Фільмографія Дені Вільнева

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 20 лютого 2022, заснована на цій версії.
Вільнев на фестивалі San Diego Comic-Con International у 2017 році

Дені Вільнев (фр. Denis Villeneuve) — франко-канадський кінорежисер, продюсер і сценарист. Його повнометражним режисерським дебютом став драматичний фільм «32 серпня на Землі[en]» (1998), до якого він також написав сценарій[1][2]. Згодом він написав і зняв чергову драму «Вир[en]» (2000), що оповідає про молоду жінку, яка страждає на депресію й зав'язує романтичні стосунки із сином людини, яку вона вбила внаслідок дорожньо-транспортної пригоди[3]. Вільнев отримав кілька нагород за найкращу режисерську роботу й найкращий сценарій[4][5], а також був нагороджений призом ФІПРЕССІ на Берлінському міжнародному кінофестивалі[6]. У 2009 році він зняв драму «Політех[en]», що ґрунтується на реальних подіях, які сталися в Політехнічній школі Монреаля[7]. Після цього він став режисером та співсценаристом воєнної драми «Пожежі» (2010)[8], яка здобула схвалення критиків і численні номінації та нагороди[9][10], включно з номінаціями на премії БАФТА та «Оскар» за найкращий неангломовний фільм і найкращий міжнародний художній фільм відповідно[11][12].

У 2013 році було випущено трилер «Полонянки» з Г'ю Джекманом і Джейком Джилленголом у головних ролях[13] та психологічну драму «Ворог», над якою Вільнев також співпрацював із Джилленголом[14]. Його наступним проєктом став бойовик-трилер «Сікаріо» (2015), що оповідає про агента ФБР у виконанні Емілі Блант, яка приєднується до урядової оперативної групи із завданням знищити лідера мексиканського наркокартелю[15]. Після цього він став режисером науково-фантастичної драми «Прибуття» (2016), яка є адаптацією повісті «Історія твого життя» Теда Чана та здобула визнання критиків[16]. Фільм був названий одним із найкращих фільмів 2016 року[17], тоді як Вільнев отримав свої перші номінації за найкращу режисерську роботу на церемоніях БАФТА, Гільдії режисерів Америки та «Оскару»[18][19][20]. Потім він зняв неонуарний науково-фантастичний фільм «Той, хто біжить по лезу 2049», який є продовженням «Того, хто біжить по лезу» (1982) та оповідає про репліканта у виконанні Раяна Гослінга[16].

Кількома роками пізніше Вільнев став режисером, співсценаристом та співпродюсером епічного науково-фантастичного фільму «Дюна» (2021) § першої частини адаптації однойменного роману Френка Герберта[21], яка здобула схвальні відгуки[22] та стала найкасовішою у фільмографії Вільнева, зібравши 400 млн $[23][24]. Картина була номінована на численні нагороди, включно з номінаціями в категоріях «Найкращий фільм», «Найкраща режисерська робота» й «Найкращий адаптований сценарій», а також першими для Вільнева номінаціями на «Золотий глобус»[25]. Його наступною роботою стане «Дюна 2» (2023) — друга частина адаптації роману Герберта[26].

