Данилко Андрій Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Не плутати з Вєркою Сердючкою — сценічним образом Андрія Данилка.
Андрій Данилко

Андрій Данилко 2021.jpg

Андрій Данилко, 2021
Основна інформація
Дата народження 2 жовтня 1973(1973-10-02) (48 років)
Місце народження Полтава
Роки активності 1993 — дотепер
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Професія співак
актор
музикант
Освіта Київська муніципальна академія естрадного та циркового мистецтв
Співацький голос тенор
Інструменти фортепіано
Мова українська
російська
суржик
англійська
німецька
Жанр Поп-музика
фольк-рок
Псевдоніми Вєрка Сердючка
Співпраця Jamala Тіна Кароль Меловін Дмитро Гордон Даша Астаф'єва Руслана Лижичко Юлія Саніна НеАнгели Ірина Білик Kazka Дмитро Монатик Оля Полякова Олег Винник[джерело?]
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Народний артист України
Заслужений артист України
serduchka.com
Q: Цитати у Вікіцитатах
CMNS: Файли у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Данилко.

Андрі́й Миха́йлович Дани́лко (нар. 2 жовтня 1973(19731002), Полтава) — український актор, співак, сценарист, телеведучий, композитор. Народний артист України (2008).[1] Відомий також під жіночим сценічним іменем Вєрки Сердючки. З 2016 по 2020 рік був членом журі шоу «Євробачення. Національний відбір».[2][3] Також з 2016 року — член журі й наставник талант-шоу «X-Фактор» на телеканалі СТБ.[4]

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 2 жовтня 1973 року в Полтаві.[5] Мати Андрія, Світлана Іванівна Волкова, походила з дворянського роду Хоментовських, другом родини яких був відомий український художник Ілля Рєпін.[6]

З дитинства Данилко виявляв таланти до малювання і музики: в 1984 році вступив до художньої школи.[7] Таланти майбутнього артиста рано проявилися і в інших сферах: Андрій був капітаном шкільної команди КВК, виступав ще школярем за команду СПТУ № 30, а також щорічно виступав на сцені в літньому дитячому таборі. Крім цього, ще в школі Андрій зацікавився театром, в сьомому класі вступив в місцеву театр-студію, займався в театральній студії «Гротеск», а також входив до складу театрального колективу «Компот».[8]

В 1991 році закінчив Полтавську середню школу № 27.

Після закінчення школи пішов на навчання у технікум, але не полишав свого зацікавлення театром та естрадою. У своєму сценічному персонажі Вєрки Сердючки з'явився перший раз на КВК у Полтаві (1989). Сценічне ім'я запозичив від своєї однокласниці Ані Сердюк. Спочатку Вєрка Сердючка була продавчинею, але пізніше Андрій змінив її амплуа і зробив провідницею.

На великій сцені образ Вєрки Сердючки вперше був представлений 8 березня 1991 року у Полтавському академічному обласному українському музично-драматичному театрі імені Миколи Гоголя[9]. У тому ж році у виконанні Андрія Данилка були представлені дві мініатюри — «Провідниця» та «Столова».[10]

1 квітня 1993 року на конкурсі «Гуморина» в Полтаві Андрій вперше представив Вєрку Сердючку великій аудиторії — і вона одразу почала користуватися популярністю.[11]

В тому ж році Данилко отримав свій перший приз за кращу акторську роботу на конкурсі «Курська аномалія» в м. Курськ з номером «Провідниця» та став лауреатом конкурсу «Всесміх-93» у Києві.[12]

12 січня 1994 року вийшла перша стаття про Данилка в газеті «Зоря Полтавщини» — «Вєрка Сердючка — кращий друг Андрія Данилка».[13]

1 квітня 1994 року Данилко отримав гран-прі «Гуморини» в Харкові і після цього дебютував на харківському телебаченні «Приват ТБ» в розважальній програмі «Чиз».[14]

В 1995 році, як виконавець, завоював гран-прі на міжнародному фестивалі «Море сміху».[15]

Справжня популярність Вєрки Сердючки з'явилася після того, як одна з компаній зняла рекламний ролик з її участю.[16]

Неодружений. Особисте життя не коментує, жартуючи, що «одружений на сцені».[17]

Під час військового вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року, публічно засудив протиправні дії держави-агресора.[18][19][20][21]

Творчість[ред. | ред. код]

Поступово від комедійних номерів Данилко перейшов до виконання пісень, які сам писав. Виконує пісні українською (деякі із використанням суржика), англійською і російською мовами.[22]

Талант співака Данилко вдосконалював у Київському естрадно-цирковому училищі, куди вступив 1995-го. Однак його талант в училищі не оцінили й він мусив залишити навчання там.[23]

В 1996 році почав співпрацю з музичним продюсером Юрієм Нікітіним та продюсерською агенцією «Nova Management» (з 1999 року — «Mamamusic»).[24]

В 1997 році випустив першу пісню — «Просто Вєра».[25]

13 грудня 1997 року в Києві відбувся концерт «Різдвяні зустрічі Вєрки Сердючки» в Національному палаці мистецтв «Україна».[26]

Тим часом популярність Сердючки продовжувала зростати: на міжнародному фестивалі «Море сміху» він здобув перший приз, у вересні 1997 на 1+1 виходить розважальна програма «СВ-шоу» з участю Сердючки-провідниці. Ця програма стала популярною не тільки в Україні, але і в Росії, де її теж транслювали та де її популярність була часом більшою ніж вдома.[27]

В 1998 та 1999 роках вийшло два музичних відеокліпа Вєрки Сердючки на пісні «По чуть-чуть» та «Контролер» (реж. В.Феофілактов та М.Паперник).[28]

В травні-червні 1999 року на сценах Національного академічного театру російської драми імені Лесі Українки та Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка пройшли 10 прем'єрних аншлагових шоу-вистав Вєрки Сердючки — «Титаник или плывущая страна».[29]

