Освальдо Рамірес

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Освальдо Рамірес
Освальдо Рамірес
Освальдо Рамірес
Освальдо Рамірес забиває гол у ворота
збірної Аргентини у відборі на ЧС-1970
Особисті дані
Народження 28 березня 1947(1947-03-28) (77 років)
  Ліма, Перу
Зріст 178 см
Вага 70 кг
Громадянство  Перу
Позиція нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1966–1969 Перу «Спорт Бойз» 74 (46)
1970–1975 Перу «Універсітаріо» 133 (73)
1975–1977 Мексика «Атлетіко Еспаньйол» 46 (12)
1977–1980 Перу «Спортінг Крістал» 72 (37)
1980–1981 Венесуела «Депортіво Галісія» ? (?)
1981–1982 Перу «Спортінг Крістал» 57 (27)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1968–1977 Перу Перу 57 (17)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Освальдо Рамірес (ісп. Oswaldo Ramírez, нар. 28 березня 1947, Ліма) — перуанський футболіст, що грав на позиції нападника.

Вважається одним із найкращих форвардів у Південній Америці. На клубному рівні з 27 голами він входить у десятку найкращих бомбардирів в історії Кубка Лібертадорес та є найкращим перуанським бомбардиром в цьому змаганні, будучи найкращим бомбардиром турніру в 1972 і 1975 роках. Також він є другим найкращим бомбардиром у Першому дивізіоні Перу з 190 голами, п'ятим найкращим бомбардиром в історії «Універсітаріо» (95 голів), дев'ятим найкращим бомбардиром клубу «Спортінг Крістал» (89 голів) та сьомим бомбардиром «Спорт Бойз» (48 голів) — з останнім був найкращим бомбардиром чемпіонату Перуана в 1969 року. У складі збірної Перу — володар Кубка Америки.

Клубна кар'єра

У дорослому футболі дебютував 1966 року виступами за команду «Спорт Бойз», разом з якою брав участь у Кубку Лібертадорес 1967 року. Клуб фінішував 3-ім у групі та вибув на груповому етапі, а Рамірес забив 4 голи за свій клуб. У 1968 році він забив 26 голів і завоював звання найкращого бомбардира перуанської ліги. Загалом у своїй першій команді провів чотири сезони, взявши участь у 92 матчах чемпіонату, в яких забив 50 голів.

Своєю грою за цю команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Універсітаріо де Депортес», до складу якого приєднався 1970 року. З командою він брав участь у Кубку Лібертадорес 1971 року, де «Універсаріо» показав чудові результати на груповому етапі, не програвши жодної гри і вигравши групу, залишивши за собою два аргентинські гранди — «Росаріо Сентраль» та «Бока Хуніорс». Рамірес забив один гол за свій клуб. На стадії півфіналу «Універсаріо» посів останнє місце в групі. Разом з командою того ж року Рамірес виграв свій перший титул чемпіона Перу.

Наступного року «Універсаріо» дійшло до фіналу Кубка Лібертадорес 1972 року, де в півфіналі залишило за собою двох уругвайських гігантів — «Насьйональ» та «Пеньяроль». Рамірес забив 6 голів за клуб на тому турнірі, у тому числі відзначився хет-триком у Монтевідео в грі проти «Насьйоналя» (3:3), ставши найкращим бомбардиром турніру.

У 1974 році разом з «Універсаріо» він виграв свій другий титул чемпіона Перу, а наступного року знову вийшов з командою у півфінал Кубка Лібертадорес 1975 року, забивши 8 голів, ставши вдруге найкращим бомбардиром головного континентального клубного турніру[1]. Всього Рамірес відіграв за команду з Ліми шість сезонів своєї ігрової кар'єри.

Після вдалого виступу на Кубку Америки 1975 року Рамірес відправився за кордон у мексиканський «Атлетіко Еспаньйол», з яким того ж року виграв Кубок чемпіонів КОНКАКАФ, забивши по голу в півфіналі і фіналі[2]. Також забив гол у матчі за Міжамериканський кубок 1976 року у ворота аргентинського «Індепендьєнте», але трофей мексиканцям здобути не вдалось. У 1977 році нападник повернувся в Перу, де виграв два чемпіонати з клубом «Спортінг Крістал» і знову став найкращим бомбардиром чемпіонату у 1980 році з 18 голами[3].

