Дюна (роман)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Дюна
Оригінал Dune
Жанр наукова фантастика, роман / науково-фантастичний роман
Автор Френк Герберт
Мова англійська
Виданий 1965

Дюна - науково-фантастичний роман американського письменника Френка Герберта, перший в низці з шести романів, що складають фантастичну сагу. Дія роману відбувається у вигаданому світі Галактичної імперії, важливу роль у якій відіграє планета Аракіс, де добувається унікальна речовина - меланж або спеція. В романі описується боротьба імперських кланів за контроль над видобуванням спеції. Написаний в 1965 роман став культовим серед любителів наукової фантастики. Його часто називають найкращим науково-фантастичним романом усіх часів і народів[1][2].

Дюна першим із науковофантастичних творів отримала премію «Неб'юла», запроваджену в 1965.

Зміст[ред.ред. код]

Світ Дюни[ред.ред. код]

Через 20 тисяч років людство розпорошене у всесвіті, заселивши незліченну кількість планет, на яких правлять аристократичні клани, що підкоряються єдиному правителю падишаху-імператору Шаддаму IV. Незважаючи на заборону комп'ютерів та штучного інтелекту, наука й технологія розвинуті до рівня, який у наш час навіть важко уявити. Місце комп'ютерів зайняли люди із високорозвинутим мозком - ментати. Економіку імперії тримає в руках корпорація CHOAM, акції якої визначають прибутки кожного із кланів. Ключ до влади і багатства - планета Аракіс, єдине дежерело спеції, речовини, що дозволяє продовжувати життя і розвиває яснобачення. Тільки спеція робить можливими міжзоряні подорожі, монополію над якими тримає у своїх руках Гільдія навігаторів. За допомогою спеції навігатори отримують можливість надійного прокладання курсу для космічних кораблів, використовуючи технологію згорнутого простору.

Спеція життєво важлива також для могутнього матріархального ордену Бене Гессеріт, головним пріоритетом якого є збереження та розвиток людської раси. Таємний орден Бене Гессеріт часто величають "відьмами", оскільки у них завдяки спеціальним тренуванням (прана-бінду) надзвичайно розвинуті психічні та фізичні здібності. Послушниці ордену стають преподобними матерями після проходження ритуалу агонії від спеції, під час якого вони вдихають смертельну дозу наркотика й зобов'язані знешкодити його в своєму організмі. Ті, хто зміг пройти випробовування, отримують доступ до пам'яті своїх попередниць. Преподобні матері повинні уникати тих місць, де зберігається генетична пам'ять їхніх предків чоловічої статі. З огляду на це Бене Гессеріт кілька тисяч років проводять таємну програму селекції, яка могла породити чоловічий еквівалент преподобних матерів, який вони називають Квісац Хадерах. Ця людина була б не тільки спроможною пережити випробовування агонією, не тільки отримала б доступ до чоловічої частини генетичної пам'яті, а й змогла б подолати окови простору й часу. За її допомогою Бене Гессеріт отримали б контроль над долею людства.

Планета Аракіс - ворожа для майже будь-якого органічного життя пустеля, в якій водяться гіганські піщані черви, важливі для виробництва спеції. Людська раса планети предствлена нечисленними войовничими племенами фременів. Важкі кліматичні умови виробили у фременів складну систему ритуалів, в якій ключову роль відіграє життєво цінна рідина - вода, яку вони видобувають навіть із мертвих. Зусиллями Бене Гессеріт фременам була нав'язана віра в месію, який прийде із зовнішнього світу й перетворить Аракіс в гостинний світ.

Фабула[ред.ред. код]

Занепокоєний зрозстанням популярності герцога Лето Атрейдеса та боєздатності його особистих військ, імператор-падишах вирішує знищити клан Атрейдесів. Його план починається з того, що замість свого родинного феоду герцог Лето отримує планету Аракіс. Там на нього чекає із засідкою давній клановий ворог Атрейдесів — клан Харконненів на чолі з бароном Владіміром Харконненом. Ситуація ускладнена великим інтересом до Атрейдесів з боку сестринства Бене Гессеріт. За їхнім планом донька герцога Лето повинна була поріднитися із сином Владіміра Харконнена, а їхній син завершити програму тисячолітнього відбору й стати Квісац Хадерахом. Проте одна із сестер, конкубіна герцога Лето Джессіка, народила своєму коханцю не доньку, а сина, Пола, якого він дуже прагнув. Ще юнаком Пол проявляє ознаки того, що він і є Квісац Хадерахом, народженим на покоління раніше. Бене Гессеріт слідкує за Атрейдесами.

