Алатир (місто)

місто Алатир
рос. Алатырь чув. Улатăр
Герб Алатира Прапор Алатира
Країна	Росія
Суб'єкт Російської Федерації	Чувашія
Муніципальний район	Алатирський міський округ
Код ЗКАТУ:	97404000000
Код ЗКТМО:	97704000001
Основні дані
Час заснування	1512 року
Статус міста	1780 року
Населення	38203 особи (2010)
Площа	41,7 км²
Поштовий індекс	429820–429828
Телефонний код	+7 83531
Географічні координати:	54°51′00″ пн. ш. 46°35′00″ сх. д.
Висота над рівнем моря	130 м
День міста	перша субота серпня
Влада
Вебсторінка	gov.cap.ru/main.asp?govid=56
Міський голова	Маріскін Михайло Васильович
Мапа
Алатир Алатир
Алатир у Вікісховищі

Ала́тир (рос. Алатыр, чув. Улатăр) — місто, центр та єдиний населений пункт Алатирського міського округу, центр Алатирського району Чувашії, Росія.

Географія

Розташований в Середньому Поволжі, на лівому березі річки Сура, при впадінні в неї річки Алатир, за 195 км на південь від Чебоксар.

Історія

Алатир є одним з найстаріших міст Чувашії. Він був заснований в 1552 році за указом Івана IV Грозного під час його походу на Казань як укріплений пункт для охорони кордонів Московського царства в гирлі річки Алатир на місці старого мордовського села «Ратор ош». Саме тут, цар Іван Грозний, уклав угоду з місцевими чувашськими, марійськими, мордовськими князями і старійшинами племен в 1552 році. Цей договір Алатир не згадується зовсім у всіх російських джерелах, але добре документований в місцевих казках і існував в письмовій формі.

У 1708 році пригородок Казані, приписаний до Казанської губернії, в 1714—1717 роках в Нижньогородській губернії, з 1717 року знову в Казанській губернії, з 1719 року центр провінції в Нижньогородській губернії. Статус міста отримав в 1780 році як повітове місто Симбірського намісництва (з 1796 року — Симбірська губернія). Алатир отримав економічне значення в 1894 році після того, як було збудовано залізницю Москва — Рязань — Казань.

Населення

Населення — 38203 особи (2010; 43161у 2002).

Відомі люди

У місті народилась Парфенова Зоя Іванівна (1920—1993) — військова льотчиця, Герой Радянського Союзу.

Джерела

• Аркуш карти N-38-46 Алатырь. Масштаб: 1 : 100 000. Стан місцевості на 1984 р. Видання 1986 р. (рос.)

Посилання

• На Вікімапії
• Оф.сайт міста
• Алатир (і Алтишево) в 50-х — 80-х. (фото)
• Алатырь. Народная энциклопедия городов и регионов России «Мой Город»
• Алатирський краєзнавчий музей
• Старый Алатырь. Фотоальбом
• Алатир. Фотогалерея
• Карта-схема міста Алатир