Купіль

село Купіль
Країна	Україна
Область	Хмельницька область
Район	Хмельницький район
Рада	Купільська сільська рада
Код КАТОТТГ	UA68040030110078761
Облікова картка	картка
Основні дані
Засноване	1573
Населення	786
Площа	3,99 км²
Густота населення	196,99 осіб/км²
Поштовий індекс	31226
Телефонний код	+380 3845
Географічні дані
Географічні координати	49°36′29″ пн. ш. 26°30′35″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	305 м
Водойми	Південний Буг
Місцева влада
Адреса ради	Хмельницька обл., Волочиський р-н, с. Купіль
Вебсторінка	http://kupil.volorada.gov.ua/
Сільський голова	Кінделевич Лариса Михайлівна
Карта
Купіль
Купіль
Мапа
Купіль у Вікісховищі

Ку́піль — село (до 1944 року — містечко) у Волочиському районі Хмельницької області. Населення становить 786 осіб. Історичний, культурний, освітній і торгово-економічний центр Верхнього Побужжя. Орган місцевого самоврядування — Купільська сільська рада.

Через село протікає Південний Буг. На Південному Бузі і його притоках в межах території села споруджено щонайменше 5 ставків, зокрема найбільший з них — Купільський став, а також Старий став, став Забровар, Єврейський та ін.

Історія

Перша документальна історична згадка про Купіль датується 1573 роком.

У XVI—XVIII ст. — у складі Речі Посполитої.

З 1793 р. — у складі Російської  імперії.

У XIX — на початку XX ст. — містечко Староконстантинівського повіту Волинської губернії.

З 1923 р. — центр еврейської національної  сільради.

У 1924—1930 рр. — у Войтовецькому районі Проскуровского округу, в 1932—1937 рр. — у Волочиському районі Вінницької області, 1937—1945 рр. — Кам'янець-Подольській області, з 1945 р. — Хмельницької області.

1847 року в Купелі жили 1 170 євреїв, 1897 р. — 2 720 (52,8 %), 1923 р. —1 530. Євреї жили у Купелі, ймовірно, з часів Речі Посполитої.

Наприкінці XVIII ст. за підтримки місцевого поміщика С. Вислоцького у селі була заснована єврейська типографія (одна з перших у Росії).

На початку XIX ст. в селі було кілька синагог, діяли кілька хедерів. За клопотанням єврейського населення в Купелі було відкрито поштову станцію (згадується з 1852 р.).

Головним чином євреї Купеля в XIX ст. займалися ремеслами, були кравцями, швецями, кушнірами, бондарями, ковалями та ін.

З 1859 р. рабином у Купелі був Койфман, у 1880-х рр. — Лейзер Харіф, наприкінці XIX ст. — Йосель-Лейб Глейзер. 1865 р. у Купелі було три синагоги, 1871 року було відкрито однокласне народне училище, 1907 року — єврейська школа.

У 1910-х рр. підприємці Гольдберг, Вейгман, Маргуліс, Каплан і Шварцман орендували парові млини.

Зубним лікарем у Купелі працював Мендель Янкелевич Стружа.

1914 р. євреям належало три аптеки, трактир, 47 лавок (зокрема усі 11 мануфактурних, усі 21 бакалейні та ін.); серед євреїв був один скотопромисловець. У Купелі діяла сіоністська організація.

У 1793—1923 рр. містечко Купіль — адміністративний центр Купільської волості Старокостянтинівського повіту Волинської губернії. До складу волості входили такі населені пункти: містечко Купіль, села — Богданівна, Клинини, Кушнирівка, Кржачки (Кущівка), Левківці, Рябіївка, Слобідка Нурчина (Нучина), Холодець, Чернява (Чернявка).

У 1923—1924 рр. містечко Купіль — центр новоствореного Війтовецького району.

До 1944 року в межах Купеля існувало дві адміністративно-територіальні одиниці — Купільська сільська рада та Купільська містечкова рада. З 1924 року і до сьогодні Купіль — центр Купільської сільської ради, якій підпорядковане також село Гайдайки.

Село стало свідком Українсько-радянської війни. 1 червня 1919 року в районі села Купіль відбувалися криваві бої між Таращанським полком Червоної армії і 10-м полком сірожупанників Армії Української Народної Республіки. Того ж дня українці були відтиснуті більшовиками на захід. Сімнадцять українців потрапили у полон до червоних. Надвечір червоноармійці стратили військовополонених у селі Холодець, на березі місцевого ставка. Селяни зібрали помордовані тіла бійців та поховали на сільському цвинтарі. 24 серпня 1919 року командир 10-го полку сірожупанників Анатолій Костик, у числі інших бійців, відвідав село. Над могилою поставили дерев'яного хреста, відправили панахиду, військовою сальвою віддали шану полеглим.

