Ехіноцереус

Ехіноцерус (Echinocereus) — рід рослин родини кактусових (Cactaceae).

Назва роду походить від лат. echinatus — колючий і cereus — свічка, що пов'язано з колючими короткоциліндричними стеблами більшості представників роду. Ростуть переважно у відкритих преріях, лише діякі представники роду — під кущами та деревами.

Echinocereus triglochidiatus

Ареал

США (від тихоокеанського узбережжя до Оклахоми і Техасу) і Мексика.

Echinocereus reichenbachii

Історія роду

Рід описаний Дж. Енгельманом 1848 р., хоча деякі види були відомі набагато раніше, і один з перших ехіноцереусів введений в ботанічну номенклатуру як Cereus pentalopus О. Декандолем 1828 р.

Популярність ехіноцереусів серед любителів сукулентів спонукала почати випуск спеціального журналу, присвяченому лише цій групі кактусів — «Друг Ехіноцереусів» (нім. «Der Echinocereefreund»). Великий внесок в систематику ехіноцереусів належить працям Карла Шумана, які були опубліковані в кінці 19 століття. Сучасні уявлення про види базуються на монографії Найджела Тейлора (англ. Nigel P. Taylor), що вийшла у світ в 1985 р.

Опис роду

Великий рід, що нараховує близько 100 видів. Стебла циліндричні, м'які, у багатьох видів видовжені, 15-60 см завдовжки, з тонким епідермісом. З віком розгалужуються, утворюючи групи. Число ребер залежно від виду становить від 5 до 21. У більшості вони прямі, низькі, тільки у небагатьох видів трохи закручені і розділені на горбки. Ареоли розташовані відносно рідко. Колючки прямі, тонкі і довгі або короткі, прилеглі до стебла у пектинатних видів. Ехіноцереуси відрізняються тривалим цвітінням. Квіти зеленуваті, жовті, рожеві, бузкові великі воронкоподібні широко відкриті, 2-6 см завдовжки і 4-9 см в діаметрі, з'являються на бічній поверхні стебла. Характерною ознакою роду є зелений колір маточки. Тільки у небагатьох видів квіти дрібні, непоказні, зеленуватих тонів. Квіткова трубка, зав'язь і плоди покриті волосками, щетинками або колючками. Плоди зелені, червоні, пурпурові, кулясті, 1 — 3,5 см в діаметрі, соковиті і м'ясисті, найсмачніші з їстівних плодів кактусів, за що на батьківщині ехіноцереуси отримали назву «полуничних» кактусів.

Особливості культивування

Суміш для вирощування може містити до 30 % дернової землі, 30 % грубозернистого піску або дрібного гравію, до 10 % листової землі, а решта — наповнювачі. Тримати ехіноцереуси найкраще на добре освітленому сонцем місці з постійним притоком свіжого повітря. Зимівля повинна бути абсолютно сухою при температурі 5-8 °C. Короткочасне зниження температури до мінус 4 °C тільки сприяє процесу закладки квітів. Як правило, поливати рослини починають після появи пуп'янків, навіть якщо вночі температура опускається до 10 °C. Відтягування поливу в цей період може призвести до зупинки розвитку квіток і навіть їх всихання. Початок росту стебла напряму залежить від інтенсивності освітлення. Тільки сонячне світло забезпечить адекватний перехід від зимової стагнації до вегетатаціі без видимої деформації стебла. У літній період рослини поливають так само як і решту, даючи землі просохнути у проміжках між поливами. Восени, при різкому скороченні довжини світлового дня, полив також різко скорочують і повністю припиняють його до початку жовтня.

Розмножують ехіноцереуси посівом або укоріненням відростків. Насіння перед посівом бажано витримати до 2-х тижнів при температурі 4-60 °C. Догляд за посівами звичайний, без будь-яких особливих технологічних прийомів.

Echinocereus polyacanthus

Види

• Echinocereus acifer
• Echinocereus adustus
• Echinocereus albatus
• Echinocereus amoenus
• Echinocereus apachensis
• Echinocereus baileyi
• Echinocereus barthelowanus
• Echinocereus berlandieri
• Echinocereus blankii
• Echinocereus bonkerae
• Echinocereus boyce-thompsonii
• Echinocereus brandegeei
• Echinocereus caespitosus
• Echinocereus chloranthus
• Echinocereus chlorophtalmus
• Echinocereus cinerascens
• Echinocereus coccineus
• Echinocereus conglomeratus
• Echinocereus ctenoides
• Echinocereus cucumis
• Echinocereus dasyacanthus
• Echinocereus davisii
• Echinocereus delaetii
• Echinocereus ehrenbergii
• Echinocereus enneacanthus
• Echinocereus engelmannii
• Echinocereus fasciculatus
• Echinocereus fendleri
• Echinocereus ferreireanus
• Echinocereus fitchii
• Echinocereus gentryi
• Echinocereus grandis
• Echinocereus knippelianus
• Echinocereus longisetus
• Echinocereus ledingii
• Echinocereus leonensis
• Echinocereus lindsayi
• Echinocereus milleri
• Echinocereus melanocentus
• Echinocereus morricalii
• Echinocereus nicholii
• Echinocereus nivosus
• Echinocereus pacificus
• Echinocereus paucispinus
• Echinocereus papillosus
• Echinocereus pectinatus
• Echinocereus pentalophus
• Echinocereus perbellus
• Echinocereus polyacanthus
• Echinocereus poselgerianus
• Echinocereus procumbens
• Echinocereus pulchellus
• Echinocereus purpureus
• Echinocereus reichenbachii
• Echinocereus reichenbachii var. albertii
• Echinocereus rigidissimus
• Echinocereus rosei
• Echinocereus russanthus
• Echinocereus salm-dyckianus
• Echinocereus scheeri
• Echinocereus spinibarbis
• Echinocereus stramineus
• Echinocereus stoloniferus
• Echinocereus subterraneus
• Echinocereus subinermis
• Echinocereus triglochidiatus
• Echinocereus uspenskii
• Echinocereus viereckii
• Echinocereus viridiflorus
• Echinocereus websterianus

Див. також

• Систематика кактусових

Джерела

• Український сайт про кактуси і кактусистів
• О. В. Ильяшенко и др. Кактусы. Донецк, «Скиф», 2003.
• Ян Ван дер Неер. Все о кактусах. — Санкт-Петербург: ООО «СЗКЭО» Кристалл», 2004 — 208 с., ил. — ISBN 5-306-00348-6, стор. 54 (рос.)

Посилання

• Cactofili — фотографії кактусів
• Echinocereus на сайті «The Plant List» (англ.)

Література

• Семенов Д. В. Эхиноцереусы. — М.: «Компания Дельта М», 2002. — 64 с.: ил. (Серия: Библиотека цветовода). ISBN 5-94107-049-7 (рос.)
• Genus Echinocereus : A Kew Magazine Monograph by Nigel P. Taylor, D. Parker and G. E. Cheetham (1985, Hardcover). ISBN 0881920525 (англ.)