Успіх Сердючки продовжувався під час гастролей Данилка по країні — в рамках програми «Титанік» він спочатку гастролював в Києві, а пізніше і в інших містах України.[30]

Також, після виходу шоу-вистави «Титанік», влітку того ж року починається активна гастрольна діяльність Данилка країнами СНД.[31]

18-22 квітня 2001 року в Національному академічному театрі російської драми імені Лесі Українки пройшли 5 концертів Вєрки Сердючки з програмою «Я — революція!».[32]

2001 Андрій кардинально змінив образ Сердючки — з невихованої провідниці вона перетворилася на попзірку. В цей час також виходять перші компакт-диски Андрія з піснями, які отримали велику популярність. Збірка пісень «Ха-ра-шо» (2003) отримала титул «діамантової».[33]

Сердючка на «Євробаченні 2007»

У 2003 році отримав звання Заслужений артист України.[34]

До 2004 року сценічною партнеркою Вєрки Сердючки була її мовчазна асистентка Гєля (актриса Радмила Щоголева).[35] З 2002 — разово, а з 2004 — постійно Сердючку супроводжує «мама» у виконанні актриси Інни Білоконь.[36]

В січні 2004 року театр Данилко гастролює в США та Канаді, концерти колективу пройшли в 17 містах Північної Америки. В Нью-Йорку, в театрі «Міленіум», відбулись 6 сольних концертів Сердючки, які відвідали близько 40 тисяч людей.[37]

В 2005 році випустив інструментальний альбом «После тебя…» з композиціями для фортепіано, в якому виступив в якості композитора.[38][39] На композиції «После тебя…» та «Кукла» було знято відеокліпи в співпраці з Аланом Бадоєвим.[40]

9 березня 2007-го Андрій Данилко став офіційним представником від України на Євробаченні.[41] Реакція на участь Данилко в жіночому образі на Євробаченні від України не була однозначно схвальною. Попри ставлення до його участі в змаганні, він підтвердив намір виконати в Гельсінкі 12 травня 2007 року пісню «Dancing Lasha Tumbai». З нею він посів друге місце в конкурсі.[42] Крім того, Вєрка Сердючка отримала почесний титул «Міс Євробачення-2007».[43]

Участь в «Євробаченні», за словами Данилка, стала для нього не тільки професійним та особистим викликом, але і глобальним моментом відліку, що відкрив новий етап в творчості артиста. В інтерв'ю він зізнався: «Євробачення» дало особисто мені дуже багато, в мене повністю змінилися пріоритети. Моє життя розділилося на «до» та «після» «Євробачення».[44]

У 2008 році, з нагоди 17-ї річниці незалежності України, Президент Ющенко надав Данилку звання Народний артист України.[45]

З жовтня 2008 по січень 2009 року на телеканалі «Україна» виходить «Шоу Вєрки Сердючки».[46][47]

З 2009 року активно виступав разом зі створеним ним же «Театром Данилко», до якого увійшли Артур Кульпович, Інна Білоконь, Олена Романовська та ряд інших.

2010 року вирушає з колективом на гастролі до Австралії[48] та Ізраїлю.[49]

У лютому 2011 року Сердючка гастролює по Чехії та Іспанії.[50]

В 2014 році знявся в образі Вєрки Сердючки в голівудському фільмі «Шпигунка» («Spy»).[51][52][53]

З 2016 року — постійний член журі «Євробачення. Національний відбір».[54]

2016—2019 — член журі талант-шоу «X-Фактор» на телеканалі СТБ.[55]

У травні 2017 року Андрій Данилко заявив про те, що вирішив «поховати» сценічний образ Вєрки Сердючки.[56] Артист заявив, що більше не хоче виступати на великій сцені у такому амплуа. Всупереч цьому, Андрій продовжив активну концертну діяльність.[57]

28 червня 2017 року, в День Конституції України, дав великий сольний безкоштовний концерт у Києві, в рамках фестивалю «Atlas weekend».[58] Подія зібрала рекордну кількість глядачів — понад 100 тисяч людей прийшли на площу перед сценою.[59]

У травні 2019 року як Вєрка Сердючка взяв участь в фіналі «Євробачення-2019» в якості запрошеної зірки, де виконав пісню минулорічної переможниці конкурсу Нетта Барзілай — «Toy».[60][61]

4 вересня 2020 року, вперше за 12 років, випустив міні-альбом «Sexy». Авторами і продюсерами альбому стали шведські продюсери Andreas Öhrn, Cris Wahle і Peter Boström (Bassflow).[62][63][64]

В 2021 році став одним із зіркових детективів української адаптації міжнародного формату «Masked Singer» на каналі «Україна» — шоу «Маска».[65][66]

Також в 2021 році в образі Вєрки Сердючки став ведучим одного з випусків ювілейного сезону тревел-шоу «Орел і решка» разом з Вірою Брежнєвою.[67][68]

8 липня 2021 виступив з сольним концертом на музичному фестивалі «Atlas weekend».[69]

24 серпня 2021 взяв участь в урочистому концерті з нагоди 30-річчя Незалежності України, на якому в образі Вєрки Сердючки виконав пісню «Dancing Lasha Tumbai».[70] Святкова подія відбулась у НСК «Олімпійський»[71] та об'єднала в програмі як молодих артистів, так і легенд української музичної сцени.[72]

В вересні 2021 року, після довгих вагань, підтвердив свою участь в якості зіркового детективу нового сезону шоу «Маска» на телеканалі «Україна».[73]

10 червня 2022 року дав концерт в київському метро для українських військових.[74]

21 червня 2022 року в образі Вєрки Сердючки виступив на міжнародному благодійному телемарафоні на підтримку України — Embrace Ukraine - #StrivingTogether, за участі переможців «Євробачення». Захід відбувся на Музейній Площі в Амстердамі, з метою збору коштів на закупку медичного обладнання для закладів охорони здоров’я, що надають допомогу пораненим та постраждалим під час війни в Україні.[75][76]

