Данилко Андрій Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Було запропоновано приєднати статтю Вєрка Сердючка до цієї статті або розділу, але, можливо, це варто додатково обговорити. Пропозиція з лютого 2020.
Андрій Данилко
Зображення
Андрій 2018 року
Основна інформація
Дата народження 2 жовтня 1973(1973-10-02) (47 років)
Місце народження Полтава
Роки активності 1993 — дотепер
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Професія співак
актор
музикант
Освіта КНУКіМ
Співацький голос тенор
Інструменти фортепіано
Мова українська
російська
суржик
англійська
німецька
Жанр Поп-музика
фольк-рок
Псевдоніми Вєрка Сердючка
Нагороди
Народний артист України
Заслужений артист України
serduchka.com
Q: Цитати у Вікіцитатах
CMNS: Файли у Вікісховищі

Андрі́й Миха́йлович Дани́лко (нар. 2 жовтня 1973(19731002), Полтава) — комедійний актор, співак, сценарист, телеведучий, композитор. Народний артист України (2008).[1] Більш відомий під жіночим альтер-его Вєрки Сердючки. З 2016 року — член журі й наставник талант-шоу «X-Фактор» на телеканалі СТБ. Також з 2016 року — постійний член журі «Євробачення. Національний відбір».[2][3]

Життєпис[ред. | ред. код]

Андрій цікавився театром ще в школі, в сьомому класі вступив в місцеву театр-студію. Після закінчення школи пішов на навчання у технікум, але не полишав свого зацікавлення театром та естрадою. У своєму сценічному персонажі Вєрки Сердючки з'явився перший раз на КВК у Полтаві (1989). Сценічне ім'я запозичив від своєї однокласниці Ані Сердюк. Спочатку Вєрка Сердючка була продавчинею, але пізніше Андрій змінив її амплуа і зробив провідницею.

1993 на конкурсі «Гуморина» Андрій уперше представив Вєрку Сердючку великій аудиторії — і вона зразу почала користуватися популярністю. Пізніше того ж року Вєрка Сердючка стає лауреатом конкурсу «Всесміх-93» у Києві. Успіх Сердючки продовжувався під час гастролей Данилка по країні — в рамках програми «Титанік» він спочатку гастролював в Києві, а пізніше і в інших містах України.

Справжня популярність Вєрки Сердючки з'явилася після того, як одна з компаній зняла рекламний ролик з її участю[джерело?].

З нагоди 17-ї річниці незалежності України Президент Ющенко надав Данилку звання Народний артист України.

Творчість[ред. | ред. код]

Поступово від комедійних номерів Данилко перейшов до виконання пісень, які сам писав. Талант співака він вдосконалював у Київському естрадно-цирковому училищі, куди вступив 1995-го. Однак його талант в училищі не оцінили й він мусив залишити навчання там.

Тим часом популярність Сердючки продовжувала зростати: на міжнародному фестивалі «Море сміху» він здобув перший приз, у вересні 1997 на 1+1 виходить розважальна програма «СВ-шоу» з участю Сердючки-провідниці. Ця програма стала популярною не тільки в Україні, але і в Росії, де її теж транслювали та де її популярність була часом більшою ніж вдома.

2001 Андрій кардинально змінив образ Сердючки — з невихованої провідниці вона перетворилася на попзірку. В цей час також виходять перші компакт-диски Андрія з піснями, які отримали велику популярність. Збірка пісень «Ха-ра-шо» (2003) отримала титул «діамантової».

Сердючка на «Євробаченні 2007»

9 березня 2007-го Андрій Данилко став офіційним представником від України на Євробаченні. Реакція на участь Данилко в жіночому образі на Євробаченні від України не була однозначно схвальною. Попри ставлення до його участі в змаганні, він підтвердив намір виконати в Гельсінкі 12 травня 2007 року пісню «Dancing Lasha Tumbai». З нею він посів друге місце в конкурсі.

З 2009 року активно виступав разом зі створеним ним же «Театром Данилко», до якого увійшли Ігор Турчинський, Андрій Цистанов, Артур Кульпович, а також Інна Білоконь, Олена Романовська, та ряд інших.

У 2016 році став членом журі талант-шоу «X-Фактор» на телеканалі СТБ.

