Артем Бебик

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 15:20, 28 лютого 2022, створена InternetArchiveBot (обговорення | внесок) (Виправлено джерел: 3; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.6)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 28 лютого 2022, заснована на цій версії.
Артем Бебик
Ім'я при народженніАртем Бебик
Народився7 лютого 1990(1990-02-07) (34 роки)
м. Миколаїв
ГромадянствоУкраїна Україна
Національністьукраїнець
Місце проживанняМиколаїв
Львів
Діяльністьписьменник, перекладач, блогер, організатор заходів, маркетолог
Alma materМНУ ім. Сухомлинського[1]
Мова творівукраїнська
Напрямоквірші, верлібри, проза

Артем Бебик (нар. 7 лютого 1990, м. Миколаїв) — український письменник, перекладач, блоґер, організатор літературних заходів і маркетолог[2][3][4]. Знакова особа і піонер української інтернет-субкультури іміджборд[5][6]. Родом з Миколаєва, живе і працює у Львові.

Пише вірші, оповідальні форми. Друкується в журналах "Дзвін", "Соборна вулиця" та інших.

Веде кілька блоґів, зокрема популярний мікроблоґ на Фейсбуку.

Життєпис і творчість

Народився в Миколаєві в робітничій сім'ї російськомовних українців. Повністю перейшов на українську в 19 років, що було пов'язано з рішенням писати рідною мовою.[7]

Ранній етап творчості експериментальний, дехто характеризує як постмодерністський, хоча сам автор зізнавався, що приліпив "ярлик" цього напрямку "з маркетологічною метою".[8]

В Миколаєві організовував літературні читання і літературно-музичні вечори.[9]

Виступав на групових і сольних літературних читаннях[10] у Києві, Миколаєві[9][11][12], Одесі, Херсоні, Луцьку[13], Івано-Франківську, Харкові, про що звітував на блозі[14].

Артем Бебик разом з Олегом Дорошем, Іриною Павленко та групою інших миколаївських літераторів є учнем миколаївського письменника Михалка Скаліцкого.[7][9]

2016 року переїхав до Львова. Закінчив львівські курси письменницької майстерності, де серед лекторів були Тарас Прохасько, Юрій Винничук, Юрій Андрухович. За словами Артема Бебика, Тарас Прохасько і Юрій Винничук позитивно відгукнулися про його тексти.[15]

Роман "Тихий Дім" Богдан Смоляк в критичному огляді журналу Дзвін називає "абсолютно збитошним, технологізовано-сленгованим" і відзначає як такий, що запам'ятовується.[16] Щодо іншої публікації, історії "Розбиваючи місто", пан Смоляк виділяє "гіпемоторику стосунків", як провідну цінність тексту.[17]

Критика

Головною мішенню критики в текстах Артема Бебика зазвичай є нецензурна лексика, яку автор вільно використовує. Наприклад, коли коментар Артем Бебика опублікували в рамках проекту "Переходь на мову", то це спричинило деяку критику, що втім не завадило передати суть, як відзначив в інтерв'ю організатор проекту Олександр Іванов[18]:

Поет із Миколаєва Артем Бебик написав вірша про російську з лайкою, і ми його додали до розповіді. Трохи нас критикували читачі за таку поезію. Але головне, що саму тематику дуже тепло сприймають, у тому числі, російськомовні.

Публічні дискусії

Відгук у пресі отримала суперечка Артема Бебика з колишнім міністром економіки Тимофієм Миловановим, де перший розкритикував екс-міністра за неприйняття книжок. Дискусія закінчилася переходом державного чиновника на російську й проханням поета говорити з ним державною мовою, на що міністр не відреагував.[19]

Публікації

2015 — добірка віршів — журнал "ТекстOver"[20]

2016 — В окияні одиноких акаунтів (добірка віршів) — журнал "Соборна вулиця"[21]

2018 — роман "Тихий Дім" — журнал "Дзвін"

2019 — новела "Розбиваючи місто" — журнал "Дзвін"

Відзнаки

Золота Арфа (2012) — лавреат[22]

Посилання

Особистий блоґ

Авторська сторінка в Фейсбуку з онлайн-публікаціями

Блоґ про інтернет-маркетинг [Архівовано 10 серпня 2020 у Wayback Machine.]