Критика[ред. | ред. код]

Виступ на Євробаченні та сама постать Вєрки Сердючки залишається суперечливою. Радіо Європа FM розпочало акцію протесту проти участі Данилка в Євробаченні. Організатори наголошували на тому, що поява Данилка в образі «трансвестита» на міжнародному пісенному фестивалі обернеться для України «культурною катастрофою та втратою авторитету й поваги з боку європейців».[77]

Депутат від Партії регіонів Тарас Чорновіл назвав Данилка в образі Сердючки гермафродитом.[78]

Конгрес українських націоналістів заявив, що персонаж є втіленням малоросійщини та ганьбить Україну[78]. Якщо пуристично настроєні українці розглядають творчість Данилка як пародію на українську національну культуру, то російський загал, на їхню думку, сприймає її як втілення російських стереотипів про українців[79].

Неоднозначно також трактують суржик, яким спілкується артист. Данилко підтвердив, що своєю рідною мовою вважає суржик[80]. Навіть псевдонім гумориста є відверто «суржиковим» (у нормативній українській мало бути «Вірка»), а прізвище скидається на простомовне жіноче прізвисько — від прізвища Сердюк[79].

Використання артистом ненормативної, зросійщеної української мови зробило Сердючку своєрідним символом «суржикомовця», а сам суржик нерідко звуть «мовою Вєрки Сердючки». Посібник Юрія Гнаткевича «Уникаймо русизмів в українській мові!» (перше видання вийшло у 2000 році) має підзаголовок «Короткий словник-антисуржик для депутатів Верховної Ради та всіх, хто хоче, щоб його українська мова не була схожою на мову Вєрки Сердючки»[81], а практична вправа у його кінці пропонує виправити прегрубі мовні помилки у тексті виступу «народного депутата Вероніки Сердюк»[82].

Існує думка, що своєю популярністю персонаж Вєрки Сердючки має зобов'язувати почасти відвертому пародіюванню низів суспільства і примітивної культури, індикатором яких вважається суржик. Проте, згідно зі зауваженням американської дослідниці Лади Біланюк, причина феномена полягає ще в тому, що мова Сердючки пропонує легке, розслаблене ставлення до мовної політики держави в країні, де змішування чи ситуативне використання української та російської мов давно є звичайним і усталеним явищем[79].

Цікаві факти[ред. | ред. код]

  • Має дворянське коріння по материнській лінії, займається складанням сімейного родоводу.[83]
  • Великий прихильник творчості Фредді Мерк'юрі. В 2013 році придбав на аукціоні в Бірмінгемі (Велика Британія) раритетний Rolls-Royce 1974 року випуску, що належав легендарному солісту групи Queen.[84]
  • Виступ Вєрки Сердючки з піснею «Dancing Lasha Tumbai» входить до 8-ми найяскравіших номерів за всю історію «Євробачення».[85][86]
  • 2004 — на концерті в рамках саміту в Форосі (АРК), познайомився з тодішніми президентами України і Росії (Кучмою і Путіним).[87][88]
  • В 2016 році костюм Сердючки з виступу на «Євробаченні-2007» потрапив до музичного музею ABBA The Museum (Стокгольм), де на честь 60-річчя конкурсу пройшла інтерактивна виставка «Good evening Europe!».[89][90]
  • В 2019 році в Тель-Авіві (Ізраїль), напередодні фіналу «Євробачення-2019» здав генетичний тест ДНК, що виявив в Данилка 54,9 % балтійських, 41,2 % балканських і 3,9 % східноєвропейських коренів.[91][92][93]
  • В 2020 році пісня «Dancing Lasha Tumbai» прозвучала в британському серіалі «Вбиваючи Єву» («Killing Eve»). В пятій серії четвертого сезону головна героїня серіалу Вілланель танцює під неї на щорічному фестивалі врожаю.[94]
  • В 2021 році британський співак та композитор Гаррі Стайлс (Harry Styles) кілька разів був помічений у вбраннях, дуже схожих на ранні сценічні образи Вєрки Сердючки, що викликало чималий публічний резонанс.[95][96][97]

Дискографія[ред. | ред. код]

Альбоми[ред. | ред. код]

Назва Рік
Я рождена для любви 1997
Неизданное 2002
Ха-ра-шо! 2003
Чита-Дрита
OST «За двома зайцями» (збірка)
Неизданное. Жениха хотела 2004
После тебя… (Інструментальний альбом) 2005
Трали-вали 2006
До-Ре-Ми 2008
Sexy (EP) 2020

Сингли[ред. | ред. код]

Назва Рік
«Пирожок» 2001
«Вера+Миша» (разом з Михайлом Поплавським)
«Гоп-гоп» 2002
«Чита дрита» 2003
«Ха-ра-шо»
«Жениха хотела» (разом з Глюк'OZA) 2004
«Тралі-Валі» 2005
«Dancing Europe» 2007
«Поцелуи» (разом з ВІА Гра)[98]
«DoReMi DoReDo» 2008
«Дольче габана» 2010
«На облаках» (разом з EL Кравчук) 2011
«Смайлик»
«Розовый свитер» 2012

Музичні відео[ред. | ред. код]

