Густаво Матосас

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Густаво Матосас
Особисті дані
Народження 25 травня 1967(1967-05-25) (57 років)
  Буенос-Айрес, Уругвай
Зріст 180 см
Громадянство  Аргентина
Позиція півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1985–1988 Уругвай «Пеньяроль»  ? (?)
1988–1990 Іспанія «Малага» 45 (4)
1990–1992 Аргентина «Сан-Лоренсо» 40 (3)
1992–1993 Аргентина «Расінг» (Авельянеда) 12 (0)
1993 Бразилія «Сан-Паулу» 5 (2)
1993–1994 Іспанія «Льєйда» 17 (2)
1994–1995 Іспанія «Реал Вальядолід» 15 (1)
1996 Бразилія «Атлетіку Паранаенсе» 0 (0)
1996–1997 Бразилія «Гояс» 14 (0)
1998 Колумбія «Депортес Толіма»  ? (?)
1998 Уругвай «Рампла Хуніорс»  ? (?)
1999 КНР «Тяньцзінь Теда» 23 (1)
2000 КНР «Тяньцзінь Теда» 25 (0)
2001 Уругвай «Ель Танке Сіслей»  ? (?)
2001–2002 Мексика «Керетаро» 6 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1987–1992 Уругвай Уругвай 7 (1)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2002–2003 Уругвай «Вілья Еспаньйола»
2004 Уругвай «Пласа Колонія»
2005 Уругвай «Рампла Хуніорс»
2006–2007 Уругвай «Данубіо»
2007–2008 Уругвай «Пеньяроль»
2008–2009 Уругвай «Белья Віста»
2009–2010 Перу «Універсідад Сан-Мартін»
2010–2011 Уругвай «Данубіо»
2011 Мексика «Керетаро»
2012–2014 Мексика «Леон»
2014–2015 Мексика «Америка»
2015 Мексика «Атлас»
2016 Саудівська Аравія «Аль-Хіляль»
2017 Парагвай «Серро Портеньйо»
2017 Аргентина «Естудьянтес»
2018–2019 Коста-Рика Коста-Рика
2019 Мексика «Сан-Луїс»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Густаво Матосас (ісп. Gustavo Matosas, нар. 25 травня 1967, Буенос-Айрес) — уругвайський футболіст, що грав на позиції півзахисника, зокрема за національну збірну Уругваю, у складі якої — володар Кубка Америки.

По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

У дорослому футболі дебютував 1985 року виступами за команду «Пеньяроль», в якій провів три сезони.

Згодом протягом 1988–1990 років грав в Іспанії за «Малага», після чого перебрався до Аргентини де протягом двох років грав за «Сан-Лоренсо» і протягом року за «Расінг» (Авельянеда).

Провівши 1983 року декілька ігор за бразильський «Сан-Паулу», повернувся до Іспанії, де грав за «Льєйду» та «Реал Вальядолід».

У другій половині 1990-х грав за бразильські «Атлетіку Паранаенсе» та «Гояс», колумбійський «Депортес Толіма», угувайський «Рампла Хуніорс» та китайський «Тяньцзінь Теда». А завершував ігрову кар'єру на початку 2000-х на батьківщині у складі «Ель Танке Сіслей» та в мексиканському «Керетаро».

Виступи за збірну

[ред. | ред. код]

1987 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Уругваю.

У складі збірної був учасником розіграшу Кубка Америки 1987 року в Аргентині, де уругвайці здобули титул континентального чемпіона.

Загалом протягом шестирічної кар'єри у національній команді був резервним гравцем і провів у її формі лише 7 матчів, забивши 1 гол.

Кар'єра тренера

[ред. | ред. код]

Розпочав тренерську кар'єру відразу ж по завершенні кар'єри гравця, 2002 року, очоливши тренерський штаб клубу «Вілья Еспаньйола». Швидко здобув визнання на батьківщині, де працював з низкою клубних команд, включаючи «Данубіо» та «Пеньяроль».

У першій половині 2010-х працював у Мексиці, де тренував «Керетаро», «Леон», «Америку» та «Атлас».

Згодом тренував саудівський «Аль-Хіляль», парагвайський «Серро Портеньйо» та аргентинський «Естудьянтес», після чого був запрошений очолити тренерський штаб національної збірної Коста-Рики. Керував її діями у розіграші Золотого кубка КОНКАКАФ 2019, де вона подолала груповий етап, утім поступилася вже на стадії чвертьфіналів у серії пенальті збірній Мексики. По завершенні турніру перебрався саме до Мексики, де працював із «Сан-Луїсом».

Титули і досягнення

[ред. | ред. код]

Як гравця

[ред. | ред. код]
«Пеньяроль»: 1985, 1986
«Пеньяроль»: 1987
«Сан-Паулу»: 1993
«Сан-Паулу»: 1993
«Сан-Паулу»: 1993
1987

Як тренера

[ред. | ред. код]
«Серро Портеньйо»: 2017

Посилання

[ред. | ред. код]