Абдуллаєв Хабіб Мухамедович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Абдуллаєв Хабіб Мухамедович
узб. Ҳабиб Муҳаммедович АбдуллаевHabib Muhammedovich Abdullayev
Народився 18 (31) липня 1912[1]
Араван (С. Юсуповський аїльний округ), Маргеланський повітd, Ферганська область, Російська імперія
Помер 20 червня 1962(1962-06-20)[1] (49 років)
Ташкент, Узбецька Радянська Соціалістична Республіка, СРСР
Поховання Чигатайське кладовищеd
Країна  СРСР
Діяльність геолог, політик
Alma mater Ташкентський державний технічний університетd
Галузь геологія
Заклад Російський державний геологорозвідувальний університет імені Серго Орджонікідзеd
Посада депутат Верховної ради СРСР[d]
Вчене звання члени-кореспонденти РАНd
Науковий ступінь доктор геолого-мінералогічних наук[d]
Членство Академія наук СРСР
Партія КПРС
Нагороди
орден Леніна орден Трудового Червоного Прапора орден Трудового Червоного Прапора орден Червоної Зірки орден Червоної Зірки орден Червоної Зірки орден «Знак Пошани»
Ленінська премія
Order of Outstanding Merit

Хабі́б Мухаме́дович Абдулла́єв (узб. Habib Abdullayev; нар. 31 серпня 1912, кишлак Арван — пом.20 червня 1962, Ташкент) — узбецький геолог. Академік Узбецької АН (1947), член-кореспондент АН СРСР (1958).

Життєпис

Народився в м. Ош Киргизії. Закінчив Середньоазіатський індустріальний інститут (1935). Член КПРС з 1941. В 1941—48 та 1955—56 працював в партійно-урядовому апараті Узбецької РСР. З 1947 по 1952— віце-президент, з 1956—президент Академії наук Узбецької РСР. Працював у галузі теорії виникнення магматичних порід та рудних родовищ. У 1959 році отримав Ленінську премію. Нагороджений орденом Леніна.

Твори

  • Геология шеелитоносных скарнов Средней Азии. Ташкент, 1947;
  • Генетическая связь оруденения с гранитоидными интрузиями. М., 1954;
  • Дайки и оруденевия. М., 1957.

Література

Примітки

  1. а б Абдуллаев Хабиб Мухаммедович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969. — Т. 1 : А — Ангоб. — С. 17.

Посилання