Назва Рік
«По чуть-чуть» (реж. В.Феофілактов) 1998
«Контролёр» (реж. М.Паперник) 1999
«Пирожок» (реж. В.Якименко) 2001
«Вера + Миша» (дует з Михайлом Поплавським)
«Гоп-гоп» (реж. М.Паперник)
«Всё будет хорошо» (реж. М.Паперник) 2003
«Новогодняя» (реж. Альберт Хамітов)[99]
«Я не поняла» (мюзикл «Золушка») (реж. С.Горов)
«Чита-дрита» (реж. С.Горов) 2004
«Тук.. тук.. тук» (реж. С.Горов)
«Ти напився як свиня» (мюзикл «Сорочинська ярмарка») (реж. С.Горов)
«Я попала на любовь» (реж. С.Горов)
«Hop-hop-hop» (дует с М. Вишневським) (реж. С.Горов) 2005
«Трали-вали» (реж. О.Філатович)
«А я смеюсь» (мюзикл «Пригоди Вєрки Сердючки») (реж. С.Горов)
«Кукла», «После тебя» (реж. А.Бадоєв, інструментальний альбом «После тебя»)
«Хорошо красавицам» (реж. О.Філатович) 2006
«Бери все» (реж. О.Ігудін)
«Dancing» (реж. С.Горов) 2007
«Kiss, please» (реж. А.Бадоєв)
«Do-re-mi» (реж. С.Горов) 2008
«Eurovision queen» (реж. П.Новіков та С.Горов)
«Essen» (реж. В.Скуратовський)
«Є пропозиція» (OST фільму «Велика Прогулянка») 2022

Телевізійні проекти[ред. | ред. код]

Назва Рік
«СВ-шоу» (телеканали «1+1», «РТР», «ТВ-6») 1997—2002
«День за днем», «Остров женщин» («ТВ-6», ведучий на одну программу) 1999
Шоу «Улетный отпуск» («Новий канал») 2006
«Шоу Вєрки Сердючки» (ТРК «Україна») 2008—2009
Шоу «Зірка + Зірка», член журі (телеканал «1+1») 2010
Шоу «Зірка + Зірка-2», член журі (телеканал «1+1») 2011
«Субботний вечер» (канал «Россия-1») 2012
«Х-Фактор», член журі (телеканал «СТБ») 2016—2019
«Євробачення. Національний відбір», член журі (телеканал «СТБ») 2016—2020
Гіпершоу «Маска», детектив (ТРК «Україна») 2021
Тревел-шоу «Орел и решка», спільний випуск разом з Вірою Брежнєвою,
як ведучими ювілейної програми («Новий канал», телеканал «П'ятниця»)

Фільмографія[ред. | ред. код]

Меліса Маккарті, Сердючка Band, і сама Вєрка Сердючка
Телефільми та телесеріали
Назва Рік
«Вечори на хуторі біля Диканьки» — сільська самогонниця 2002
«Попелюшка» — Брунгільда
«Божевільний день або одруження Фігаро» — паж Керубіно 2003
«Снігова королева» — шаманка Ксенія
«За двома зайцями» — Світлана Марківна, маніяк Антон 2004
«Сорочинський ярмарок» — Хівря 2005
«Три мушкетери» — Мадам Рішельє
«1-й Швидкий» — Вєрка Сердючка 2006
«Пригоди Вєрки Сердючки» — Вєрка Сердючка
«Дуже новорічне кіно, або ніч у музеї» (реж. Р. Бутовський, Г. Скоморовський) — Привид 2007
«Морозко» — Мачуха 2010
«Нові пригоди Аладдіна» — Джина 2011
«Червона шапочка» — Червона шапочка 2012
«Три богатирі. Новорічна казка» — Баба-Яга 2013
«Готель» — епізод 2015
Повнометражні художні фільми
Назва Рік
«Шпигунка» — Камео 2015
«Слуга Народу 2» — Камео 2016
«Секс і нічого особистого» — Камео 2018

Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]

  • Орден «За заслуги» III ст. (23 серпня 2022) — за значні заслуги у зміцненні української державності, мужність і самовідданість, виявлені у захисті суверенітету та територіальної цілісності України, вагомий особистий внесок у розвиток різних сфер суспільного життя, відстоювання національних інтересів нашої держави, сумлінне виконання професійного обов'язку.[100]
Назва Рік
Лауреат гумористичної премії «Курська аномалія» 1993
Лауреат конкурсу «Всесміх-93», Київ
Гран-прі фестивалю «Харківська гуморина» 1994
Гран-прі фестивалю «Море сміху» 1995
Лауреат Національної премії «Чорна перлина» в номінації «Краща телевізійна реклама» 2000
Кубок імені Аркадія Райкіна на фестивалі «Кубок Гумору»
Приз за кращу жіночу роль — «Золотий стілець» (фестиваль «Гуморина», Одеса) 2001
Премія «Золотий грамофон» за пісню «Гоп-гоп» 2002
Заслужений артист України[101] 2003
Премія «Золотий грамофон» за пісню «Я не поняла»
«Діамантовий диск» за 500 тисяч проданих екземплярів альбому «Ха-ра-шо»[102]
2 премії «Золотий грамофон» (за дует з Глюкоzою «Жениха хотела» та пісню «Чита-дрита») 2004
Премія «Муз-ТВ» за альбом «Ха-ра-шо»
Премія «Золотий грамофон» за пісню «Тук тук тук» 2005
Премія «ZD Awards» в номінації «Персона року» 2007
Друге місце на «Євробаченні»
Почесний громадянин Полтави[103]
Народний артист України[104] 2008
Премія «Золотий грамофон» за пісню «Дольче Габбана» 2011
Премія «YUNA» за особливі досягнення в музиці 2013
Спеціальна премія «Євробачення» — «Найблискучіша зірка за всю історію фестивалю»[105] 2014
Премія «M1 Music Awards» за внесок у розвиток національної музичної індустрії[106] 2019
Премія «YUNA» в номінації «Найкраща пісня іншою мовою» — «Make It Rain Champagne»[107] 2021
Премія «Музична платформа» за найкращу пісню року — «Make It Rain Champagne»
Премія «Українська пісня року» в номінації «Легенда української пісні» — «Є пропозиція» 2022

