Дюна (роман)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Назва «Дюна»
Duna UKR 2017 KSD palityrka.jpg

Обкладинка 1-го українського видання
Назва мовою
оригіналу
Dune
Мова англійська
Жанр науково-фантастичний роман
Виданий 1963-64, окреме видання 1 серпня 1965
Виданий
українською
29 квітня 2017
Переклад А. А. Пітик; К. М. Грицайчук (2017)

CMNS: Дюна на Вікісховищі

«Дю́на» (англ. Dune) — науково-фантастичний роман американського письменника Френка Герберта, перший в низці з шести романів, що складають фантастичну сагу.

Дія роману відбувається у вигаданому всесвіті Галактичної імперії, що їй підвладна безліч екзопланет. Ключову роль в її житті відіграє пустельна планета Аракіс, також звана Дюною, де видобувається унікальна речовина — меланж (або прянощі). В романі описується життя молодого Пола Атріда, сина герцога одного з аристократичних домів, якого прагне знищити імператор і ворожі герцоги. Родина Атрідів отримує у володіння Аракіс, що виявляється пасткою. Однак Полу присуджено не лише вижити, а й назавжди змінити імперію та природу Дюни.

Зміст[ред.ред. код]

Світ Дюни[ред.ред. код]

Через 20 тисяч років людство розпорошилось у Всесвіті, заселивши незліченну кількість планет. Після повстання мислячих машин було накладаено заборону на конструювання комп'ютерів та штучного інтелекту, але наука й технологія дуже розвинулися в сфері використання ресурсів людського організму. Місце комп'ютерів зайняли люди із високорозвинутим інтелектом — ментати.

Галактику Чумацький Шлях займає імперія, на планетах якої правлять аристократичні Доми, що підкоряються єдиному правителю Падишаху-Імператору Шаддаму IV. Економіку імперії тримає в руках корпорація CHOAM, акції якої визначають прибутки кожного із кланів. Ключ до влади і багатства — планета Аракіс, єдине дежерело прянощів (англ. spice, також зустрічається назва меланж (англ. melange)) — речовини, що дозволяє продовжувати життя і розвиває приховані сили. Тільки прянощі роблять можливими міжзоряні подорожі, які координує Гільдія навігаторів. За допомогою прянощів спеціально навчені навігатори отримують можливість надійного прокладання курсу для космічних кораблів, використовуючи технологію згорнутого простору.

Прянощі життєво важливі також для могутнього матріархального ордену Бене Гессерит, головним пріоритетом якого є збереження та розвиток людської раси. Представниць ордену Бене Гессерит часто величають «відьмами», оскільки у них завдяки спеціальним тренуванням (прана-бінду) надзвичайно розвинуті психічні та фізичні здібності. Послушниці ордену стають преподобними матерями після проходження ритуалу агонії від прянощів, під час якого вони випивають смертельну дозу наркотика й зобов'язані знешкодити його в своєму організмі власними силами. Ті, хто зміг пройти випробовування, отримують доступ до пам'яті своїх предків по жіночій лінії. Преподобні матері не здатні бачити генетичну пам'ять предків чоловічої статі. З огляду на це Бене Гессерит кілька тисяч років проводять таємну програму селекції з метою породити чоловічий еквівалент преподобних матерів, який вони називають Квірзац Хедерах. Ця людина була б не тільки спроможною пережити випробовування агонією і отримала б доступ до чоловічої частини генетичної пам'яті, а й змогла б подолати обмеження простору й часу. За її допомогою Бене Гессерит отримали б контроль над долею людства.

Планета Аракіс — єдина, де добувають прянощі. Це ворожа для майже будь-якого органічного життя пустеля, в якій водяться гіганські піщані черви і загадковим чином зникає вода. Людська раса планети представлена нечисленними войовничими племенами фрименів. Важкі кліматичні умови виробили у фрименів складну систему ритуалів, в якій ключову роль відіграє життєво цінна рідина — вода, яку вони видобувають навіть із мертвих. Зусиллями Бене Гессерит фрименам була нав'язана віра в месію, який прийде із зовнішнього світу й перетворить Аракіс на гостинний світ.