У 1980—1981 роках Рамірес виступав у Венесуелі за клуб «Депортіво Галісія», потім він повернувся до «Спортінг Крістал» і востаннє взяв участь у Кубку Лібертадорес 1981 року. «Спортінг» вибув на груповому етапі, а Рамірес забив свої три останні голи в цьому турнірі. У 1982 році він закінчив свою футбольну кар'єру. У матчах чемпіонату він зіграв загалом 440 матчів і забив 224 голи, а в міжнародних клубних змаганнях провів 56 матчів і забив 29 голів. Він є одним з найкращих бомбардирів в історії Кубка Лібертадорес — у цьому турнірі він забив 27 голів (4 за «Спорт Бойз», 15 за «Універсаріо» та 8 за «Спортінг Крістал»), що є рекордом для перуанських футболістів.

За даними Міжнародної федерації історії та статистики футболу він забив 224 голи в 438 офіційних матчах у вищому дивізіоні в Перу, Мексики та у Кубку Лібертадорес, що робить його одним з найкращих бомбардирів Південної Америки 1970-х років. Також майже тридцять років Рамірес утримував рекорд найкращого бомбардира чемпіонату Перу, поки Серхіо Ібарра не побив його результат у 2008 році[4].

По завершенні ігрової кар'єри став функціонером, працював президентом Перуанської федерації футболу (1985—1986)[5] та уповноваженим ФІФА.

Виступи за збірну

7 квітня 1968 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Перу в товариській грі проти Бразилії (1:2). Наступного року взяв участь у кваліфікації до чемпіонату світу 1970 року, де перуанці у вирішальному матчі сенсаційно вибили Аргентину (2:2) завдяки дублю Раміреса і вперше за 40 років вийшли на «мундіаль»[6]. На самому чемпіонаті світу 1970 року у Мексиці[7] Рамірес зіграв у двох іграх групового етапу — проти ФРН (1:3) та Марокко (3:0), а його команда дійшла до чвертьфіналу.

Рамірес виступав за національну збірну Перу на Кубку незалежності Бразилії, який проходив з 18 по 25 червня 1972 року в Бразилії. Він допоміг своїй команді здобути перемогу над Венесуелою з рахунком 1:0, забивши вирішальний гол у матчі, але Перу програло у останній грі своєї групи Югославії з рахунком 1:2, де Рамірес також забив гол, і не вийшло до фінального раунду.

Згодом Рамірес у складі збірної був учасником розіграшу Кубка Америки 1975 року у різних країнах, здобувши того року титул континентального чемпіона[2]. Рамірес зіграв у всіх 9 іграх — двічі проти Чилі, Болівії (забив по одному голу) та Бразилії, а також в усіх трьох фінальних матчах проти Колумбії (забивши гол у другому з них в Лімі)[8].

Загалом протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 10 років, провів у її формі 57 матчів, забивши 17 голів[9].

Статистика виступів

Статистика клубних виступів

Сезон Команда Чемпіонат Міжнародні Усього
Чемпіонат Ігор Голів Турнір Ігор Голів Ігор Голів
1966 Перу «Спорт Бойз» Дессентралісадо 14 4 - - - 14 4
1967 16 6 КЛ 8 4 24 10
1968 26 26 - - - 26 26
1969 18 10 - - - 18 10
Усього за «Спорт Бойз» 74 46 - 8 4 82 50
1970 Перу «Універсітаріо» Дессентралісадо 19 7 - - - 19 7
1971 17 10 КЛ 8 1 25 11
1972 27 14 КЛ 12 6 39 20
1973 23 14 - - - 23 14
1974 44 26 - - - 44 26
1975 3 2 КЛ 10 8 13 10
Усього за «Універсітаріо» 133 73 - 30 15 163 88
1975–76 Мексика «Атлетіко Еспаньйол» Прімера Дивізіон 32 9 КЧ + МК 6+2 3+1 40 13
1976–77 14 3 - - - 14 3
Усього за «Атлетіко Еспаньйол» 46 12 - 8 3 54 16
1977 Перу «Спортінг Крістал» Дессентралісадо 37 24 - - - 37 24
1978 15 9 КЛ 5 3 20 12
1979 14 4 - - - 14 4
1980 30 18 КЛ 3 2 33 20
1981 27 8 КЛ 6 3 33 11
Усього за Sporting Cristal 123 63 - 14 8 137 71
Усього за кар'єру[10] 376 194 - 60 31 440 225