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Данилко став народним артистом України, а його пісня – новим політичним скандалом. news.online.ua (російською). 20 серпня 2008. Процитовано 6 лютого 2021. 
  2. ↑ Руслана та Андрій Данилко стали членами журі нацвідбору на «Євробачення-2016». mediananny.com (російською). 25 січня 2016. Архів оригіналу за 14 червня 2021. Процитовано 5 лютого 2021. 
  3. ↑ Андрій Данилко знову став членом журі Нацвідбору на «Євробачення-2020». telekritika.ua (російською). 12 грудня 2019. Архів оригіналу за 28 лютого 2021. Процитовано 5 лютого 2021. 
  4. ↑ Андрій Данилко про Х-фактор: Я чекаю від проекту відкриттів. bigmir.net (російською). 5 серпня 2016. Архів оригіналу за 7 травня 2021. Процитовано 7 травня 2021. 
  5. ↑ Артист з Полтави Андрій Данилко вперше відверто розповів про своє життя. 0532.ua (російською). 26 листопада 2016. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 7 квітня 2021. 
  6. ↑ Андрій Данилко розшукує своє дворянське коріння. tv.ua (російською). 27 грудня 2012. Архів оригіналу за 26 травня 2021. Процитовано 7 квітня 2021. 
  7. ↑ Андрій Данилко іменинник: українському артисту 44. joinfo.com (російською). 2 жовтня 2017. Архів оригіналу за 5 травня 2021. Процитовано 5 травня 2021. 
  8. ↑ Мати Андрія Данилка: «Коли син починав кар’єру, я могла йому допомогти хіба що … старою спідницею, у якій він вийшов на сцену в образі Сердючки». fakty.ua (російською). 2 жовтня 2013. Архів оригіналу за 5 травня 2021. Процитовано 5 травня 2021. 
  9. ↑ В дитинстві Андрій Данилко мріяв стати єпископом. segodnya.ua (рос.). 1 жовтня 2003. Архів оригіналу за 11 липня 2021. Процитовано 25 серпня 2021. 
  10. ↑ 30 років легенді: як Вєрка Сердючка буде святкувати творчий ювілей. youtube.com (російською). 20 квітня 2021. Архів оригіналу за 5 травня 2021. Процитовано 5 травня 2021. 
  11. ↑ Андрій Данилко. Досьє. glavred.info (російською). 26 квітня 2019. Архів оригіналу за 11 квітня 2021. Процитовано 5 травня 2021. 
  12. ↑ Біографія Данилко Андрій. elitukraine.com. Архів оригіналу за 5 травня 2021. Процитовано 5 травня 2021. 
  13. ↑ Андрій Данилко біографія. dixieland.com.ua. 13 жовтня 2015. Архів оригіналу за 2 грудня 2020. Процитовано 5 травня 2021. 
  14. ↑ Андрію Данилку сьогодні виповнилося 43. tv.ua (російською). 2 жовтня 2016. Архів оригіналу за 7 травня 2021. Процитовано 7 травня 2021. 
  15. ↑ Андрій Данилко чи Вєрка Сердючка. replyua.net (російською). 30 грудня 2014. Архів оригіналу за 7 травня 2021. Процитовано 7 травня 2021. 
  16. ↑ Все, що ми написали, вичитували юристи, в тому числі і колишній юрист Приватбанку, - автор книги про Приват. hromadske.radio (російською). 19 червня 2018. Процитовано 8 травня 2021. 
  17. ↑ Андрій Данилко про своє таємне одруження. viva.ua (російською). 21 січня 2021. Архів оригіналу за 21 квітня 2021. Процитовано 12 квітня 2021. 
  18. ↑ Данилко назвав Путіна воєнним злочинцем та розвіяв брехню окупантів. obozrevatel.com. 9 березня 2022. Архів оригіналу за 10 березня 2022. Процитовано 10 березня 2022. 
  19. ↑ "Путіна не хоче навіть Сатана". Сердючка живе на Хрещатику, сміється з вибухів і хейтить Путіна. nv.ua. 10 березня 2022. Архів оригіналу за 10 березня 2022. Процитовано 10 березня 2022. 
  20. ↑ RUSSIA GOODBYE: АНДРІЙ ДАНИЛКО ЗМІНИВ РЯДОК У СВОЄМУ СКАНДАЛЬНОМУ ХІТІ. tsn.ua. 7 березня 2022. Архів оригіналу за 10 березня 2022. Процитовано 10 березня 2022. 
  21. ↑ Це кінець! Андрій Данилко озвучив найстрашніший сценарій для Росії, винної у смертях українців. segodnya.ua. 10 березня 2022. Процитовано 10 березня 2022. 
  22. ↑ Андрій Данилко. 24smi.org (російською). Архів оригіналу за 13 травня 2021. Процитовано 8 травня 2021. 
  23. ↑ Андрію Данилко – 47! ТОП-10 маловідомих фактів про українську зірку. segodnya.ua. 2 жовтня 2020. Архів оригіналу за 8 травня 2021. Процитовано 8 травня 2021. 
  24. ↑ Зоряний шлях українських артистів: з чого починали Білик, Данилко та Неангели. bigmir.net (російською). 22 серпня 2016. Архів оригіналу за 16 квітня 2021. Процитовано 16 квітня 2021. 
  25. ↑ Сердючка Вєра. radioclub.ua (російською). Архів оригіналу за 16 квітня 2021. Процитовано 16 квітня 2021. 
  26. ↑ Зоряний шлях українських артистів: з чого починали Білик, Данилко та НеАнгели. gloss.ua (російською). 22 серпня 2016. Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 6 травня 2021. 
  27. ↑ «СВ-Шоу» — перше late night show України. Чому воно було таким популярним?. slukh.media. 28 лютого 2020. Архів оригіналу за 7 травня 2021. Процитовано 7 травня 2021. 
  28. ↑ Андрію Данилку - 47: Творчий шлях і знакові відеокліпи артиста. glavcom.ua (російською). 2 жовтня 2020. Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 6 травня 2021. 
  29. ↑ Вєрка Сердючка пішла на рекорд. segodnya.ua (російською). 18 травня 1999. Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 6 травня 2021. 
  30. ↑ Андрій Данилко вирішив відмовитися від образу Вєрки Сердючки. voiceshowbiz.com. 12 липня 2018. Архів оригіналу за 8 травня 2021. Процитовано 8 травня 2021. 
  31. ↑ 15 фактів про Андрія Данилка, який більше відомий як Вєрка Сердючка. sntch.com (російською). 6 травня 2018. Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 6 травня 2021. 
  32. ↑ Андрій Данилко написав альбом для Вєрки Сердючки. day.kyiv.ua. 13 березня 2001. Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 6 травня 2021. 
  33. ↑ Євробачення-2020: культові досягнення Андрія Данилка. stb.ua. 21 лютого 2020. Архів оригіналу за 7 травня 2021. Процитовано 7 травня 2021. 
  34. ↑ Данилко Андрій. liga.net (російською). Архів оригіналу за 16 квітня 2021. Процитовано 16 квітня 2021. 
  35. ↑ Геля з "СВ Шоу" розповіла, чому раптово покинула Вєрку Сердючку. rbc.ua. 1 вересня 2020. Архів оригіналу за 16 квітня 2021. Процитовано 16 квітня 2021. 
  36. ↑ «Мама» Вєрки Сердючки Інна Білоконь: «Одного разу ми з Данилком навіть побилися ... Кілька діб не розмовляли ...». bulvar.com.ua (російською). 10 травня 2007. Архів оригіналу за 16 квітня 2021. Процитовано 16 квітня 2021. 
