Mammillaria mainiae

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 07:21, 19 січня 2022, створена SalweenBot (обговорення | внесок) (заміна Еудікоти на Евдикоти за запитом)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Mammillaria mainiae
Мамілярія Мейн
Мамілярія мейні

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Евдикоти
Порядок: Гвоздикоцвіті (Caryophyllales)
Родина: Кактусові (Cactaceae)
Підродина: Cactoideae
Триба: Cacteae
Рід: Мамілярія (Mammillaria)
Вид: Мамілярія Мейн
Mammillaria mainiae
K.Brandegee, 1900
Синоніми
Chilita mainiae (K.Brandegee) Orcutt, 1926
Ebnerella mainiae (K.Brandegee) Buxb., 1951
Посилання
Вікісховище: Mammillaria mainiae
Віківиди: Mammillaria mainiae
EOL: 589422
IPNI: 151229-2
ITIS: 19784
МСОП: 151769
NCBI: 278546
The Plant List: tro-5100369

Mammillaria mainiae (укр. Мамілярія Мейн, Мамілярія мейні)[1] — сукулентна рослина з роду мамілярія (Mammillaria) родини кактусових (Cactaceae).

Етимологія

Видова назва дана на честь першовідкривача цієї мамілярії пані Ф. М. Мейн.[2] Місцева назва «кактус з рибальськими гачками».

Ареал і екологія

Mammillaria mainiae зустрічається в Мексиці у штаті Сонора, а також у США у штаті Аризона. Зростає на висотах від 200 до 1 300 метрів над рівнем моря. В Аризоні Mammillaria mainiae мешкає на пустельних пасовищах на висоті понад 1 000 м над рівнем моря. У Сонорі вона є найпоширенішою на рівнинах однойменної пустелі, в центральній частині штату. Вид також зустрічається в передгір'ях і прибережних колючих чагарниках на півдні Сонори.

Морфологічний опис

Рослини одиночні або рясно кущаться в основі.

Орган Опис
Коріння
Стебло кулясте до яйцевидного, заввишки 6-7 см, в діаметрі 10-12 см.
Епідерміс яскраво-зелений, іноді червонуватий в аксилах.
Маміли циліндричні, стають конічними, дещо загнуті всередину, без молочного соку.
Ареоли
Аксили голі.
Центральні колючки 1-2, з гачками, міцні, коричневі або жовті, з темними кінцями, до 15 мм завдовжки.
Радіальні колючки 8-15, жовті, стають білими, з темними кінцями, тонкі, голчасті, до 12 мм завдовжки.
Квіти рожево-білі з помітними багрянисто-рожевими центральними прожилками на пелюстках, 10-20 мм завдовжки і в діаметрі.
Бутони
Зовнішні пелюстки
Внутрішні пелюстки
Тичинки
Маточка
Плоди маленькі, кулясті до яйцевидних, яскраво-червоні, що залишаються нижче колючок.
Насіння чорне.

Схожі види

Mammillaria wrightii var. wilcoxii, яка росте поблизу Ногалеса, штат Аризона, легко сплутати з Mammillaria mainiae.

Чисельність, охоронний статус та заходи по збереженню

Mammillaria mainiae входить до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи видів, з найменшим ризиком (LC).

Вид має досить широкий ареал і стабільну популяцію, тому серйозних загроз для цього виду наразі не існує. Крім того, він росте у природоохоронній території поблизу Тринчерас, штат Сонора. Через це Mammillaria mainiae занесено до списку видів з найменшим ризиком.

Основною загрозою для цього виду є пожежі, що впливає на чисельність популяції.

Охороняється Конвенцією про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES).[3]

Утримання в культурі

Рослини цього виду чутливі до перезволоження і легко загнивають в будь-якому віці, якщо коріння не просохнуть протягом декількох днів. Рекомендується хороший дренаж — ґрунт, що складається до 50 % з проникного матеріалу, і тепле, світле розташування, що сприяє доброму розвитку колючок і особливо квіток.

Див. також

Примітки

  1. Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.
  2. Urs Eggli, Leonard E. Newton: Etymological Dictionary of Succulent Plant Names (укр. Етимологічний словник назв сукулентних рослин). Springer, Berlin/Heidelberg 2010, ISBN 978-3-642-05597-3, P. 145 (англ.)
  3. Mammillaria mainiae на сайті CITES (англ.)

Література

Джерела