Ян Сваммердам

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ян Сваммердам
нід. Jan Swammerdam
Народився12 лютого 1637(1637-02-12)
Амстердам
Помер17 лютого 1680(1680-02-17) (43 роки)
Амстердам
·малярія
Місце проживанняГолландія
КраїнаНідерланди Нідерланди
Діяльністьбджоляр, ентомолог, лікар, анатом, натураліст, біолог
Alma materЛейденський університет
ГалузьЕнтомологія
Науковий керівникФранциск Сільвій, Йоганн ван Горн
ВчителіJohannes van Horned[1]

Ян (Йоганн) Сваммердам (нід. Jan Swammerdam; 12 лютого 1637, Амстердам — 17 лютого 1680, Амстердам) — нідерландський натураліст. Був прихильником преформації. Відкидав можливість мимовільного зародження.

Життєпис

Закінчив Лейденський університет в 1663 році. 1667 року захистив дисертацію про дихання тварин. Основні праці з анатомії людини і тварин, особливо комах, а ще молюсків, земноводних і інших. Запропонував класифікацію комах (підрозділивши їх на 4 групи), засновану на особливостях їхнього метаморфоза. Розробив нову методику препарування, запропонував низку препарувальних інструментів. Користуючись ще достатньо примітивними збільшувальними приладами тих часів, надзвичайно точно описав найдрібніші деталі органів у комах.

Досліджував також і медоносних бджіл, описав морфологічні ознаки матки, трутня, та робочої бджоли, вивчив їх внутрішні органи. Встановив стать матки і трутня, робочих бджіл він описав:

«безстатеві істоти, але щодо загального вигляду і будови тіла в них помітно більше ознак, властивих самиці, ніж самцеві»

Ян Сваммердам визначив, що личинки бджіл харчуються не медом, а «особливою білою речовиною, що нагадує білок». Але не зміг виявити походження цього харчу, що їх виробляють робочі бджоли. Також не зміг визначити походження і призначення перги.

Зумів дослідити виведення нової матки в бджолиній сім'ї, відбираючи стару матку із частиною робочих бджіл, чим, по суті, отримав штучний рій.[2]

Уперше став уживати метод ін'єкції в судини. Сконструював прилади для реєстрації роботи серця, дихальних рухів, м'язових скорочень при роздратованому нерві тощо.

Герой казки Гофмана — «Повелитель бліх».

Примітки

  1. а б Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  2. Алексєєнко Ф. М.; Бабич І. А.; Дмитренко Л. І.; Мегедь О. Г.; Нестероводський В. А.; Савченко Я. М. (1966). Кузьміна М. Ф.; Радько М. К. (ред.). Виробнича енциклопедія бджільництва (українською) . Київ «Урожай». с. 400-401.

Джерела