  37. ↑ Вєрка Сердючка. tochka.net. Архів оригіналу за 7 травня 2021. Процитовано 6 травня 2021. 
  38. ↑ Danilko «После тебя…». umka.com (російською). Архів оригіналу за 16 квітня 2021. Процитовано 16 квітня 2021. 
  39. ↑ Андрій Данилко. «После тебя…» Інструментальний альбом. youtube.com. 22 листопада 2017. Архів оригіналу за 16 квітня 2021. Процитовано 16 квітня 2021. 
  40. ↑ Андрій Данилко зняв кліп на свій день народження. segodnya.ua (російською). 30 вересня 2004. Архів оригіналу за 16 квітня 2021. Процитовано 16 квітня 2021. 
  41. ↑ Сердючка поїде на Євробачення 2007 до Гельсінкі. bbc.com. 10 березня 2007. Архів оригіналу за 16 квітня 2021. Процитовано 16 квітня 2021. 
  42. ↑ Вєрка Сердючка зайняла друге місце на Євробаченні. rbc.ua. 13 травня 2007. Архів оригіналу за 16 квітня 2021. Процитовано 16 квітня 2021. 
  43. ↑ Сердючка стала Міс Євробачення-2007. focus.ua (російською). 14 травня 2007. Архів оригіналу за 6 березня 2022. Процитовано 7 травня 2021. 
  44. ↑ Андрій Данилко: Про Євробачення, повернення Сердючки та вихід з Х-фактору. youtube.com (рос.). 25 лютого 2020. Архів оригіналу за 15 липня 2021. Процитовано 15 липня 2021. 
  45. ↑ В.Ющенко присвоїв звання народних артистів України І.Білик, А.Данилку, М.Поплавському. rbc.ua. 19 серпня 2008. Архів оригіналу за 16 квітня 2021. Процитовано 16 квітня 2021. 
  46. ↑ Щотижневе «Шоу Вєрки Сердючки» стартує в жовтні на ТРК «Україна». sq.com.ua (російською). 14 серпня 2008. Архів оригіналу за 16 квітня 2021. Процитовано 16 квітня 2021. 
  47. ↑ ТРК «Україна» зняла з ефіру «Шоу Вєрки Сердючки». detector.media. 22 січня 2009. Архів оригіналу за 16 квітня 2021. Процитовано 16 квітня 2021. 
  48. ↑ Андрій Данилко: Дуже складно придумати просте. unification.com.au (російською). 2 червня 2010. Архів оригіналу за 16 квітня 2021. Процитовано 16 квітня 2021. 
  49. ↑ Андрій Данилко: «Все буде добре, я знаю!». strana.co.il (російською). 11 червня 2010. Архів оригіналу за 16 квітня 2021. Процитовано 16 квітня 2021. 
  50. ↑ Гастролі Вєрки Сердючки в Іспанії та Чехії. ruslife.eu (російською). Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 6 травня 2021. 
  51. ↑ Андрій Данилко розповів про гонорар за роль в голлівудському фільмі. ivona.bigmir.net (російською). 20 червня 2015. Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 14 квітня 2021. 
  52. ↑ Андрій Данилко знявся в голлівудській комедії разом зі Стетхемом та Джудом Лоу. poltava.to (російською). 21 червня 2015. Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 14 квітня 2021. 
  53. ↑ Джейсон Стетхем взяв телефон у Вєрки Сердючки. tv.ua (російською). 29 травня 2015. Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 14 квітня 2021. 
  54. ↑ "Вже п’ятий рік в кріслі журі": оголосили першого суддю Нацвідбору на Євробачення-2020. znaj.ua (російською). 14 листопада 2019. Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 14 квітня 2021. 
  55. ↑ «Х-фактор» по-новому: мочіть усіх!. mediananny.com (російською). 21 липня 2016. Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 14 квітня 2021. 
  56. ↑ У Києві прощатимуться з Вєркою Сердючкою | Факти. ФАКТИ. 25 травня 2017. Архів оригіналу за 25 травня 2017. Процитовано 25 травня 2017. 
  57. ↑ Kartina.TV Концерт 10-летия | Bilet.kartina.tv. archive.is. 5 травня 2018. Архів оригіналу за 5 травня 2018. Процитовано 5 травня 2018. 
  58. ↑ Зірка із зіркою: Вєрка Сердючка влаштувала "третій Майдан" на Atlas Weekend. obozrevatel.com. 29 червня 2017. Архів оригіналу за 26 травня 2021. Процитовано 8 квітня 2021. 
  59. ↑ Вєрка Сердючка на Atlas Weekend: "Друзі, я хочу випити за всіх вас. Якби не ви, не жила б я на Хрещатику". fakty.ua (російською). 5 липня 2017. Архів оригіналу за 26 травня 2021. Процитовано 8 квітня 2021. 
  60. ↑ Зустрічали крутіше за Мадонну: Вєрка Сердючка в найсильнішому номері Євробачення-2019. viva.ua (російською). 21 травня 2019. Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 14 квітня 2021. 
  61. ↑ Вєрка Сердючка підірвала Євробачення-2019: чим відзначився Данилко на конкурсі. obozrevatel.com (російською). 19 травня 2019. Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 14 квітня 2021. 
  62. ↑ Вєрка Сердючка випустила міні-альбом Sexy. starbrothers.com.ua (російською). 7 вересня 2020. Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 14 квітня 2021. 
  63. ↑ Цього чекали всі: VERKA SERDUCHKA повернулася з жарким мініальбомом SEXY. tochka.net. 4 вересня 2020. Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 14 квітня 2021. 
  64. ↑ VERKA SERDUCHKA випустила новий мініальбом Sexy. segodnya.ua. 4 вересня 2020. Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 14 квітня 2021. 
  65. ↑ Данилко став четвертим детективом у шоу "Маска". gordonua.com. 8 грудня 2020. Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 14 квітня 2021. 
  66. ↑ Андрій Данилко буде розплутувати загадки проекту "МАСКА". tochka.net. 8 грудня 2020. Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 14 квітня 2021. 
  67. ↑ Брежнєва і Вєрка Сердючка стали ведучими шоу "Орел і решка". gordonua.com. 10 березня 2021. Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 14 квітня 2021. 
  68. ↑ Віра Брежнєва та Вєрка Сердючка з мамою стали ведучими шоу «Орел і решка». viva.ua (російською). 10 березня 2021. Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 14 квітня 2021. 
  69. ↑ Вєрка Сердючка феєрично виступила на Atlas Weekend 2021, але поскаржилася на погане самопочуття. obozrevatel.com. 9 липня 2021. Архів оригіналу за 15 липня 2021. Процитовано 15 липня 2021. 
  70. ↑ Великий концерт до Дня Незалежності України: повне відео. fakty.ua. 24 серпня 2021. Архів оригіналу за 25 серпня 2021. Процитовано 25 серпня 2021. 
  71. ↑ Тисячі глядачів, топові зірки і танці під дощем на святковому концерті на НСК «Олімпійський». jetsetter.ua. 25 серпня 2021. Архів оригіналу за 25 серпня 2021. Процитовано 25 серпня 2021. 