Фабула[ред.ред. код]

Занепокоєний зростанням популярності герцога Лето Атріда та боєздатності його особистих військ, Імператор-Падишах вирішує знищити дім Атрідів. Його план починається з того, що замість свого родинного феоду герцог Лето отримує планету Аракіс. Там на нього чекає із засідкою давній клановий ворог Атрідів — дім Харконненів на чолі з бароном Владіміром Харконненом. Ситуація ускладнена великим інтересом до Атрідів з боку сестринства Бене Гессерит. За їхнім планом донька герцога Лето повинна була поріднитися із сином Владіміра Харконнена, а їхній син завершити програму тисячолітнього відбору й стати Кврзац Хедерахом. Проте одна із сестер, конкубіна герцога Лето Джессіка, народила своєму коханцю не доньку, а сина, якого він дуже прагнув — Пола Атріда. Ще юнаком Пол проявляє ознаки того, що він і є Квірзц Хедерахом, народженим на покоління раніше запланованого. Бене Гессерит слідкує за Атрідами.

Атріди переїздять на Аракіс. Їм вдається встановити дружні стосунки з фрименами. Тим часом механізм змови приходить у дію. Крім сил Харконненів у нападі повинні брати учась замасковані під війська Харконненів сардаукари — елітні імператорські війська. Ключем до успіху змови служить зрада атрідського лікаря Юе. Лікар є випускником імперського медичного закладу і пройшов процедуру кодування, що повинне забезпечити стовідсоткову лояльність, однак Владіміру Харконнену вдається знайти до нього ключ. Зрада лікаря, проте, тільки часткова — Джессіка з Полом зуміли втекти в пустелю, а герцог отримав від лікаря капсулу з отруйним газом, яким він повинен скористатися для самогубства, прихопивши при цьому з собою барона Харконнена. План не спрацьовує — замість Харконнена гине його ментат.

Джессіка з Полом приєднуються до племені фрименів. Вбираючи їхні звичаї, вони водночас починають навчати нових союзників методам бою, розробленим сестринством Бене Гессерит. Джессіка стає преподобною матір'ю, пройшовши випробовування концентрованими прянощами в стані вагітності. Її ненароджена донька Алія теж отримує всі здібності преподобної матері. Дівчина-фримен Чані народжує Полу сина. Минають роки, а з ними приходить усвідомлення того, що бойова сила фрименів зросла настільки, що вони можуть відвоювати Аракіс навіть у сардаукарів. Отримуючи від фрименів значні дози прянощів, Пол розвиває в собі надзвичайні здібності до яснобачення. Фремени вбачають у ньому релігійного лідера, обіцяного месію. Коли Пол розпочинає джихад проти Харконненів, фримени дають йому нове ім'я Муад'Діб. Проте яснобачення підказує Полу, що потрібно бути обережним, інакше фримени поширять свій джихад на весь відомий всесвіт, що він описує як підсвідоме зусилля людства уникнути генетичної стагнації.

Імператор-падишах і барон Харконнен збентежені релігійним фанатизмом фрименів щодо Муад'Діба, навіть не підозрюючи, що ним є Пол Атрід, якого вони вважають давно мертвим. Обидва вони намагаються здобути контроль над бойовими силами фррменів для боротьби один проти одного. Імперські сардаукари стають прекрасними бійцями завдяки важким умовам на їхній рідній планеті, але Аракіс представив ще загартованіших і витриваліших — під час висадки сардаукарів на планету фримени вбивали трьох із них на кожного свого загиблого.

