Томас Ваєтт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 23:33, 13 лютого 2022, створена TohaomgBot (обговорення | внесок) (Перекладено дати в примітках з англійської на українську)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ваєтт.
Томас Ваєтт
англ. Thomas Wyatt
Ім'я при народженніангл. Thomas Wyatt
Народився1503
Мейдстоун, Королівство Англія, Велика Британія
Помер11 жовтня 1542(1542-10-11)
Лондон, Королівство Англія, Велика Британія
ПохованняSherborne Abbeyd
ГромадянствоКоролівство Англія Королівство Англія
Національністьбританець
Діяльністьдержавний діяч, дипломат, поет, політик, посол
Alma materколедж Святого Іоаннаd
Мова творіванглійська
Жанрсонет
БатькоHenry Wyattd
МатиAnne Skinnerd[1]
У шлюбі зElizabeth Brooked
ДітиFrances Wyattd[2] і Thomas Wyattd[2]
CMNS: Томас Ваєтт у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах
S:  Роботи у  Вікіджерелах

Сер Томас Ваєтт[4] (англ. Thomas Wyatt; 1503, Мейдстоун — 11 жовтня 1542, Лондон) — британський політик, державний діяч, дипломат і поет.

Біографія

Томас Ваєтт народився 1503 року в містечку Мейдстоун, син Сера Генрі Ваєтта та Енн Скіннер. Навчався в Кембриджі; був посланцем при дворі Генріха VIII, виконував дипломатичні доручення в Італії, Іспанії, Франції. Віце-адмірал (1541).

Ваєтт, разом з Сурреєм, належить до засновників нової англійської поезії. Перший англійський поет, який звернувся до сонету. Спочатку його твори з'явилися в «Tottel's Miscellany» (1557) разом з творами Суррея; пізніші видання — 1855, 1870.

Томас Томас Ваєтт помер 11 жовтня 1542 року в місті Лондоні.

Через дванадцять років після смерті Томаса Ваєтта, в 1554 році, його син, також носив ім'я Томас, очолив заколот проти дочки Генріха VIII, королеви Марії Тюдор. Метою заколотників було повалення католички Марії і сходження на трон протестантки Єлизавети. Повстання було придушене, і Томас Ваєтт-молодший був страчений.

Кохання та арешт

Томас Ваєтт познайомився з Анною Болейн, коханкою короля і його майбутньою дружиною.

Вчені вказували на припущення в його віршах (зокрема, в «Whoso List to Hunt) та інших анекдотичних свідченнях, щоб стверджувати, що він був коханцем Болейн. Важко, однак, міцно встановити їх відносини.

У 1536 році Ваєтт був заарештований незабаром після того, як п'ять чоловік, імовірно коханців Болейн, були ув'язнені. Сама Болейн була ув'язнена і страчена за перелюб. Ваєтт провів у Тауері всього один місяць і незабаром знову завоював розташування Генрі.

Він служив Генріху VIII на різних посадах в Англії і за кордоном до кінця свого життя і, судячи з усього, був досвідченим дипломатом.

Творчість

Хоча вірші Ваєтта поширювалися серед багатьох членів двору Генріха, вони не з'являлися у пресі до його смерті.

У 1557 році дев'яносто шість його пісень з'явилися в збірці «Пісні і сонети» (збірка Тоттеля). Інші вірші, сатири і вірші Ваєтта залишилися в рукописах і поступово увійшли до друку протягом дев'ятнадцятого і двадцятого століть. Поряд з графом Сурреєм, Ваєтту зазвичай приписують введення сонета на англійську мову.

Його любовні вірші, багато з яких засновані на сонетах Петрарки, мають справу з куртуазною любов'ю і жорстоким поводженням з боку його коханців. Серед його найвідоміших віршів: «Хто йде полювати», «Вони біжать від мене», «Що ні, Перді», «Лакс, мій прекрасний Сокіл» і «Не звинувачуй мою лютню».

Ваєтт також написав три сатири, які прийняли італійську (terza rima) на англійську мову, і ряд покаянних псалмів. Він помер від лихоманки 11 жовтня 1542 року.

Примітки

  1. ↑ Pas L. v. Genealogics — 2003.
  2. ↑ а б Lundy D. R. The Peerage
  3. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. ↑ Ермолович Д. И. Англо-русский словарь персоналий. — М.: Рус. яз., 1993. — 336 с. — С. 309

Література

  • Berdan, John Milton (1931), Early Tudor Poetry, 1485–1547, MacMillan
  • Bernhard, Virginia (2004), Wyatt, Sir Francis (1588–1644)', Oxford Dictionary of National Biography, Oxford University Press
  • Brigden, Susan (2012), Thomas Wyatt: The Heart's Forest, Faber & Faber, ISBN 978-0-571-23584-1
  •  Hugh Chisholm, ред. (1911). Wyat, Sir Thomas . // Encyclopædia Britannica (11th ed.). Т. V. 28. Cambridge University Press. с. 861—862. (англ.)
  • Daalder, Joost, ed (1975), Sir Thomas Wyatt, Collected Poems, London: Oxford University Press, ISBN 978-0-19-281155-4
  • Gilfillan, George (1858). The Poetical Works of Sir Thomas Wyatt. Edinburgh: James Nichol. Процитовано 5 листопада 2013.
  • Harrier, Richard (1975). The Canon of Sir Thomas Wyatt's Poetry. Cambridge, MA: Harvard University Press.
  • Huttar, Charles A. (1966). Wyatt and the Several Editions of 'The Court of Venus'. Studies in Bibliography. 19: 181—195.
  • Lindsey, Karen (1996), Divorced, Beheaded, Survived: Feminist Reinterpretation of the Wives of Henry VIII, Da Capo Press
  • Miller, Helen (1982). WYATT, Sir Thomas I (by 1504–42), of Allington Castle, Kent.. У Bindoff, S. T. (ред.). The History of Parliament: the House of Commons 1509–1558. Members. Historyofparliamentonline.org. Процитовано 20 жовтня 2013.
  • Parker, William (1939), The Sonnets in Tottel's Miscellany, PMLA, 54 (3): 669—677, doi:10.2307/458477, JSTOR 458477
  • Philipot, John (1898). Hovenden (ред.). The Visitation of Kent, Taken in the Years 1619–1621, (The Publications of the Harleian Society, vol. xlii). London: Harleian Society.
  • Rebholz, R A, ed (1978), Wyatt:The Complete Poems, London: Penguin Books, ISBN 978-0-14-042227-6
  • Shulman, Nicola (2011), Graven With Diamonds: The Many Lives of Thomas Wyatt: Courtier, Poet, Assassin, Spy, Short Books, ISBN 978-1-906021-11-5
  • Tillyard, E M W (1929), The Poetry of Sir Thomas Wyatt, A Selection and a Study, London: The Scholartis Press, ISBN 978-0-403-08614-6
  • Thomson, Patricia (1964), Sir Thomas Wyatt and His Background, London: Routledge, OCLC 416980380
  • Thomson, P (1974), Introduction to Wyatt:The Critical Heritage, London: Routledge & Kegan Paul, ISBN 0-7100-7907-9

Посилання

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Томас_Ваєтт&oldid=34610269