Перепелиця Максим Олегович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 09:56, 13 лютого 2022, створена Andriy.vBot (обговорення | внесок) (Бот: Автоматизована заміна тексту: (-Збройних Сил України +Збройних Сил України))
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перепелиця Максим Олегович
 Молодший сержант
Загальна інформація
Народження 28 листопада 1990(1990-11-28)
Житомир
Смерть 25 листопада 2017(2017-11-25) (26 років)
Верхньоторецьке
Поховання Військове кладовище № 2
Військова служба
Роки служби 2009-2017
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС  Десантні війська
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «Народний Герой України»
Орден «Народний Герой України»

Макси́м Оле́гович Перепели́ця (28 листопада 1990(19901128) — 25 листопада 2017) — молодший сержант 95-ї окремої аеромобільної бригади Збройних Сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 1990 року в місті Житомир. З малих років мешкав у селі Давидівка (Хорошівський район). Закінчив 9 класів ЗОШ села Давидівка, потім — загальноосвітню школу села Грушки. 2008 року вступив до Житомирського технологічного коледжу, але не закінчив його. 29 жовтня 2009 року призваний на строкову службу — проходив у Десні, після закінчення якої 2011-го підписав контракт; служив в 30-й бригаді, з 2014-го — у житомирській десантній бригаді. З 2013 року проживав у Житомирі.

З перших днів війни — на фронті; командир відділення, молодший сержант, снайпер роти снайперів 95-ї бригади.

25 листопада 2017 року загинув в обідню пору, рятуючи пораненого бійця — сержанта Литвинчука Дмитра — зазнав поранення від кулі снайпера біля одного з опорних пунктів поблизу смт Верхньоторецьке; снайпер не давав витягнути пораненого Дмитра, він помер від крововтрати.

Похований у свій день народження 28 листопада 2017 року на Смолянському військовому кладовищі Житомира.

Без Максима лишились мама Галина Миколаївна, батько і сестра.

Нагороди та вшанування

[ред. | ред. код]
  • указом Президента України № 42/2018 від 26 лютого 2018 року «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкового виконання військового обов'язку» — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня[1]
  • 4 березня 2019 року нагороджений відзнакою «Народний Герой України» (посмертно)
  • 9 травня 2018 року у Хорошівському районному військкоматі відкрито меморіальну стіну на честь бійців, загиблих у війні серед них й Максим
  • 9 травня 2018 року в селі Грушки відкрили меморіальну дошку Максиму Перепелиці
  • 11 травня 2018 року у селі Давидівка Хорошівського району відкрито меморіальну дошку Максиму Перепелиці.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Указ Президента України від 26 лютого 2018 року № 42/2018 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела

[ред. | ред. код]