У травні 2017 року Андрій Данилко заявив про те, що вирішив «поховати» сценічний образ Вєрки Сердючки.[4] Артист заявив, що більше не хоче виступати на великій сцені у такому амплуа. Всупереч цьому, Андрій продовжив активну концертну діяльність.[5]

Критика[ред. | ред. код]

Виступ на Євробаченні та сама постать Вєрки Сердючки залишається суперечливою. Радіо Європа FM розпочало акцію протесту проти участі Данилка в Євробаченні. Організатори наголошували на тому, що поява Данилко в образі «трансвестита» на міжнародному пісенному фестивалі обернеться для України «культурною катастрофою та втратою авторитету й поваги з боку європейців».[6]

Депутат від Партії регіонів Тарас Чорновіл назвав Данилка в образі Сердючки гермафродитом.[7]

Конгрес українських націоналістів заявив, що персонаж є втіленням малоросійщини та ганьбить Україну[7]. Якщо пуристично настроєні українці розглядають творчість Данилка як пародію на українську національну культуру, то російський загал, на їхню думку, сприймає її як втілення російських стереотипів про українців[8].

Неоднозначно також трактують суржик, яким спілкується артист. Данилко підтвердив, що своєю рідною мовою вважає суржик[9]. Навіть псевдонім гумориста є відверто «суржиковим» (у нормативній українській мало бути «Вірка»), а прізвище скидається на простомовне жіноче прізвисько — від прізвища Сердюк[8].

Використання артистом ненормативної, зросійщеної української мови зробило Сердючку своєрідним символом «суржикомовця», а сам суржик нерідко звуть «мовою Вєрки Сердючки». Посібник Юрія Гнаткевича «Уникаймо русизмів в українській мові!» (перше видання вийшло у 2000 році) має підзаголовок «Короткий словник-антисуржик для депутатів Верховної Ради та всіх, хто хоче, щоб його українська мова не була схожою на мову Вєрки Сердючки»[10], а практична вправа у його кінці пропонує виправити прегрубі мовні помилки у тексті виступу «народного депутата Вероніки Сердюк»[11].

Існує думка, що своєю популярністю персонаж Вєрки Сердючки має зобов'язувати почасти відвертому пародіюванню низів суспільства і примітивної культури, індикатором яких вважається суржик. Проте, згідно зі зауваженням американської дослідниці Лади Біланюк, причина феномена полягає ще в тому, що мова Сердючки пропонує легке, розслаблене ставлення до мовної політики держави в країні, де змішування чи ситуативне використання української та російської мов давно є звичайним і усталеним явищем[8].

Цікаві факти[ред. | ред. код]

Відзнаки і нагороди[ред. | ред. код]

  • 1993 — лауреат гумористичної премії «Курська аномалія»
  • 1993 — лауреат конкурсу «Всесміх-93», Київ
  • 1994 — гран-прі фестивалю «Харківська гуморина»
  • 1995 — гран-прі фестивалю «Море сміху»
  • 2000 — Кубок імені Аркадія Райкіна на фестивалі «Кубок Гумору»
  • 2003 — Заслужений артист України[15]
  • 2007 — друге місце на «Євробаченні»
  • 2008 — Народний артист України[16]
  • 2019 — «За внесок у розвиток національної музичної індустрії» від «М1 Music Awards»[17]

Дискографія[ред. | ред. код]

Альбоми[ред. | ред. код]

  • 1997 — Я рождена для любви
  • 2002 - Неизданное
  • 2003 - Ха-Ра-Шо
  • 2003 - Чита-Дрита
  • 2004 - Неизданное. Жениха хотела
  • 2005 — После тебя… (Інструментальний альбом)
  • 2006 - Трали-вали
  • 2008 - До-Ре-Ми
  • 2020 - Sexy

Сингли[ред. | ред. код]

Назва Рік
«Пирожок» 2001
«Вера+Миша» (разом з Михайлом Поплавським)
«Гоп-гоп» 2002
«Чита дрита» 2003
«Ха-ра-шо»
«Жениха хотела» (разом з Глюк'OZA) 2004
«Тралі-Валі» 2005
«Dancing Europe» 2007
«Поцелуи» (разом з ВІА Гра)[18]
«DoReMi DoReDo» 2008
«Дольче габана» 2010
«На облаках» (разом з EL Кравчук) 2011
«Смайлик»
«Розовый свитер»[19] 2012

Фільмографія[ред. | ред. код]

