Леандро Куфре

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 03:08, 14 лютого 2022, створена TohaomgBot (обговорення | внесок) (Перекладено дати в примітках з англійської на українську)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Леандро Куфре
Леандро Куфре
Леандро Куфре
Особисті дані
Повне ім'я Леандро Даміан Куфре
Народження 9 травня 1978(1978-05-09) (46 років)
  Ла-Плата, Аргентина
Зріст 176 см
Вага 76 кг
Громадянство  Аргентина
Позиція захисник
Номер 25
Юнацькі клуби
?-1995 Аргентина «Хімнасія і Есгріма»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1996–2001 Аргентина «Хімнасія і Есгріма» 131 (4)
2001–2006 Італія «Рома» 69 (1)
2003–2004 →  Італія «Сієна» 31 (0)
2006–2009 Франція «Монако» 60 (4)
2009 →  Німеччина «Герта» 5 (0)
2009 Аргентина «Хімнасія і Есгріма» 0 (0)
2009–2011 Хорватія «Динамо» (Загреб) 53 (0)
2012–2015 Мексика «Атлас» 75 (1)
2014–2015 →  Мексика «Леонес Негрос» 22 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1997 Аргентина Аргентина U-20 5 (0)
2000–2006 Аргентина Аргентина 4 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2016 Мексика «Крус Асуль» (помічник)
2018 Мексика «Сантос Лагуна» (помічник)
2019–2020 Мексика «Атлас»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Леандро Куфре (ісп. Leandro Cufré, нар. 9 травня 1978, Ла-Плата) — аргентинський футболіст, що грав на позиції захисника. Виступав, зокрема, за клуби «Хімнасія і Есгріма», «Рома» та «Монако», а також національну збірну Аргентини, у складі якої був учасником чемпіонату світу 2006 року.

По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Клубна кар'єра

Вихованець футбольної школи клубу «Хімнасія і Есгріма» з рідного міста. Дорослу футбольну кар'єру розпочав 1996 року в основній команді того ж клубу, в якій провів п'ять сезонів, взявши участь у 131 матчі чемпіонату. Більшість часу, проведеного у складі «Хімнасія і Есгріма», був основним гравцем захисту команди.

На початку 2002 року захисник був куплений італійською «Ромою» за 5 мільйонів євро. Але він не зміг закріпитися в основі команди і зігравши лише 6 матчів в Серії А був відданий в оренду в «Сієну», де провів непоганий сезон 2003/04. По закінченні оренди аргентинець повернувся назад в столичний клуб. За два наступні сезони Леандро зіграв 61 матч в Серії А і забив 1 гол, а в 2004 році був визнаний кращим захисником чемпіонату Італії.

У 2006 році аргентинський захисник перейшов у французьке «Монако», де відразу ж посів основну роль в оборонних порядках, зігравши два з половиною сезони. У січні 2009 року аргентинець на правах оренди перейшов в «Герту». Покинути «Монако» Леандро був змушений через проблеми з паспортом: аргентинець отримав італійський паспорт сім років тому, коли виступав за «Рому». Однак згодом влада країни виявила, що при видачі йому паспорта була допущена помилка, і документ був визнаний недійсним, через що Куфре позбувався громадянства Євросоюзу, в той час як квота «Монако» на футболістів з країн, які не є членами ЄС, уже була вичерпана.[1]. У складі берлінського клубу Леандро встиг провести лише 5 матчів, оскільки в грі 29-го туру Бундесліги проти «Гоффенгайма» отримав травму хрестоподібних зв'язок і вибув до кінця сезону.[2]

Влітку 2009 року аргентинець два тижні провів у своєму колишньому клубі «Хімнасія і Есгріма», але залишив його через конфлікт з тренером Леонардо Маделоном[3]. У серпні 2009 року футболіст перейшов в загребське «Динамо»[4]. У грудні 2011 року він покинув команду в статусі вільного агента[5], вигравши за цей час два хорватських чемпіонати і один національний кубок

У той же день 7 грудня 2011 року приєднався до мексиканського «Атласа»[6], де також був основним гравцем. У червні 2014 року він перейшов у «Леонес Негрос», однак 8 червня наступного року оголосив про свій відхід з футболу щоб приділяти більше часу своїй родині.