Пол вирішує пройти смертельно небезпечне випробування водою життя. Після трьох тижнів перебування на межі життя й смерті, він повертається у світ, здатним бачити минуле, сучасне й майбутнє. Заглянувши в простори космосу, він бачить на підступах до Аракіса велетенську армаду, зібрану імператором і бароном Харконненом з метою відновити контроль над планетою і добуванням прянощів. Крім того, він збагнув, що має можливість повністю знищити прянощі, наситивши ділянки, де її добувають, водою.

Під час атаки імперських сил на поселення фрименів гине син Пола та Чані, а Алію полоняють сардаукари. Її привозять у столицю, де вона постає перед імператором, на якого велике враження справляють спроможність чотирирічної дівчинки опиратися йому та її впевненість в тому, що брат зуміє її визволити. Пол із своєю армією фрименів, скориставшись піщаною бурею, атакує місто. Алія вбиває барона Харконнена. Здолавши опір захисників міста, Пол погрожує імператору назавжди припинити постачання прянощів. Під тиском імператор відрікається від влади на користь Пола, пропонуючи йому в дружини свою доньку принцесу Ірулан. Пол стає імператором, установивши новий тип влади, який навіки змінить імперію, однак водночас він бачить, що навіть імперська влада не зможе зупинити джихад.

Відзнаки та нагороди[ред.ред. код]

«Дюна» першим із науковофантастичних творів отримала премію «Неб'юла», запроваджену в 1965.

Написаний в 1965 роман став культовим серед любителів наукової фантастики. Його часто називають найкращим науково-фантастичним романом усіх часів і народів[1][2].

У 1985 році найавторитетнішим шотландським критиком-фантастикознавцем Дейвідом Прінґлом[en] роман включено до переліку 100 найкращих англомовних науково-фантастичних романів за період з 1949 по 1984 рік[3].

Сиквели та екранізіції[ред.ред. код]

Френк Герберт написав ще п'ять книг, дія яких відбувається у всесвіті «Дюни»: «Месія Дюни», «Діти Дюни», «Бог-імператор Дюни», «Єретики Дюни» та «Капітул Дюни». Низку приквелів та сиквелів до Дюни створив син Френка Герберта, Браян Герберт в співаторстві зі Кевіном Дж. Андерсоном.

Адаптації[ред.ред. код]

Фільми та серіали[ред.ред. код]

Відеоігри[ред.ред. код]

Настільні ігри[ред.ред. код]

  • Dune (1979) — гра на спеціальній дошці з фігурками, присвячена боротьбі різних фракцій всесвіту за Аракіс.
  • Dune (1997) — колекційна карткова гра, присвячена боротьбі різних фракцій всесвіту за Аракіс.
  • Dune: Chronicles of the Imperium (2000) — настільна рольова гра за мотивами роману і його продовжень.

Переклади українською[ред.ред. код]

  • Френк Герберт. Дюна. Переклад з англійської: Анатолій Пітик, Катерина Грицайчук. — Харків: КСД, 2017, — 656 стор. ISBN 978-617-12-2554-1

Примітки[ред.ред. код]

  1. Touponce, William F. (1988), Frank Herbert, Boston, Massachusetts: Twayne Publishers imprint, G. K. Hall & Co, pg. 119, ISBN 0-8057-7514-5. Locus 15 квітня 1975 провів опитування, в якому «Дюна» була названа найкращим науково-фантастичним романом усіх часів… Було продано понад десять мільйонів копій різних видань."
  2. "SCI FI Channel Auction to Benefit Reading Is Fundamental". Процитовано 2006-07-13. «З 1965 у світі було продано понад 12 млн копій «Дюни» Френка Герберта, що робить її найбільшим бестселером серед науково-фантастичних романів в історії.» 
  3. Дейвід Прінґл: «Наукова фантастика: 100 найкращих романів, англомовна добірка,1949–1984»

Посилання[ред.ред. код]


книги Це незавершена стаття про книгу.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Наукова фантастика Це незавершена стаття про наукову фантастику.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.