Юрко Юрченко

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 20:34, 28 січня 2022, створена Леонід Панасюк (обговорення | внесок) (Скасування редагування № 34170242 користувача 188.163.80.204 (обговорення))
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 28 січня 2022, заснована на цій версії.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Юрченко.
Юрко Юрченко
Зображення
Зображення
Основна інформація
Повне ім'яЮрій Володимирович Нечистяк
Дата народження24 листопада 1972(1972-11-24) (51 рік)
Місце народженняМайдан-Олександрівський, Віньковецький район, Хмельницька область, Українська РСР, СРСР
ГромадянствоУкраїна Україна
Професіїспівак, музичний продюсер, композитор
Інструментивокал[d]
КолективиЮркеш
Нагороди
Заслужений артист України
fb.com/yurcash

Юрко Юрченко (справжнє ім'я — Юрій Володимирович Нечистяк; * 24 листопада 1972, Майдан-Олександрівський, Віньковецький район, Хмельницька область) — український співак, композитор, лідер гурту «Юркеш». Заслужений артист України (2009)[1].

Життєпис

Музикою займається з 5 років.

З 1979 Юрій був вокалістом та іоністом (клавішні інструменти) гурту «Мріяни». Гурт навіть брав участь у «Сонячних кларнетах» — (популярна у 80-х телепрограма на УТ-1.)

В період з 1987–1989 років навчався в Барському педагогічному училищі, де створив перший рок-гурт «Імпульс». У 1989 році за власним бажанням Юрій залишив пед-училище і закінчивши екстерном загально-освітню школу вступає до Вінницького Державного Педагогічного інституту. Під час навчання у Вінниці Юрій створив рок-гурт «Нечиста сила».

У 1995 році Юрій Нечистяк став лауреатом Всеукраїнських та Міжнародних фестивалів «Червона Рута», Міжнародного конкурсу молодих виконавців ім. Івасюка, «Золотий тік», «Пані + Пан».

1996 — на фестивалі «Море друзів» у Ялті Юрій знайомиться із керівником мистецької агенції «Територія А», поетом Олександрем Бригинцем — так розпочався проект «Юрко Юрченко». Продумана реклама, коли кожна нова пісня підкріплювалася відеокліпом («Я йду», «Відпусти», «Така наша любов», «В пустелі диких снів», «Анжеліка», «Пісня про Київ»), плюс офіційні визнання в конкурсах (перше місце в «Перлинах сезону — 96») зробили його найпопулярнішим співаком України серед тінейджерів.

1997 року на фестивалі «Таврійські Ігри» Юрченко здобув премію «Золота Жар-птиця» в номінації «Відкриття року». В кінці літа вийшов перший і єдиний касетний альбом «Я йду».

Зміна іміджу, репертуару та й взагалі повернення до стилю більш притаманного йому до того як він став Юрченком, призвели до того, що запис другого альбому «Ніч триває», вихід якого планувався на літо 1998-го, сильно затягнувся. Стосунки з «Територією А» не склалися. І 1999–2000 роках вже як Юрій співпрацює з продюсерською агенцією Олександра Пономарьова «З ранку до ночі». У цей час виходить максі-сингл «До наступної весни», а також однойменний відеокліп на цю ж пісню. Згодом — виїхав до Москви, де довгий час виступав у міських клубах, працював композитором та аранжувальником.

2000—2004 — творча пауза. Як жартує сам Юрій, після здобуття на фестивалі «Таврійські ігри» звання «Відкриття року-97», він має ще й звання «Закриття року-2000». Також 2000 року закінчив аспірантуру КНУКІМ.

За власним бажанням відмовився використовувати імідж та репертуар Юрка Юрченка і після повернення, в кінці 2004 року з Москви створює і очолює гурт Юркеш, який виконує музику в стилі «інтелектуально-інтелігентний панк-рок з елементами гумору та сатири».

Перший виступ гурту — в межах Всеукраїнського відбіркового конкурсу для участі в «Євробаченні-2005» на УТ1.

Пісні Юрія виконують Філіп Кіркоров, гурт «Неангели», Андрій Данилко, Лоліта, Ольга Юнакова, Марина Одольська, Марія Яремчук, Віталій та Світлана Білоножко, Андрій Князь та Катя Бойко.

2013 року пісня «Я», слова і музику до якої написав Юрій Юрченко, у виконані російської співачки Лоліти отримала диплом престижної премії «Золотий грамофон» (Росія) та телевізійного фестивалю «Пісня року» (Росія). А 2014-го через початок війни Юрій повністю відмовився від гастролей.

«Зізнаюся, у мене було багато запрошень також і з Росії. Я не погодився на жодне з них. І не тому, що крутий пацан, а тому, що просто не зміг би співати під час війни», — сказав Юрій в інтерв'ю.

Виконавець неодноразово був у зоні АТО в українських бійців, аби підтримати їх бойовий дух.

2016 року на честь 20-річчя творчої діяльності вийшов в світ сингл та однойменний відеокліп «100 секунд Vесни».

Дві пісні «Monster Song» та «I love you» написані Юрієм спеціально для шоу «Дім таємничих пригод», яке відбулося в Києві.

2017 року взяв участь у проекті X-Фактор у складі гурту «Yurcash» та посів друге мiсце[2].

У 2018-ому році почав співпрацювати з гуртом «Скрябін». Наразі Юрій виступає з гуртом і планує тур по Україні. Через карантинні обмеження у зв'язку з коронавірусною хворобою і неможливістю займатись концертною діяльністю у 2020—2021 працював таксистом[3].

Одружений, виховує трьох дітей.

Альбоми

Сольні альбоми

У складі гурту «Юркеш»

  • Ой (2006)
  • Менуети (Тюльпани в целАфАні) (2008)
  • Каралі Карпаратівав (2019)

Кліпи

Примітки

  1. ↑ Указ Президент України від 25 грудня 2009 року № 1100/2009 «Про відзначення державними нагородами України»
  2. ↑  Группа Yurcash – Я йду – Х-Фактор 8. Седьмой прямой эфир. ФИНАЛ на YouTube
  3. ↑ Відомі люди змушені працювати перукарями або таксистами: фронтмен "БЕZ ОБМЕЖЕНЬ" про карантин. 5 канал (укр.). Процитовано 28 квітня 2021.

Джерела


Це незавершена стаття про музиканта або музикантку.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Юрко_Юрченко&oldid=34414007