і вечірніх випусків новин. 9 травня 2008 року в парі з Юлією Панкратовою коментував у прямому ефірі трансляцію святкового параду на Червоній площі на «Першому каналі»[5].

З літа 2011 по серпень 2017 року вів інформаційну програму «Час»[6][7]. З 29 серпня 2011 р. по 5 серпня 2017 року вів великі «Вечірні новини» о 18:00[8]. 29 вересня 2013 року був одним з основних ведучих благодійного телемарафону «Всім світом», присвяченого допомоги постраждалим від повені на Далекому Сході[9].

Дмитро Борисов був одним з факелоносців естафети олімпійського вогню зимових Олімпійських ігор 2014 року на її етапі в Москві. В лютому 2014 року представляв випуски «Новин» і програми «Час» олімпійського Сочі в складі олімпійської команди «Першого каналу»[10]. Згодом 7 лютого 2015 року в новинної студії провів марафон «Перший Олімпійський. Рік після ігор»[10].

З жовтня 2015 року є генеральним продюсером ЗАТ (з січня 2017 — АТ) «Перший канал. Всесвітня мережа», яка займається розвитком і зміцненням позицій «Цифрового Телесімейства» Першого, що об'єднує тематичні канали «Будинок кіно», «Будинок кіно Преміум», «Бобер», «Музика Першого», «Час» і «Телекафе»[11].

15 червня 2017 року як основний ведучий в парі з Тетяною Ремезовою брав участь у програмі «Пряма лінія з Путіним»[12].

З 14 серпня 2017 року — ведучий ток-шоу «Нехай говорять» на «Першому каналі» замість Андрія Малахова[13].

У Живому журналі веде блог [14][15]. Активний користувач «Твіттера» (ім'я: @ddb1).

Родина

Батько — Дмитро Петрович Бак (нар. 1961), російський філолог, літературний критик, журналіст, перекладач, професор Російського гуманітарного університету, директор Державного музею історії російської літератури імені В. І. Даля (Державного літературного музею; з 2013 року)[16]. Мати — Олена Борисівна Борисова, філологиня, в різний час працювала в РДГУ та в Гнесінському училищі[17].

Нагороди та номінації

  • Подяка Президента Російської Федерації (23 квітня 2008) — «за інформаційне забезпечення та активну громадську діяльність щодо розвитку громадянського суспільства в Російській Федерації»[18].
  • 2008 рік — премія Першого каналу як найкращий ведучий телесезону[19].
  • 2010 рік — фіналіст премії «ТЕФІ 2010» в номінації «Ведучий інформаційної програми».
  • 2011 рік — лауреат премії «Блог Рунета» (кращий мікроблог журналіста: @ddb1)[20].
  • 2011 рік — фіналіст премії «ТЕФІ 2011» в номінації «Ведучий інформаційної програми».
  • 2014 рік — Медаль ордена «За заслуги перед Вітчизною» I ступеня за внесок у підготовку та проведення XXII Олімпійських зимових ігор в Сочі[21][22].
  • 2014 рік — фіналіст премії «ТЕФІ 2014» в номінації «Ведучий інформаційної програми».
  • 2015 рік — фіналіст премії «ТЕФІ 2015» в номінації «Ведучий інформаційної програми».
  • 2016 рік — лауреат премії «ТЕФІ 2016» у номінації «Ведучий інформаційної програми»[23].
  • 2017 рік — лауреат премії «ТЕФІ 2017» в номінації «Ведучий інформаційної програми»[24].

Примітки

  1. ↑ ДМИТРИЙ БОРИСОВ: ПОЛЮБЯТ ЛИ ЕГО ТАК, КАК МАЛАХОВА. МК-Бульвар. 21 серпня 2017.
  2. ↑ Телеведущий Дмитрий Борисов: «Никто не ожидал, что шансы на победу Полины Гагариной будут настолько высоки!». Комсомольская правда. 23 травня 2015.
  3. ↑ Человек в кадре: диктор или журналист?. Эхо Москвы. 17 вересня 2006.
  4. ↑ Щёлк-щёлк-щёлк, кто на новенького? Знакомьтесь, перед вами новые лица информационного вещания. Московский комсомолец. 19 жовтня 2006.
  5. ↑ Майские телевизионные ритуалы. Радио Свобода. 12 травня 2008.
  6. ↑ Дмитрий Борисов: «Есть места, куда хочется возвращаться». OK. 21 листопада 2013.
  7. ↑ Теленеделя с Александром Мельманом. Без лица. Московский комсомолец. 4 серпня 2011.
  8. ↑ Новости на "Первом канале" станут именными. Lenta.ru. 29 серпня 2011.
  9. ↑ Десять часов, которые изменили телеэфир. РИА Новости. 3 жовтня 2013.
  10. ↑ а б Первый канал повторит открытие Олимпиады в Сочи. Российская газета. 30 січня 2015.
  11. ↑ Дмитрий Борисов назначен генеральным продюсером компании «Первый канал. Всемирная сеть». 1tv.com. 15 жовтня 2015.
  12. ↑ Путин проведёт прямую линию с россиянами. РИА Новости. 15 червня 2017. Процитовано 14 червня 2017.
  13. ↑ Первый канал определился с новым ведущим шоу «Пусть говорят». Российская газета. 11 серпня 2017. Процитовано 15 серпня 2017.
  14. ↑ Дмитрий Борисов
  15. ↑ Дмитрий Борисов
  16. ↑ Биография Д. П. Бака (.doc). Министерство культуры Российской Федерации (Минкультуры России). 6 лютого 2013. с. с. 3. Процитовано 14 серпня 2017. {{cite web}}: |pages= має зайвий текст (довідка)
  17. ↑ Дмитрий Борисов: "Я пытался отговорить Андрея Малахова уходить из шоу". Первое интервью новый ведущий «Пусть говорят» дал «Комсомольской правде» [Эксклюзив «КП»]. Комсомольская правда. 30 серпня 2017.
  18. ↑ РАСПОРЯЖЕНИЕ О поощрении. Электронный фонд правовой и нормативно-технической документации. 23 квітня 2008.
  19. ↑ Первый канал. Новости. Первые на Первом
  20. ↑ Конкурс «БЛОГ РУНЕТА 2011». Архів оригіналу за 21 лютого 2011. Процитовано 9 липня 2018.
  21. ↑ Наши Олимпийские медали!
  22. ↑ Журналистов наградили за работу на Олимпиаде. StarHit. 19 сентября 2014. Процитовано 9 августа 2017.
  23. ↑ ТЭФИ-2016: номинация «Ведущий информационной программы».
  24. ↑ Телеведущие Дмитрий Борисов и Андрей Добров получили премии ТЭФИ. ТАСС. 3 жовтня 2017. Процитовано 10 жовтня 2017.

Посилання

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Борисов_Дмитро_Дмитрович&oldid=34265791