Твори автора в електронній бібліотеці Чтиво

Примітки

  1. ↑ Інтервью з Артемом Бебиком | Niktoday - Никтудей афиша Николаева. web.archive.org. 12 листопада 2013. Процитовано 21 травня 2020.
  2. ↑ Як заробити в Україні під час карантину: найактуальніші бізнес-ідеї - Сімʼя 24. 24 Канал (укр.). Процитовано 21 травня 2020.
  3. ↑ Про ефективний SMM: коментар журналу "Маркетинг і реклама" | Artemis — блоґ про інтернет-маркетинг. Artemis (укр.). 6 вересня 2019. Архів оригіналу за 11 серпня 2020. Процитовано 21 травня 2020.
  4. ↑ Ні обіцянок ні пробачень: етичний маркетинг — запорука виживання. www.facebook.com (укр.). Процитовано 21 травня 2020.
  5. ↑ Бебик, Артем (2019T07:05). #зрада категорії b @kropyvachpic.twitter.com/SF8ebdiWJr. @artem_bebyk (укр.). Процитовано 21 травня 2020.
  6. ↑ Іміджборди: короткий лікнеп « Журнал «СОДА». web.archive.org. 12 лютого 2014. Процитовано 21 травня 2020.
  7. ↑ а б Поет Артем Бебик з Миколаєва розповідає свою історію переходу на українську. uamodna.com. Процитовано 21 травня 2020.
  8. ↑ Артем Бебик: постмодерністська (не)серйозність | Справочник Николаева. nikolaev-city.com. Процитовано 21 травня 2020.
  9. ↑ а б в Куцолабский, Артем. Троица николаевских поэтов устроила уютное литературное кафе «zнаки@mu_ko». nikvesti.com. Процитовано 21 травня 2020.
  10. ↑ Завтрак с Грачевой: Артем Бебик нецензурно по-украински. niklife.com.ua (рос.). Процитовано 21 травня 2020.
  11. ↑ «Выше неба» в Николаеве. izvestia.nikolaev.ua (ru-RU) . Архів оригіналу за 26 липня 2020. Процитовано 26 липня 2020.
  12. ↑ 11 июня: Литературный конкурс "АРЕНА" (г. Николаев) - 7 Червня 2011 | Litcentr. litcentr.in.ua. Процитовано 26 липня 2020.
  13. ↑ У Луцьку слухали поезію інтернет-образів миколаївського поета .ФОТО. Волинські новини. Процитовано 21 травня 2020.
  14. ↑ Блоґ Артема Бебика. web.archive.org. 10 жовтня 2016. Процитовано 21 травня 2020.
  15. ↑ Артем Бебик. www.facebook.com (укр.). Процитовано 21 травня 2020.
  16. ↑ Оглядаючи і наслухаючи “Дзвін”. bukvoid.com.ua. Процитовано 21 травня 2020.
  17. ↑ Наслухаю “Дзвін” (2019, № 3). bukvoid.com.ua. Процитовано 21 травня 2020.
  18. ↑ Gazeta.ua (12 лютого 2016). Київ русифікують дитячі садки: засновник ініціативи "Переходь на українську". Gazeta.ua (укр.). Процитовано 21 травня 2020.
  19. ↑ Милованов встрял в перепалку в соцсети по поводу чтения: министр попытался оправдать свою... fakty.ua (рос.). Процитовано 21 травня 2020.
  20. ↑ Володимир Криницький (3 травня 2015). TekstOver #1. Процитовано 21 травня 2020.
  21. ↑ Бебик, Артем (2016). В окияні одиноких акаунтів. Соборна вулиця (3-4, 2016) (PDF) (українська) . Миколаїв: Редакція газети "Рідне Прибужжя". с. 83—85.
  22. ↑ Золота арфа. Творчість молодих митців Миколаївщини. – Випуск ХІІ (укр.). Миколаїв: Іліон. 2012. с. 94—102.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Артем_Бебик&oldid=34743172