Ухнальов Євген Ілліч

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ухнальов Євген Ілліч
Народився4 вересня 1931(1931-09-04)
Ленінград, РСФРР, СРСР
Помер3 вересня 2015(2015-09-03)[1] (83 роки)
Санкт-Петербург, Росія
Країна Росія
Діяльністьхудожник, геральдист
Знання мовросійська
Нагороди
ювілейна медаль «50 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» ювілейна медаль «60 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» Ювілейна медаль «65 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «У пам’ять 300-річчя Санкт-Петербурга»
Народний художник Російської Федерації подяка Президента Російської Федерації

Євген Ілліч Ухнальов (4 вересня 1931, Ленінград, РРФСР, СРСР — 2 вересня 2015, Санкт-Петербург, Російська Федерація[2]) — радянський і російський художник, живописець. Народний художник Російської Федерації, автор ескізів сучасного Державного герба Російської Федерації, знаків президентської влади, найвищих державних нагород Російської Федерації.

Біографія

Батько — Ілля Акимович Ухнальов, винахідник, металознавець був засуджений до 25 років за «політичною» статтею і відбував термін на воркутинській шахті № 40[3].

У дитинстві пережив блокаду Ленінграда та евакуацію, після закінчення блокади повернувся до Ленінграда[4].

Закінчив Художню школу при Інституті живопису, скульптури та архітектури імені І. І. Є. Рєпіна.

У віці 17 років, в 1948 Е. І. Ухнальов був засуджений на 25 років за статтею 58 Кримінального кодексу РРФСР і відбував термін у в'язницях і таборах (" Хрести ", Воркутлаг), звільнений через 6 років[5]. З 1954 року, після повернення до Ленінграда, працював у проектних інститутах — спочатку креслярем, потім архітектором. У 1959 реабілітований[6].

У 1967 — 1975 роках — головний архітектор Державного Ермітажу. З 1998 року — провідний художник Державного Ермітажу.

У 1992–1998 роках — спеціаліст-експерт апарату Державної герольдії при Президентові Російської Федерації. 29 червня 1999 був включений до складу Геральдичного ради при Президентові Російської Федерації[7]. 26 серпня 2004 року знову затверджений членом цієї ради[8].

Був співзасновником та дійсним членом заснованої у 2006 році Гільдії геральдичних художників (Росія).

В останні роки життя митець сильно хворів[9]. Помер у Петербурзі 2 вересня 2015 на 84-му році життя[10][11][12][13].

Засудження

У 1948 р був засуджений. Звинуватили в тому, що ми хотіли зробити підкоп з Ленінграда в Москву під мавзолей Леніна, щоб вбити Сталіна[14].

Стаття 58 Кримінального кодексу РРФСР, звинувачення Євгена Ухналева:

Стаття 58-1а. Зрада Батьківщині: розстріл із конфіскацією майна або 10 років з конфіскацією майна.

58-8. Терористичні акти, спрямовані проти представників радянської влади або діячів революційних робітничих і селянських організацій...

58-9. Заподіяння шкоди системі транспорту, водопостачання, зв'язку й інших споруд ... в контрреволюційних цілях...

58-11. Всякого роду організаційна діяльність, спрямована до підготовки або вчинення передбачених у цій главі злочинів.

Творчість

Учасник понад 40 виставок у Росії та за кордоном, у тому числі в Німеччині, США, Австрії, Фінляндії та Швеції. Перша виставка відбулася у 1980 році.

Роботи зберігаються у Державному Російському музеї, у Музеї сучасних мистецтв ім. З. П. Дягілєва СПбДУ, музеї Анни Ахматової у Фонтанному домі, у музеї сучасного мистецтва Ерарта та інших приватних зборах Росії, Америки та Європи.

Автор дизайнів та малюнків:

Роботи Є. І. Ухнальова опубліковані у книзі Г. В. Вілінбахова «Державний герб Росії. 500 років». СПб., 1997.

Автор пам'ятника Жертвам політичних репресій у Петрограді-Ленінграді — "Соловецького каменю" на Троїцькій площі в Санкт-Петербурзі[15].

У 2013 році у видавництві Corpus вийшла книга спогадів Євгена Ухнальова «Це моє».

Виставки

  • 4 вересня — 1 листопада 2001 року. Євген Ухнальов. «Глуха пора» Живопис. Графіки. Виставка із циклу «Вони працювали в Ермітажі». Державний Ермітаж.
  • 21 січня — 13 лютого 2011 р. пройшла персональна виставка «Двері у стіні» у музеї сучасного мистецтва Ерарта[16].

Література

  • Євген Ухнальов. Живопис. Графіки. Геральдики. СПб., 2006. 72 с.
  • Вілінбахов Г. В. Державний герб Росії 500 років. — СПб.: АТ «Славія», 1997. — 167 с. — ISBN 5-88654-051-2 ISBN 978-5-88654-051-2.

Нагороди

Примітки

  1. а б https://historygreatest.com/yevgeny-ukhnalyov-russian-artist-died-at-83
  2. Умер художник Евгений Ухналёв. Процитовано 3 вересня 2015.
  3. АиФ Коми > 35 (399) > «Воркута — это святое»[недоступне посилання з Июнь 2019]
  4. Ухналев, Евгений Ильич. ТАСС.
  5. «Они стали спрашивать, что случилось, почему ребенок в камере?». Коммерсантъ.
  6. «58-я. Неизъятое» Евгений Ухналев. Миниатюры из «Крестов». Новая газета.
  7. Умер автор герба России. Вести.ru.
  8. Указ Президента Российской Федерации от 26.08.2004 г. № 1121.
  9. ЗАО ИД «Комсомольская правда». Умер автор современного герба России Евгений Ухналев. ЗАО ИД «Комсомольская правда». Процитовано 4 вересня 2015.
  10. Автор государственного герба России умер в Санкт-Петербурге. РБК.
  11. В Петербурге умер автор государственного герба РФ. Российская газета.
  12. Умер создатель Герба России. Парламентская газета.
  13. Умер автор государственного герба России. Lenta.ru.
  14. «58-я. Неизъятое». ::: Евгений Ухналёв: «Мы все были уверены, что однажды этот лагерь закончится» ::: Ухналев Евгений Ильич ::: Воспоминания о ГУЛАГе :: База данных :: Авторы и тексты. www.sakharov-center.ru. Процитовано 10 лютого 2022.
  15. Он установил в Питере Соловецкий камень
  16. Персональная выставка Евгения Ухналёва в музее Эрарта «Дверь в стене»
  17. Указ Президента Российской Федерации от 30.06.1997 г. № 657.

Посилання