  72. ↑ Режисер шоу до Дня Незалежності про кінцеву концепцію концерту: 98% – це україномовні пісні. segodnya.ua. 5 серпня 2021. Архів оригіналу за 25 серпня 2021. Процитовано 25 серпня 2021. 
  73. ↑ Передумав за день до знімання: діти вмовили Данилка знову стати детективом шоу Маска. segodnya.ua. 5 вересня 2021. Архів оригіналу за 8 вересня 2021. Процитовано 8 вересня 2021. 
  74. ↑ Данилко в образі Сердючки у військовій формі заспівав у метро для військових (відео). unian.ua. 11 червня 2022. Процитовано 26 червня 2022. 
  75. ↑ Embrace Ukrainе: головне про лайнап міжнародного телемарафону в Амстердамі. tsn.ua. 21 червня 2022. Процитовано 26 червня 2022. 
  76. ↑ Kalush Orchestra, Кончіта Вурст, Вєрка Сердючка. В Амстердамі пройшов телемарафон на підтримку України. nv.ua. 22 червня 2022. Процитовано 26 червня 2022. 
  77. ↑ «Ні Євросердючці!» — акція опору однієї із всеукраїнських FM-станцій
  78. ↑ а б Сайт Євробачення: Вєрка Сердючка зганьбить Україну [Архівовано 20 березня 2007 у Wayback Machine.] Кореспондент.net. 14 Березня 2007.
  79. ↑ а б в Часопис «Критика», рік 2015, число 3-4 Що українського в українській поп-культурі? [Архівовано 17 серпня 2016 у Wayback Machine.]
  80. ↑ Данилко порівняв «мовний» закон з геями, а Власова відіслала до Біблії //Таблоїд. Архів оригіналу за 6 липня 2012. Процитовано 5 липня 2012. 
  81. ↑ Юрій Гнаткевич. Уникаймо русизмів в українській мові!. Архів оригіналу за 5 квітня 2016. Процитовано 18 липня 2016. 
  82. ↑ Юрій Гнаткевич. Уникаймо русизмів в українській мові! Вправи. Архів оригіналу за 6 квітня 2017. Процитовано 18 липня 2016. 
  83. ↑ Тетяна Рамус розкопала дворянське коріння Андрія Данилка. detector.media (російською). 24 листопада 2012. Архів оригіналу за 27 липня 2021. Процитовано 7 квітня 2021. 
  84. ↑ Андрій Данилко придбав раритетний «Роллс-Ройс» Фредді Мерк’юрі. interfax.com.ua (російською). 15 січня 2013. Архів оригіналу за 27 липня 2021. Процитовано 7 квітня 2021. 
  85. ↑ Євробачення: цікаві факти та виступи. tandem.net (російською). 26 квітня 2019. Архів оригіналу за 26 травня 2021. Процитовано 7 квітня 2021. 
  86. ↑ Вєрка Сердючка стала міжнародним терміном. vchaspik.ua (російською). 21 березня 2013. Архів оригіналу за 26 травня 2021. Процитовано 7 квітня 2021. 
  87. ↑ Гордон, Дмитрий (8 травня 2007). Андрей ДАНИЛКО: «Андрей, — стучат мне в гримерку, — открой, с тобой хочет сфотографироваться Роман Абрамович». — «Пусть подождёт, — говорю, — я переодеваюсь». Бульвар (рос.). Архів оригіналу за 8 липня 2017. Процитовано 13 липня 2017. 
  88. ↑ Верка Сердючка рассмешила Сеть рассказом о встрече с Путиным в Крыму. IVONA (рос.). 5 травня 2017. Архів оригіналу за 11 липня 2017. Процитовано 13 липня 2017. 
  89. ↑ Костюм Вєрки Сердючки назвали однією з найцінніших речей "Євробачення". viva.ua (російською). 18 березня 2016. Архів оригіналу за 30 квітня 2021. Процитовано 30 квітня 2021. 
  90. ↑ У Стокгольмі відкрилася виставка про Євробачення. korrespondent.net. 10 травня 2016. Архів оригіналу за 30 квітня 2021. Процитовано 30 квітня 2021. 
  91. ↑ «В Ізраїлі я зробив текст ДНК та дізнався хто мої предки», - Андрій Данилко. fakty.ua (російською). 2 червня 2019. Архів оригіналу за 30 квітня 2021. Процитовано 30 квітня 2021. 
  92. ↑ Розкрито таємниці ДНК Андрія Данилка. fakty.com.ua. 26 листопада 2019. Архів оригіналу за 30 квітня 2021. Процитовано 30 квітня 2021. 
  93. ↑ Тест ДНК Андрія Данилка і його родовід. stb.ua. 1 лютого 2021. Архів оригіналу за 30 квітня 2021. Процитовано 30 квітня 2021. 
  94. ↑ Героїня британського серіалу «Вбиваючи Єву» станцювала під пісню Вєрки Сердючки. viva.ua (російською). 12 травня 2020. Архів оригіналу за 26 травня 2021. Процитовано 7 квітня 2021. 
  95. ↑ «Наша Вєрка дає стиль»: у знаменитої української провідниці з'явилися «невідомі» послідовники в Британії. fakty.ua. 27 квітня 2021. Архів оригіналу за 29 квітня 2021. Процитовано 29 квітня 2021. 
  96. ↑ Модний батл: Вєрка Сердючка vs Гаррі Стайлз у кампейні Gucci. jetsetter.ua. 26 квітня 2021. Архів оригіналу за 29 квітня 2021. Процитовано 29 квітня 2021. 
  97. ↑ Вєрка Сердючка потролила Гаррі Стайлса за "плагіат" своїх образів. obozrevatel.com. 27 квітня 2021. Архів оригіналу за 29 квітня 2021. Процитовано 29 квітня 2021. 
  98. ↑ http://music.djuice.ua/ru/verka-serdyuchka/potselui[недоступне посилання з липня 2019]
  99. ↑ Верка Сердючка "Новогодняя". youtube.com. 20 січня 2017. Архів оригіналу за 13 серпня 2021. Процитовано 13 серпня 2021. 
  100. ↑ Указ Президента України від 23 серпня 2022 року № 593/2022 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Незалежності України»
  101. ↑ Указ Президента України від 27 червня 2003 року № 557/2003 «Про відзначення державними нагородами України працівників підприємств, установ та організацій з нагоди Дня молоді»
  102. ↑ Андрій Данилко. ridna-ukraina.com.ua. 12 листопада 2018. Архів оригіналу за 12 квітня 2021. Процитовано 12 квітня 2021. 
  103. ↑ Андрій Данилко став почесним громадянином Полтави. liga.net (російською). 3 грудня 2007. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 7 квітня 2021. 
  104. ↑ Указ Президента України від 19 серпня 2008 року № 726/2008 «Про відзначення державними нагородами України працівників підприємств, установ та організацій з нагоди Дня незалежності України»
  105. ↑ Вєрка Сердючка отримала по заслузі. tv.ua (російською). 6 травня 2014. Архів оригіналу за 27 липня 2021. Процитовано 7 квітня 2021. 
  106. ↑ М1 Music Awards 2019: Андрей Данилко получил награду За внесок у розвиток національної музичної індустрії | Телеканал СТБ (ru-RU). 30 листопада 2019. Архів оригіналу за 2 грудня 2019. Процитовано 12 серпня 2020. 
  107. ↑ Оголошено лауреатів музичної премії YUNA 2021. detector.media. 13 травня 2021. Архів оригіналу за 13 травня 2021. Процитовано 13 травня 2021. 