Меліса Маккарті, Сердючка Band, і сама Вєрка Сердючка
Телефільми та телесеріали
  1. 2002 — «Вечори на хуторі біля Диканьки» — сільська самогонниця
  2. 2002 — «Попелюшка» — Брунгільда
  3. 2003 — «Божевільний день або одруження Фігаро» — паж Керубіно
  4. 2003 — «Снігова королева» — шаманка Ксенія
  5. 2004 — «За двома зайцями» — Світлана Марківна, маніяк Антон
  6. 2005 — «Сорочинський ярмарок» — Хівря
  7. 2005 — «Три мушкетери» — Мадам Рішельє
  8. 2006 — «1-й Швидкий» — Вєрка Сердючка
  9. 2006 — «Пригоди Вєрки Сердючки» — Вєрка Сердючка
  10. 2007 — «Дуже новорічне кіно, або ніч у музеї» (реж. Р. Бутовський, Г. Скоморовський) — Привид
  11. 2010 — «Морозко» — Мачуха
  12. 2011 — «Нові пригоди Аладдіна» — Джина
  13. 2012 — «Червона шапочка» — Червона шапочка
  14. 2013 — «Три богатирі. Новорічна казка» — Баба-Яга
  15. 2015 — «Готель» — епізод
Повнометражні художні фільми
  1. 2015 — «Шпигунка» — Камео
  2. 2016 — «Слуга Народу 2» — Камео
  3. 2018 — «Секс і нічого особистого» — Камео

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Данилко став народним артистом України, а його пісня – новим політичним скандалом. news.online.ua (російською). 2008-08-20. Процитовано 2021-02-06. 
  2. ↑ Руслана та Андрій Данилко стали членами журі нацвідбору на «Євробачення-2016». mediananny.com (російською). 2016-01-25. Процитовано 2021-02-05. 
  3. ↑ Андрій Данилко знову став членом журі Нацвідбору на «Євробачення-2020». telekritika.ua (російською). 2019-12-12. Процитовано 2021-02-05. 
  4. ↑ У Києві прощатимуться з Вєркою Сердючкою | Факти. ФАКТИ. 2017-05-25. Процитовано 2017-05-25. 
  5. ↑ Kartina.TV Концерт 10-летия | Bilet.kartina.tv. archive.is. 2018-05-05. Процитовано 2018-05-05. 
  6. ↑ «Ні Євросердючці!» — акція опору однієї із всеукраїнських FM-станцій
  7. ↑ а б Сайт Євробачення: Вєрка Сердючка зганьбить Україну Архівовано 20 березень 2007 у Wayback Machine. Кореспондент.net. 14 Березня 2007.
  8. ↑ а б в Часопис «Критика», рік 2015, число 3-4 Що українського в українській поп-культурі?
  9. ↑ Данилко порівняв «мовний» закон з геями, а Власова відіслала до Біблії //Таблоїд
  10. ↑ Юрій Гнаткевич. Уникаймо русизмів в українській мові!
  11. ↑ Юрій Гнаткевич. Уникаймо русизмів в українській мові! Вправи
  12. ↑ Гордон, Дмитрий (2007-05-08). Андрей ДАНИЛКО: «Андрей, — стучат мне в гримерку, — открой, с тобой хочет сфотографироваться Роман Абрамович». — «Пусть подождёт, — говорю, — я переодеваюсь». Бульвар (ru). Процитовано 2017-07-13. 
  13. ↑ Грозданов, Феликс (2014-01-01). Андрей Данилко: «Я вернулся в Россию!». Мир новостей (ru). Процитовано 2017-07-13. 
  14. ↑ Верка Сердючка рассмешила Сеть рассказом о встрече с Путиным в Крыму. IVONA (ru). 2017-05-05. Процитовано 2017-07-13. 
  15. ↑ Указ Президента України «Про відзначення державними нагородами України працівників підприємств, установ та організацій з нагоди Дня молоді» від 27.06.2003 № 557/2003
  16. ↑ Указ Президента України «Про відзначення державними нагородами України працівників підприємств, установ та організацій з нагоди Дня незалежності України» від 19.08.2008 № 726/2008
  17. ↑ М1 Music Awards 2019: Андрей Данилко получил награду За внесок у розвиток національної музичної індустрії | Телеканал СТБ (ru-RU). 2019-11-30. Процитовано 2020-08-12. 
  18. ↑ http://music.djuice.ua/ru/verka-serdyuchka/potselui[недоступне посилання з липня 2019]
  19. ↑ http://subvert.ru/4846

Посилання[ред. | ред. код]

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Данилко Андрій Михайлович
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вєрка Сердючка
Фото, відео та аудіо
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
Попередник:
Тіна Кароль з піснею
«Show Me Your Love» 		Представниця України
на Пісенному конкурсі Євробачення
з піснею «Dancing Lasha Tumbai»
2007 		Наступник:
Ані Лорак з піснею
«Shady Lady»
(Примітка: закреслено лише ті роки, коли Україна не брала участь у конкурсі; грубим шрифтом виділено перемоги)
1991-2020
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Данилко_Андрій_Михайлович&oldid=30741846