Фільмографія

Рік Назва Оригінальна назва Посада Коментарі Прим.
Режисер Сценарист Продюсер Інше
1990 Слідами оператора Sur les traces du camérosaure Так Так Так Так оператор та монтажер
короткометражний фільм для передачі «Перегони: призначення — світ» 		[27]
1991 Земля людей Terre des hommes Так Так Так Так
1994 Н/Д REW-FFWD Так Так Ні Ні короткометражний документальний фільм [28]
Н/Д Ensorcelée Так Ні Ні Ні музичний відеокліп для Даніеля Беланджера[en] [29]
1995 Н/Д Querer Так Ні Ні Ні музичний відеокліп для «Цирку дю Солей»
Н/Д Tout simples jaloux Так Ні Ні Ні музичний відеокліп для Beau Dommage
Зігрейл Zigrail Ні Ні Ні Так акторська роль [2]
1996 Технецій Le Technétium Так Так Ні Ні короткометражний фільм для антології «Космос[en]» [30]
1998 32 серпня на Землі[en] Un 32 août sur terre Так Так Ні Ні повнометражний режисерський дебют [2]
2000 Вир[en] Maelström Так Так Ні Ні Н/Д
2006 120 секунд до перемоги на виборах 120 Seconds to Get Elected Так Так Ні Ні короткометражний фільм [31]
2007 Крик щастя Un cri au bonheur Так Ні Ні Ні документальний фільм
співрежисер 		[32]
2008 Поверхом вище[en] Next Floor Так Ні Ні Ні Н/Д [2]
2009 Політех[en] Polytechnique Так Так Ні Ні написаний у співавторстві з Жаком Давідсом та Еріком Лека [7]
2010 Пожежі Incendies Так Так Ні Ні написаний у співавторстві з Валері Богран-Шампан [8]
2011 Дорослий рейтинг за оголеність Rated R for Nudity Так Ні Ні Так монтажер
короткометражний фільм 		[33]
Емпіричне дослідження
про вплив звуку на інерцію зору 		Étude empirique sur l'influence du son
sur la persistance rétinienne 		Так Так Ні Так оператор та монтажер
короткометражний фільм 		[34]
2013 Полонянки Prisoners Так Ні Ні Ні Н/Д [2]
Ворог Enemy Так Ні Ні Ні Н/Д
2015 Сікаріо Sicario Так Ні Ні Ні Н/Д
2016 Прибуття Arrival Так Ні Ні Ні Н/Д
2017 Той, хто біжить по лезу 2049 Blade Runner 2049 Так Ні Ні Ні Н/Д
2021 Дюна Dune Так Так Так Ні написаний у співавторстві з Джоном Спейтсом[en] та Еріком Ротом[en] [21]
2023 Дюна 2 Dune: Part Two Так Так Так Ні підготовчий період [26]
Н/Д Син The Son Так Ні Виконавчий Ні мінісеріал
підготовчий період 		[35]
Н/Д Дюна: Сестринство Dune: The Sisterhood Пілот Ні Виконавчий Ні телесеріал
анонсовано 		[26]
Н/Д Побачення з Рамою Rendezvous with Rama Так Ні Ні Ні анонсовано [36]
Н/Д Клеопатра Cleopatra Так Ні Ні Ні [37][38]

