Шимкент

Місто Шимкент каз. Шымкент
Герб
Основні дані
Країна	Казахстан
Область	Шимкент
Адміністрація	Шимкентська
Час заснування	XII століття
Населення	1 038 152 осіб (2020)
Шимкент
Місцева влада
Голова	Кайрат Молдасєїтов
Координати	42°17′40″ пн. ш. 69°36′59″ сх. д.
Карта
Шимкент
Шимкент у Вікісховищі

Шимке́нт (каз. Шымкент) — місто республіканського значення Казахстану, третє за чисельністю населення місто країни. Адміністративний центр та єдиний населений пункт Шимкентської міської адміністрації.

Населення — 603499 осіб (2009; 423902 в 1999).

Етимологія

Назва Шимкент походить від двох тюркських слів чим — дерен, трава і кент — місто.

Історія

Шимкент був заснований у XII столітті. Шимкент зростав як центр ринкової торгівлі між кочівниками і дехканами. Місто було знищено декілька разів: Чингісханом, військами південних ханств і нападами кочівників. Пізніше входило до складу Кокандського ханства, 1810 року стало частиною Бухарського емірату, 1864 року було приєднано до Російської імперії. 1914 року місто було перейменовано у Черняєв, а 1924 року перейменовано в Чимкент. Після здобуття незалежності Казахстаном 1993 року місто було перейменовано в Шимкент у рамках кампанії уряду застосування казахських назв населених пунктів.

Господарство

Шимкент — один з провідних промислових і економічних центрів Казахстану. У місті налічується понад 70 промислових підприємств кольорової металургії, машинобудування, хімічної, нафтопереробної та харчової промисловості.

За радянських часів найбільшим підприємством міста було ВО «Фосфор», що виробляло жовтий фосфор і триполіфосфат натрію. Нині нафтохімічна і фармацевтична промисловість представлена такими підприємствами як ТОВ «ПетроКазахстан Ойл Продактс» (колишній Чимкентський НПЗ — переробка нафти), АТ «INCOMTYRE» (колишній НВО «Чимкентшина» — виробництво шин), АТ «Хімфарм» (виробництво лікарських препаратів). Металургійна промисловість представлена АТ «Южполіметал» (колишній Чимкентський свинцевий завод — виробництво свинцю). Машинобудування представлене АТ «Карданвал» (виробництво карданних валів і хрестовин для автомобілів і тракторів), АТ «Южмаш» (виробництво ковальсько-пресових машин, запчастин та обладнання), ТОВ «Електроапарат» (виробництво силових вимикачів).

Підприємства легкої промисловості — «Восток» (виготовлення костюмів, пальт, курток з вовняних і напіввовняних тканин), «Адалія» (текстильне виробництво), «Еластик» (виробництво шкарпеток з високоякісної пряжі). Будівельні матеріали виробляють АТ «Шимкентцемент» (колишній Чимкентський цементний завод), «Курилис матеріали» (виробництво будівельної цегли) тощо. Також в місті працюють АТ «Шимкентмай» (колишній МЖК) і ТОВ «Кайнар» (переробка насіння бавовнику, соняшнику, сафлору, сої, виробництво харчового рафінованої олії), АТ «Шимкентпиво» (виробництво пива), АТ «Візит» (виробництво прохолодних напоїв), АТ «Шимкентсут» (виробництво молочної продукції) тощо.

Місто є великим залізничним вузлом на Туркестано-Сибірській магістралі, великий культурний та промисловий центр, його обслуговує міжнародний аеропорт Шимкент.

Адміністративний поділ

До серпня 2014 року місто поділялось на 3 міські райони, а з серпня був утворений новий — Каратауський:

Район	Площа, км²	Населення, осіб
Абайський	485,61	213015
Аль-Фарабійський	143,59	208262
Єнбекшинський	206,74	256052
Каратауський	334,07	209239

Джерела

• Аркуш карти K-42-68. Масштаб: 1 : 100 000. (рос.) Зазначити дату випуску/стану місцевості.

Посилання

• На Вікімапії