Виступи за збірні

1997 року залучався до складу молодіжної збірної Аргентини, вигравши з нею того року молодіжний чемпіонат Південної Америки в Чилі та молодіжний чемпіонат світу в Малайзії. На молодіжному рівні зіграв у 5 офіційних матчах.

2000 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Аргентини.

У складі збірної був учасником чемпіонату світу 2006 року у Німеччині. 7 червня 2006 року, перебуваючи в тренувальному таборі з командою, він одержав звістку про смерть свого батька, проте вирішив залишитись з командою[7]. ФІФА присвятила хвилину мовчання перед грою відкриття чемпіонату світу 2006 в пам'ять батьків Освальдо Санчеса і Куфре. На самому турнірі Леандро зіграв лише в одній грі проти Нідерландів (0:0), а найбільше запам'ятався тим, що отримав червону картку після закінчення чвертьфінального матчу проти збірної Німеччини, в якому сам не брав участі[8]. Тим самим, він став першим гравцем, що відзначилися на чемпіонатах світу подібним чином. За цей вчинок Леандро був оштрафований на 10,000 франків і отримав чотирьохматчеву дискваліфікацію[9].

Всього протягом кар'єри у національній команді провів у формі головної команди країни лише 4 матчі.

Кар'єра тренера

Розпочав тренерську кар'єру невдовзі по завершенні кар'єри гравця, 2016 року, увійшовши до тренерського штабу клубу «Крус Асуль». Згожом у 2018 році був помічником головного тренера в іншій мексиканській команді, «Сантос Лагуна», а протягом 2019–2020 років очолював тренерський штаб «Атласа».

Статистика виступів

Статистика клубних виступів

Сезон Команда Чемпіонат Усього
Ліга Ігор Голів Ігор Голів
1996–97 Аргентина «Хімнасія і Есгріма» ПД 11 0 11 0
1997–98 ПД 25 0 25 0
1998–99 ПД 26 0 26 0
1999–00 ПД 31 2 31 2
2000–01 ПД 36 2 36 2
2001–02 ПД 2 0 2 0
Усього за «Хімнасію» 131 4 131 4
2001–02 Італія «Рома» A 0 0 0 0
2002–03 A 8 0 8 0
Усього за «Рому» 8 0 8 0
2003–04 Італія «Сієна» A 31 0 31 0
2004–05 Італія «Рома» A 33 0 33 0
2005–06 A 28 1 28 1
Усього за «Рому» 61 1 61 1
2006–07 Франція «Монако» Л1 20 0 20 0
2007–08 Л1 25 1 25 1
2008–09 Л1 15 3 15 3
Усього за «Монако» 60 4 60 4
2009 Німеччина «Герта» БЛ 5 0 5 0
2009 Аргентина «Хімнасія і Есгріма» ПД 0 0 0 0
2009–10 Хорватія «Динамо» (Загреб) 1Л 18 0 18 0
2010–11 1Л 26 0 26 0
2011–12 1Л 10 0 26 10
Усього за «Динамо» (Загреб) 53 0 53 0
2011–12 Мексика «Атлас» ПД 26 1 26 1
2012–13 ПД 29 0 29 0
2013–14 ПД 20 0 20 0
Усього за «Атлас» 75 1 75 1
2014–15 Мексика «Леонес Негрос ПД 22 0 22 0
Усього за кар'єру 446 10 446 10

Статистика виступів за збірну

 Статистика матчів і голів за збірну — Аргентина Аргентина
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
20-12-2000 Лос-Анджелес Аргентина Аргентина 2 – 0 Мексика Мексика товариський матч - Вийшов на заміну на 75-ій хвилині 75'
26-3-2005 Ла-Пас Болівія Болівія 1 – 2 Аргентина Аргентина Відбір до ЧС 2006 -
30-5-2006 Салерно Аргентина Аргентина 2 – 0 Ангола Ангола товариський матч - Вийшов на заміну на 82-ій хвилині 82'
21-6-2006 Франкфурт-на-Майні Аргентина Аргентина 0 – 0 Нідерланди Нідерланди ЧС 2006 - 1-й етап -
Усього Матчів 4 Голів 0