Вулиці Купеля

• О. Жиліна — головна вулиця;
• І. Хахеріна (Чорноострівська);
• Ц. Малиновського;
• П. Теодоровича;
• Ю. Гагаріна;
• О. Кшивінської;
• Перемоги;
• Садова;
• Польова;
• Набережна.

Об'єкти культурно-освітньої, соціальної і виробничої інфраструктури

• Церква Архістратига Михаїла УПЦ;
• Купільська загальноосвітня школа І—ІІІ ступенів;
• Дитячий дошкільний заклад «Зернятко»;
• Купільський сільський будинок культури;
• Купільська сільська бібліотека;
• Споживче товариство «Купільське»;
• Купільська дільнича лікарня;
• Купільська ветеринарна дільнича лікарня;
• Купільське відділення районних електромереж
• Відділення зв'язку «Укртелеком»
• Відділення «Укрпошти»
• Відділення «Ощадбанку»

Функціонують понад 5 об'єктів торгівлі та 4 заклади харчування, виробничий відділ сільськогосподарського підприємства. Діють місцеві фермерські господарства.

Визначні місця, пам'ятки історії та культури села Купіль

1. Костел Успіння Пресвятої Богородиці, збудований Анною Понятовською у 1847 році. Зараз це Свято-Михайлівська Церква УПЦ МП;
2. Родинна усипальня (каплиця) Чілінських, друга половина XIX століття (польське кладовище);
3. Братська Могила Воїнів-Визволителів с. Купіль. Зокрема тут покояться Герої Радянського Союзу Олександр Іванович Жилін та Ілля Кирилович Хахерін;
4. Єврейське кладовище із пам'ятником на місці знищення єврейського населення містечка Купіль у період Німецько-радянської війни;
5. Польське кладовище;
6. Православне кладовище;
7. Базарна площа (Базар) — місце торгівлі та проведення щорічних ярмарків аж до 1980-х років;
8. Залишки палацового парку на правому березі Південного Бугу (залишились лише поодинокі каштани). Купільчани називають це місце Каштани або Під Каштанами;
9. Житлові та адміністративні будинки довоєнного періоду (сильно змінені та перебудовані).

Не збереглися або були зруйновані

1. Церква Святого архістратига Михайла, збудована у 1884—1888 роках за сприяння прихожан, священика Іоана Яновського та архітектора Миколи Юргенса
2. Свято-Троїцька дерев'яна «цвинтарна» церква
3. Єврейська синагога
4. Палац Чілінських
5. Забудова центра містечка, зруйнована у період Другої світової війни.

Голодомор в Купелі

За даними різних джерел в селі в 1932—1933 роках загинуло близько 80 осіб. На сьогодні встановлено імена 67 із них. Мартиролог укладений на підставі поіменних списків жертв Голодомору 1932—1933 років, складених Купільською сільською радою. Поіменні списки зберігаються в Державному архіві Хмельницької області.

Відомі люди

В селі народилися:

• Бейдер Хаїм Волькович — єврейський письменник, журналіст, літературознавець, ідишист.
• Головко Федір Захарович — Український медик. Заслужений лікар України (1996). Народився 02.02.1930 р., с. Купіль Волочиського району Хмельницької області. Закінчив медичний факультет Ужгородського університету. Працював хірургом у Якутії, Росія. У 1956 р. обраний асистентом кафедри госпітальної хірургії Чернівецького медінституту., з 1964 р. — доцент цієї кафедри, з 1977 р. обраний за конкурсом завідувачем кафедри загальної хірургії, у 1988—1995 рр. — доцент. Нагороджений знаком «Відмінник охорони здоров'я».
• Гольденберг Шимон — єврейський письменник.
• Задворний Володимир — письменник, публіцист, літературознавець, педагог, краєзнавець, автор історичного нарису «Село моє, Купіль…».
• Кшивінська Ольга — поетеса, учасниця Проскурівського підпілля.
• Лізен Олександр — єврейський письменник.
• Малиновський Цезар Казимирович — Герой Радянського Союзу.
• Перельштейн (Рубман) Това — єврейська письменниця, політв'язень.
• Вільям Хомський (Зєєв Хомський) — професор, батько лінгвіста і філософа Ноама Чомскі.
• Кравець Максим — єврейський письменник, військовий.

В селі померли:

• Жилін Олександр Іванович — Герой Радянського Союзу.

Посилання

• Голодомор у регіоні. Перелік населених пунктів Волочиського району Хмельницької області, що постраждали від Голодомору 1932—1933 років.
• Краєзнавча експедиція місцями боїв Армії УНР
• Kupiel // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 885. (пол.)

Джерела

• Історія міст і сіл Української РСР : Хмельницька область. — 1971.