583
Рік: | |
---|---|
Десятиліття: | |
Століття: | |
Тисячоліття: |
Григоріанський | 583 DLXXXIII |
Ab urbe condita | 1336 |
Ассирійський | 5333 |
Бенгальський | −10 |
Берберський | 1533 |
Бірманський | −55 |
Буддистський | 1127 |
Візантійський | 6091–6092 |
Вірменський | 32 ԹՎ ԼԲ |
Голоценовий | 10583 |
Ера Селевкідів | 894/895 AG |
Ефіопський | 575–576 |
Єврейський | 4343–4344 |
Індуські календарі | |
- Вікрам самват | 639–640 |
- Шака самват | 504–505 |
- Калі Юґа | 3683–3684 |
Іранський | 39 BP – 38 BP |
Ісламський | 40 BH – 39 BH |
Китайський | 壬寅年 (водяний тигр) 3280 або 3073 — до — 癸卯年 (водяний кролик) 3281 або 3074 |
Коптський | 299–300 |
Корейський | 2916 |
Тайванський | 1329 до РК 民前1329年 |
Тайський сонячний | 1125–1126 |
Юліанський | 583 DLXXXIII |
Яванський | 472–473 |
Раннє Середньовіччя. Триває чума Юстиніана. У Східній Римській імперії продовжується правління Маврикія. Лангобарди частково окупували Італію і утворили в ній Лангобардське королівство. Франкське королівство розділене між синами Хлотара I. Іберію займає Вестготське королівство. В Англії розпочався період гептархії. Авари та слов'яни утвердилися на Балканах.
У Китаї період Північних та Південних династій. На півдні править династія Чень, на півночі — династія Суй. Індія роздроблена. В Японії триває період Ямато. У Персії править династія Сассанідів. Степову зону Азії та Східної Європи контролює Тюркський каганат.
На території лісостепової України в VI столітті виділяють пеньківську й празьку археологічні культури. VI століття стало початком швидкого розселення слов'ян. У Північному Причорномор'ї співіснують різні кочові племена, зокрема кутригури, утигури, сармати, булгари, алани, авари, тюрки.
Події
- Війна між персами та візантійцями не приносить значних успіхів жодній із сторін. Розпочалися мирні переговори.
- Візантійський імператор Маврикій припинив виплату щорічної данини аварам, які захопили Балкани.
- Франкські королі Гунтрамн та Хільперік ведуть міжусобну війну.
- Виникли сутички між баварами і слов'янами на Драві[1].
Народились
Померли
Див. також
Виноски
- ↑ Antonia Bernard, Petite histoire de la Slovénie, Institut d'études slaves, 1996 (ISBN 2-7204-0316-4)