Антонович Марко Дмитрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Антонович Марко Дмитрович
Народився 23 липня (5 серпня) 1916[1]
Помер 28 січня 2005(2005-01-28) (88 років)
Діяльність історик, публіцист
Галузь історія[2] і публіцистика[2]
Знання мов українська[2] і англійська[2]
Батько Антонович Дмитро Володимирович
Мати Антонович Катерина Михайлівна
Брати, сестри Антонович Михайло Дмитрович і Антонович-Рудницька Марина Дмитрівна

Марко Дмитрович Антоно́вич (7 липня 1916, Київ — 28 січня 2005, Монреаль, Канада) — український історик і публіцист, організатор наукової праці у діаспорі. Мешкав у США, Канаді.

Народився в Києві у родині українського історика Дмитра Антоновича. Онук Володимира Антоновича та брат Михайла Антоновича. На еміграції з 1923. Вивчав єгиптологію в Карловому університеті у Празі (1936—1939), Мюнхенському університеті (1945—1949). Докторат УВУ (1942, історія). В'язень концтабору Терезінштадт (1944—1945). Працював в універмазі та на шоколадній фабриці в Канаді (1951—1955). 1956—82 — в українському відділенні Держрадіо Канади (Сі-Бі-Сі). Автор праць з історії громадянського руху в Україні XIX століття, епістолярної спадщини української аристократії XIX — початку ХХ століть, історії українського студентства 20-х — 40-х років XX століття та студій з історії доби античності на території півдня України.

Від 1992 року президент Вільної академії наук у діаспорі. Видавець журналу «Розбудова держави», співробітник журналу «Український історик».

Твори

  • Історичні концепції А. П. Свидницького. «Український історик», 1964, № 2—3
  • П. Куліш в оцінці І. Нечуя-Левицького. Там само, 1969, № 4
  • П. О. Куліш і О. Я. Кониський (їх взаємини за 1860-их років) / Український історик, — 1970, — № 1/3
  • Зізнання Степана Томашівського: коментарі і переклад. Там само, 1972, № 1/2
  • 3 приводу статті О. Пріцака «Походження Руси» Український історик № 03; 1975
  • Коли постали Громади? В кн.: Збірник на пошану проф. д-ра О. Оглоблина. Нью-Йорк, 1977
  • М. П. Драгоманов і «Вільне слово». «Український історик», 1978, № 4
  • До 15-річчя Українського Історичного Товариства: Декілька міркувань. Там само, 1980, № 1—4
  • В. Липинський і Д. Дорошенко. Там само, 1982/1983, № 3/4, 1; «Киевская старина» (З приводу ювілеїв). Там само, 1983, № 2—4
  • Нова невдала концепція. Там само, 1985, № 1—4; Омелян Сеник і Микола Сціборський. В кн.: Календар-альманах Нового шляху на 1991 рік. Торонто, 1991
  • Шевченко і громади. «Слово і час», 1992, № 3
  • 50-річчя Української Вільної Академії Наук. «Український історик», 1995, № 1/4.

Джерела та література

Література

  • З династії славетних Антоновичів: Інтерв'ю Марка Антоновича для «Старожитностей». «Старожитності», 1993, № 19/24.


  1. метрична книга
  2. а б в г Czech National Authority Database