Досягнення

«Динамо» (Загреб): 2009-10, 2010-11
«Динамо» (Загреб): 2010-11

Примітки

  1. ↑ Куфре може покинути «Монако» через помилку в паспорті
  2. ↑ Куфре вибув з ладу до кінця сезону
  3. ↑ Куфре: "Не хочу чекати чийогось видалення або травми, щоб грати"
  4. ↑ Екс-гравець «Роми» перейшов в «Динамо» Загреб
  5. ↑ Cufré replaces Dinamo with Mexico (Croatian) . hrsport.net. 7 December 2011. Процитовано 7 December 2011.
  6. ↑ Cufré is new Atlas player (Spanish) . goal.com. 7 December 2011. Процитовано 7 December 2011.
  7. ↑ "Cufré: 'Mi papá me había dicho que me quedara'" en Diario Clarín.
  8. ↑ Fifa fury at Berlin match fracas
  9. ↑ Rooney, Cufré and Rodriguez handed bans by FIFA. Reuters. 8 липня 2006. Процитовано 16 липня 2006. [недоступне посилання з 01.10.2010]

Посилання

1 Аббондансьєрі (в) • 2 Аяла • 3 Сорін (к) • 4 Колоччіні • 5 Камб'яссо • 6 Гайнце • 7 Савіола • 8 Маскерано • 9 Креспо • 10 Рікельме • 11 Тевес • 12 Франко (в) • 13 Скалоні • 14 Паласіо • 15 Міліто • 16 Аймар • 17 Куфре • 18 Родрігес • 19 Мессі • 20 Крус • 21 Бурдіссо • 22 Гонсалес • 23 Устарі (в) • Тренер: Хосе Пекерман
Аргентина
«Атлас» – Тренери

де ла Пенья (1930) · Вальдівієсо (1943–44) · Вальдатті (1944–54) · Легісамон (1954–55) · Сеттер (1955) · Лангара (1955–56) · Марік (1957–60) · Гонсалес (1960–61) · Бауер (1961–62) · Мендоса (1963) · Фекете (1966–67) · Новельйо (1967–68) · Бланко (1968–70) · Альварес (1970) · Фекете (1971) · А. Торрес (1971–74) · Альбрехт (1974) · Милутинович (1974–76) · А. Торрес (1976–77) · Мірелес (1977–78) · А. Торрес (1978–80) · Португал (1980–81) · Ріаль (1981) · Рока (1981–82) · П. Дельгадо (1982) · Дженоні (1982–83) · П. Дельгадо (1983) · Фекете (1983) · П. Дельгадо (1983) · Сіснерос (1983–84) · П. Дельгадо (1984) · А. Торрес (1984–86) · Василевскі (1986) · Ріос (1987) · Рейносо (1987–88) · П. Дельгадо (1988) · Х. Дельгадо (1988–89) · Реаль (1989) · Гарісто (1989–92) · Флоресв. о. (1992) · Гарсія (1992) · Санабрія (1992–93) · Б'єлса (1993–95) · Флорес (1995) · Соларі (1995–96) · Флорес (1996–97) · Корреа (1997) · Лавольпе (1997–01) · Соларі (2001) · Флорес (2001) · Меса (2002) · Кірарте (2002–03) · Буено (2003–05) · Х. Торресв. о. (2005) · Гусман (2005–06) · Романо (2006–07) · Кастаньєдав. о. (2007) · Бой (2007) · Бріндісі (2008) · Франко (2008–09) · Лавольпе (2009) · Іск'я (2010) · Мата (2010) · Галіндо (2010–11) · Романо (2011) · Чавес (2011–12) · Дуартев. о. (2012) · Бой (2012–13) · Асад (2013) · Матав. о. (2013) · Бой (2014–15) · Матосас (2015) · Кастільйов. о. (2015) · Костас (2016) · Раміресв. о. (2016) · Гвадалупе Крус (2016–18) · Еспіносав. о. (2018) · Романо (2018) · Еспіноса (2018) · Ойос (2018–19) · Куфре (2019–20) · Флоресв. о. (2020) · Пуенте (2020) · Кокка (2020–22) · Мора (2022–)

Футболіст Це незавершена стаття про футболіста.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Леандро_Куфре&oldid=34621059