Церква Усікновення Голови Івана Хрестителя (Зелене)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 02:16, 20 лютого 2022, створена InternetArchiveBot (обговорення | внесок) (Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.6)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Церква Усікновення Голови Івана Хрестителя

48°02′56″ пн. ш. 24°44′51″ сх. д. / 48.04888888891666454° пн. ш. 24.74750000002777739° сх. д. / 48.04888888891666454; 24.74750000002777739Координати: 48°02′56″ пн. ш. 24°44′51″ сх. д. / 48.04888888891666454° пн. ш. 24.74750000002777739° сх. д. / 48.04888888891666454; 24.74750000002777739
Тип церква
Статус спадщини пам'ятка архітектури національного значення України[1]
Країна  Україна
Розташування Івано-Франківська область
Зелене
Засновано 1869
Церква Усікновення Голови Івана Хрестителя (Зелене). Карта розташування: Україна
Церква Усікновення Голови Івана Хрестителя (Зелене)
Церква Усікновення Голови Івана Хрестителя (Зелене) (Україна)
Мапа

CMNS: Церква Усікновення Голови Івана Хрестителя у Вікісховищі

Церква Усікновення голови Івана Хрестителя (Зелене) — діюча дерев'яна церква в с. Зелене Івано-Франківської області, Україна, пам'ятка архітектури національного значення[2].

Історія

Церква побудована в 1869 році, освячена в 1870 році на місці каплиці, яка була споруджена в XVII ст. Розташована в центрі села на пагорбі. Належала до парафії церкви Різдва Пресвятої Богородиці с. Криворівня, а з 1923 року - парафії в Жаб'є-Ільцях[2]. Інтер'єр церкви в 1885 році розмалював художник Петро Федусевич[3] за допомогою родини о. Йосипа Бурачинського. Іконостас придбав паламар Іван Рибенчук. Під час Першої світової війни дах храму пробив снаряд, який проте не розірвався. Під час Другої світової війни 4 церковні дзвони були заховані в одній з могил на кладовищі церкви. Після завершення війни їх не не відкопали, оскільки церква була закрита для здійснення богослужінь. В 1962 році церква була остаточно закрита. Будівля церкви охоронялась як пам'ятка архітектури Української РСР (№ 1147)[4]. З церкви в 1988 році зняли хрести на маківках дахів бокових зрубів, її стіни були оббиті тканиною та її почали використовувати як будинок скорботи. Після зусиль місцевих мешканців церкву знову відкрили 16 квітня 1989 року. Інтер'єр церкви було відреставровано, поверх оцинкованої бляхи її перекрили алюмінієвою бляхою.[2][5][6]

В церкві служили такі священники: о. Олексій Волянський, о. Дмитро Михавків; о. Антон Кузів; о. Михайло Гергелюк; о. Василь Данильчик; о. Микола Будзан; о. Степан Будзан[5][6].

Архітектура

Церква в плані хрестоподібна з масивним центральним квадратним зрубом нави та невеликими боковими раменами. Має засклені ганки, прибудовані зі східної та північної сторони. Нава перекрита банею, яка розташована на восьмигранній основі. Бокові зруби мають двоскатні дахи з маківками, увінчаними хрестами. Опасання церкви споруджене навколо та сполучене з дахом південного ганку. Опасання та простір церкви над опасанням оббиті бляхою.[2][3]

Дзвіниця

До складу пам'ятки входить дзвіниця, розташована на схід від церкви, яка складається з двох ярусів, нижній з яких - зруб, а верхній каркасний. Перекрита банею.[3]

Див також

Джерела

Унікальні дерев'яні церкви Карпат | Церква Усікновення Голови Св. Івана Хрестителя

Примітки

  1. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/442-79-%D0%BF#Text
  2. а б в г Церква Зелене Верховинський район. decerkva.org.ua. Процитовано 19 березня 2021.
  3. а б в Зелене с Церква головосіка св.Іоана Предтечі. www.pslava.info. Процитовано 19 березня 2021.
  4. П О С Т А Н О В А РАДА МІНІСТРІВ УКРАЇНСЬКОЇ РСР від 6 вересня 1979 р. N 442 Про доповнення списку пам'яток містобудування і архітектури Української РСР, що перебувають під охороною держави. zakon.rada.gov.ua. Процитовано 17 березня 2021.
  5. а б Храм Усікновення голови Івана Хрестителя с. Зелене » Коломийська єпархія. kolomija.com. Архів оригіналу за 20 вересня 2019. Процитовано 19 березня 2021.
  6. а б Унікальні дерев'яні церкви Карпат | Церква Усікновення Голови Св. Івана Хрестителя (укр.), процитовано 19 березня 2021