Період Ямато

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Історія Японії
Kashihara-unebi.JPG
Унебі, одна з «трьох гір Ямато»
 
Категорія КатегоріяХронологіяІнші країни

Період Яма́то (яп. 大和時代 — ямато дзідай) — епоха в історії Японії (250 (300) — 710). Названа за іменем державного утворення, яке постало в районі Ямато (суч. префектура Нара, регіон Кінкі). Поділяється на два підперіоди: період Кофун (250 (300) — 538) і період Асука (538—710). Особливостями епохи є поширення культури курганів, виникнення держави Ямато та активний імпорт досягнень китайської цивілізації через країни Корейського півострова. Основними подіями були прийняття буддизму (538), створення на його основі «Конституції з сімнадцяти статей» (604) та переворот Тайка (645).

Докладніше[ред. | ред. код]