Голи за збірну

Голи Освальдо Раміреса за збірну
Дата Місце Суперник Рахунок Результат Турнір
1. 9 травня 1969 Богота (Колумбія) Колумбія Колумбія 1-1 1-3 Товариський матч
2. 14 травня 1969 Сан-Сальвадор (Сальвадор) Іспанія Іспанія 1-2 1-4
3. 1-4
4. 31 серпня 1969 «Ла Бомбонера», Буенос-Айрес (Аргентина) Аргентина Аргентина 0-1 2-2 Відбір на ЧС-1970
5. 0-2
6. 18 червня 1972 «Вівалдан», Манаус (Бразилія) Венесуела Венесуела 1-0 1-0 Кубок незалежності Бразилії
7. 25 червня 1972 Югославія Югославія 1-1 1-2
8. 23 квітня 1973 Ліма (Перу) Панама Панама 3-0 4-0 Товариський матч
9. 1 липня 1973 Національний стадіон, Ліма (Перу) Колумбія Колумбія 3-0 3-1
10. 10 липня 1975 Ліма (Перу) Парагвай Парагвай 1-0 2-0
11. 2-0
12. 27 липня 1975 «Естадіо Хесус Бермудес», Оруро (Болівія) Болівія Болівія 0-1 0-1 Кубок Америки 1975
13. 7 серпня 1975 Національний стадіон, Ліма (Перу) 1-0 3-1
14. 26 березня 1975 Колумбія Колумбія 2-0 2-0
15. 17 травня 1977 «Ацтека», Мехіко (Мексика) Мексика Мексика 1-1 1-1 Товариський матч
16. 29 травня 1977 Порт-о-Пренс (Гаїті) Гаїті Гаїті 2-2 2-2
17. 1 квітня 1978 Національний стадіон, Ліма (Перу) Болгарія Болгарія 1-1 1-1

Титули і досягнення

Командні

«Універсітаріо де Депортес»: 1971, 1974
«Спортінг Крістал»: 1979, 1980
«Некакса»: 1975

Особисті

Примітки

  1. ↑ Jorge Barraza. Oswaldo “Cachito” Ramírez: “Nací dos veces en mi vida” (PDF). conmebol.com (ісп.). с. 50. Процитовано 22 січня 2021.
  2. ↑ а б Central American Club Competitions 1975. www.rsssf.com. Процитовано 22 січня 2021.
  3. ↑ Peru - List of First Division Topscorers. rsssf.com. Процитовано 22 січня 2021.
  4. ↑ Eurosport — Sergio Ibarra bate el récord de goleador histórico en Perú (ісп.)
  5. ↑ LOS 90 AÑOS DE LA F.P.F. diariolaregion.co. Процитовано 22 січня 2021.
  6. ↑ La Bombonera rojiblanca
  7. ↑ 1970 FIFA World Cup Mexico [Архівовано 2011-10-13 у Wayback Machine.]
  8. ↑ ARKIV: "Cachito" Ramírez. www.arkivperu.com. Процитовано 22 січня 2021.
  9. ↑ Peru - Record International Players. www.rsssf.com. Процитовано 13 січня 2021.
  10. ↑ Без урахування виступів у Венесуелі, по яких нема даних
  11. ↑ GOLEADORES DEL FUTBOL PERUANO
  12. ↑ Copa Libertadores - Topscorers. www.rsssf.com. Процитовано 22 січня 2021.

Посилання

Перу
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Освальдо_Рамірес&oldid=34644639