Балдаєв Данциг Сергійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Балдаєв.
Балдаєв Данциг Сергійович
Данциг Сергеевич Балдаев
Народився 19 грудня 1925(1925-12-19)
Улан-Уде
Помер 23 січня 2005(2005-01-23) (79 років)
Санкт-Петербург
Країна  СРСР
 Росія
Діяльність вчений
письменник
Галузь prison systemd[1], колекціонування[1], мистецтво[1], фольклористика[1] і татуювання[1]
Знання мов російська[1]
Нагороди
орден Вітчизняної війни орден Вітчизняної війни II ступеня медаль Жукова медаль «За відвагу» медаль «За бойові заслуги» ювілейна медаль «50 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «20 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «30 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «Сорок років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «За перемогу над Японією» медаль «Ветеран праці» ювілейна медаль «50 років Збройних Сил СРСР» ювілейна медаль «60 років Збройних Сил СРСР» ювілейна медаль «70 років Збройних Сил СРСР» медаль «У пам'ять 250-річчя Ленінграда» медаль «За бездоганну службу» І ступеня медаль «За бездоганну службу» ІI ступеня знак «25 років перемоги у Великій Вітчизняній Війні»

Данциг Сергійович Балдаєв (рос. Данциг Сергеевич Балдаев; 19 грудня 1925(19251219), Улан-Уде — 23 січня 2005, Санкт-Петербург) — співробітник НКВС і МВС СРСР, автор праць із судової медицини. Дослідник і тлумач мови і татуювань радянського і російського кримінального світу. Автор численних рисунків про ГУЛАГ.

Біографія

Походив із сім'ї бурятського фольклориста і етнографа Сергія Петровича Балдаєва, підростав у Москві. Його мати померла в 1935 році, батька арештували 1938 року і депортували. Балдаєв опинився у дитячому будинку для дітей «ворогів народу», поблизу Тулуна в Сибіру.

У січні 1943 року був мобілізований до лав Червоної Армії і потрапив на маньчжурський фронт. Після війни і демобілізації, 1948 року він переїхав до батька в Ленінград, де отримав посаду в органах МВС СРСР, спочатку як пожежник, а в 1951 році як наглядач у в'язниці «Крєсти». З 1957 року він навчався в школі міліції на Кавказі, яку закінчив з відзнакою, після чого працював у ленінградському кримінальному розшуку до виходу на пенсію в 1981 році в званні майора.

Балдаєв протягом майже півстоліття займався тлумаченням мови і символіки татуювань російської в'язниці і втіленням власних враженнь від ГУЛАГу в численні рисунки.

Робота

Протягом майже п'ятдесяти років Балдаєв замалював близько 3600 татуювань створених у різних радянських і російських в'язницях і трудових таборах, зокрема відвідував з цією метою буцегарні УРСР. Татуювання відтворювали ставлення до життя, погляди, кримінальний досвід, термін утримання під вартою, ставлення до держави і позиції в злодійській ієрархії їх носіїв тощо. Робота сприяла формуванню у Балдаєва розуміння традиції татуювань «злодіїв у законі».

Праці

  • Danzig Baldaev. Russian criminal tattoo encyclopaedia. — 2003—2009. — T. 1. — T. 2. — T. 3.
  • Danzig Baldaev. Drawings from the Gulag. — 2010.

Посилання

  1. ↑ а б в г д е Czech National Authority Database
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Балдаєв_Данциг_Сергійович&oldid=30779190