Див. також

Примітки

  1. ↑ Getting the festival package just right. The Irish Times. 23 жовтня 1998. Процитовано 18 лютого 2022.
  2. ↑ а б в г д Denis Villeneuve. Turner Classic Movies. Процитовано 18 лютого 2022.
  3. ↑ Harvey, Dennis (18 вересня 2000). Maelstrom. Variety. Процитовано 18 лютого 2022.
  4. ↑ Cinq Génie pour Maelström. TVA Nouvelles[en]. 29 січня 2001. Процитовано 18 лютого 2022.
  5. ↑ Maelström blitzes Quebec's Jutra Awards. The Globe and Mail. 27 лютого 2001. Архів оригіналу за 11 лютого 2018. Процитовано 18 лютого 2022.
  6. ↑ Maelström nets another award. The Globe and Mail. 21 лютого 2001. Архів оригіналу за 11 лютого 2018. Процитовано 18 лютого 2022.
  7. ↑ а б Scott, A.O. (28 червня 2011). A Fictional Killer of Women Who Is All Too Familiar. The New York Times. Процитовано 18 лютого 2022.
  8. ↑ а б Gandert, Sean (22 квітня 2011). Incendies. Paste●. Процитовано 18 лютого 2022.
  9. ↑ Whipp, Glenn (17 квітня 2011). 'Incendies' director Denis Villeneuve talks about his journey. Los Angeles Times. Процитовано 18 лютого 2022.
  10. ↑ Perkins, Will (16 травня 2012). Villeneuve's 'An Enemy' locks international cast. Yahoo!. Процитовано 18 лютого 2022.
  11. ↑ Bafta Film Awards 2012: Winners. BBC News. 12 лютого 2012. Процитовано 18 лютого 2022.
  12. ↑ 2011 Oscar winners and nominees. Los Angeles Times. 13 березня 2014. Процитовано 18 лютого 20229 лютого 2022.
  13. ↑ Foundas, Scott (30 серпня 2013). Film Review: 'Prisoners'. Variety. Процитовано 18 лютого 2022.
  14. ↑ Perez, Rodrigo (6 вересня 2013). Jake Gyllenhaal & Denis Villeneuve Push Each Other Into Haunting, Bold New Territory For 'Enemy'. IndieWire●. Процитовано 18 лютого 2022.
  15. ↑ Heinrich, Jeff (24 квітня 2015). Denis Villeneuve: 'Sicario is a very dark film, a dark poem, quite violent'. The Guardian. Процитовано 18 лютого 2022.
  16. ↑ а б Kelly, Stephen (12 жовтня 2021). Denis Villeneuve: The sci-fi director of the 21st Century. BBC. Процитовано 18 лютого 2022.
  17. ↑ Dietz, Jason (5 грудня 2016). Film Critic Top 10 Lists — Best Movies of 2016. Metacritic. Процитовано 18 лютого 2022.
  18. ↑ Ritman, Alex (9 січня 2017). BAFTA Awards: 'La La Land' Leads Nominations. The Hollywood Reporter. Процитовано 18 лютого 2022.
  19. ↑ Hipes, Patrick (11 січня 2017). DGA TV Awards Nominations: 'Stranger Things', 'Westworld' & 'Atlanta' On List; Docus Include 'OJ: Made In America'. Deadline. Процитовано 18 лютого 2022.
  20. ↑ Oscar Nominations: Complete List. Variety. 24 січня 2017. Процитовано 18 лютого 2022.
  21. ↑ а б D'Alessandro, Anthony (15 лютого 2019). Warner Bros. Dates 'Dune' For November 2020 & More. Deadline. Процитовано 18 лютого 2022.
  22. ↑ Dune. Rotten Tomatoes. Процитовано 18 лютого 2022.
  23. ↑ Dune. Box Office Mojo. Процитовано 18 лютого 2022.
  24. ↑ Lang, Brent; Shafer, Ellise (26 жовтня 2021). 'Dune: Part 2' Officially Greenlit, Release Date Set for 2023. Variety. Процитовано 18 лютого 2022.
  25. ↑ Dune (2021) — Awards. Internet Movie Database. Процитовано 18 лютого 2022.
  26. ↑ а б в Petski, Denise (22 липня 2021). 'Dune: The Sisterhood' Taps Diane Ademu-John As New Showrunner. Deadline. Процитовано 18 лютого 2022.
  27. ↑ L'éclosion de Denis Villeneuve dans La course Europe-Asie. Radio-Canada. 3 жовтня 2017. Процитовано 18 лютого 2022.
  28. ↑ REW-FFWD (English Version) by Denis Villeneuve. Національне кінематографічне управління Канади. Процитовано 18 лютого 2022.
  29. ↑ Grégoire, Isabelle (16 лютого 2011). Denis Villeneuve, entre la gloire et la colère. L'actualité. Процитовано 18 лютого 2022.
  30. ↑ Kelly, Brendan (24 листопада 1996). Cosmos. Variety. Процитовано 18 лютого 2022.
  31. ↑ 120 seconds to get elected. Лювенський міжнародний фестиваль короткометражного кіно. Процитовано 18 лютого 2022.
  32. ↑ Laforest, Kevin (27 вересня 2007). Un cri au bonheur : Maudit bonheur. Voir[en]. Процитовано 18 лютого 2022.
  33. ↑ Rated R for Nudity (English Version) by Denis Villeneuve. Національне кінематографічне управління Канади. Процитовано 18 лютого 2022.
  34. ↑ Denis Villeneuve. Mubi●. Процитовано 18 лютого 2022.
  35. ↑ Sharf, Zck (20 жовтня 2020). Jake Gyllenhaal, Denis Villeneuve Reunion 'The Son' Goes from Film to HBO Limited Series — First Details. IndieWire●. Процитовано 18 лютого 2022.
  36. ↑ Galuppo, Mia (15 грудня 2021). Denis Villeneuve Tackling Adaptation of Sci-Fi Classic 'Rendezvous With Rama'. The Hollywood Reporter. Процитовано 18 лютого 2022.
  37. ↑ Kroll, Justin (27 вересня 2017). Denis Villeneuve in Talks to Direct 'Cleopatra' at Sony. Variety. Процитовано 18 лютого 2022.
  38. ↑ Demers, Maxime (12 вересня 2021). Lancement de Dune: «J'ai ressenti une joie profonde» — Denis Villeneuve. TVA Nouvelles[en]. Процитовано 18 лютого 2022.

Посилання

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Фільмографія_Дені_Вільнева&oldid=34696911