Посилання[ред. | ред. код]

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Данилко Андрій Михайлович
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вєрка Сердючка
Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
Попередник:
Тіна Кароль з піснею
«Show Me Your Love» 		Представник України
на Пісенному конкурсі Євробачення
з піснею «Dancing Lasha Tumbai»
2007 		Наступник:
Ані Лорак з піснею
«Shady Lady»
(Примітка: закреслено лише ті роки, коли Україна не брала участь у конкурсі; грубим шрифтом виділено перемоги)
1991-2020
2018-донині
Ключові особи
Роза Аль-Намрі · Андрій Бідняков · Володимир Бойко · Володимир Бородянський · Руслан Городничий · Андрій Данилко · Ектор Хіменес-Браво · Михайло Єрмолаєв · Дмитро Карпачов · Ольга Кисла · Ігор Кондратюк · Павло Костіцин · Оксана Марченко · Надія Матвєєва · Надія Мейхер · Сергій Назаров · Галина Пілютикова · Сергій Притула · Лілія Ребрик · Григорій Решетник · Яна Соломко · Дмитро Танкович · Микола Тищенко · Дар'я Трегубова · Анфіса Чехова · Олександр Ярема
Телесеріали
Інформаційні та соціальні програми
Кулінарні програми
Сімейні та романтичні телепрограми
Розважальні й шоу-програми
Закриті програми та серіали
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Данилко_Андрій_Михайлович&oldid=36965332