Атрейдеси переїздять на Аракіс. Їм вдається встановити дружні стосунки з фременами. Тим часом механізм змови приходить у дію. Крім сил Харконненів у нападі повинні брати учась замасковані під війська Харконненів сардаукари. Ключем до успіху змови служить зрада лікаря Атрейдесів. Лікар є випускником імперського медичного закладу і пройшов процедуру кодування, що повинне забезпечити стовідсоткову лояльність, однак Владіміру Харконнену вдається знайти до нього ключ. Зрада лікаря, проте, тільки часткова — Джессіка з Полом зуміли втекти в пустелю, а герцог отримав від Лето капсулу з отруйним газом, яким він повинен скористатися для самогубства, прихопивши при цьому з собою барона Харконнена. План не спрацьовує — замість Харконнена гине його ментат.

Джессіка з Полом приєднуються до племені фременів. Вбираючи їхні звичаї, вони водночас починають навчати нових союзників методам бою, розробленим сестринством Бене Гессеріт. Джессіка стає преподобною матір'ю, пройшовши випробовування концентрованою спецією в стані вагінтості. Її ненароджена донька Алія теж отримує всі здібності преподобної матері. Дівчина-фремен Чані народжує Полу сина. Минають роки, а з ними приходить усвідомлення того, що бойова сила фременів зросла настільки, що вони можуть відвоювати Аракіс навіть у сардаукарів. Отримуючи від фременів значні дози спеції, Пол розвиває в собі надзвичайні здібності до яснобачення. Фремени вбачають у ньому релігійного лідера, обіцяного месію. Коли Пол розпочинає джихад проти Харконненів, фремени дають йому нове ім'я Муад'Діб. Проте яснобачення підказує Полу, що потрібно бути обережним, інакше фремени поширять свій джихад на весь відомий всесвіт, що він описує як підсвідоме зусилля людства уникнути генетичної стагнації.

Імператор-падишах і барон Харконнен збентежені релігійним фанатизмом фременів щодо Муад'Діба, навіть не підозрюючи, що ним є Пол Атрейдес, якого вони вважають давно мертвим. Обидва вони намагаються здобути контоль над бойовими силами фременів для боротьби один проти одного. Імперські сардаукари прекрасні бійці завдяки важким умовам на їхній рідній планеті, але Аракіс запропонував ще загартованіших і витриваліших - під час висадки сардаукарів на планеті, фремени вбили трьох із них на кожного свого загиблого.

Пол вирішує пройти смертельно небезпечне випробування водою життя. Після трьох тижнів перебування на межі життя й смерті, він повертається у світ, здатним бачити минуле, сучасне й майбутнє. Заглянувши в простори космосу, він бачить на підступах до Аракіса велетенську армаду, зібрану імператором і Харконненом з метою відновити контроль над планетою і добуванням спеції. Крім того, він збагнув, що має можливість повністю знищити спецію, наситивши ділянки, де її добувають водою життя.

При атаці імперських сил на поселення фременів загинув син Пола та Чані, а Алію полонили сардаукари. Її привозять у столицю, де вона постає перед імператором, на якого велике враження справляють спроможність чотирирічної дівчинки опиратися йому та впевненість в тому, що брат зуміє її визволити. Пол із своєю армією фременів, скориставшись піщаною бурею, атакує місто. Алія вбиває барона Харконнена. Здолавши опір захисників міста, Пол загрожує імператору назавжди припинити постачання спеції. Під тиском імператор відрікається від влади на користь Пола, пропонуючи йому в дружини свою доньку принцесу Ірулан. Пол стає імператором, установивши новий тип влади, який навіки змінить імперію, однак водночас він бачить, що навіть імперська влада не зможе зупинити джихад.

Сиквели та екранізіції[ред.ред. код]

Френк Герберт написав ще п'ять книг, дія яких відбувається у всесвіті Дюни: Месія Дюни, Діти Дюни, Бог-імператор Дюни, Єретики Дюни та Капітул Дюни. Низку приквелів та сиквелів до Дюни створив син Френка Герберта, Браян Герберт в співаторстві зі Кевіном Дж. Андерсоном. Девід Лінч у 1984 зняв за мотивами книги художній фільм. У 2000 році канал Sci-Fi показував мінісеріал Дюна.

Посилання[ред.ред. код]

  1. Touponce, William F. (1988), Frank Herbert, Boston, Massachusetts: Twayne Publishers imprint, G. K. Hall & Co, pg. 119, ISBN 0-8057-7514-5. Locus 15 квітня 1975 провів опитування, в якому Дюна була названа найкращим науково-фантастичним романом усіх часів... Було продано понад десять мільйонів копій різних видань."
  2. «"SCI FI Channel Auction to Benefit Reading Is Fundamental"». Процитовано 2006-07-13. «З 1965 у світі було продано понад 12 млн копій Дюни Френка Герберта, що робить її найкращим бестселером серед науково-фантастичних романів в історії.» 


книги Це незавершена стаття про книгу.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Наукова фантастика Це незавершена стаття про наукову фантастику.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.