Бруно Каль (офіцер)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 11:27, 2 жовтня 2020, створена Andriy.vBot (обговорення | внесок) (заміна синтаксу відповідно до обговорення)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Не плутати з керівником БНД!

Бруно Каль
нім. Bruno Kahl
Народився 23 листопада 1914(1914-11-23)
Кельн, Рейнська провінція, Королівство Пруссія, Німецька імперія
Помер 27 лютого 1999(1999-02-27) (84 роки)
Країна  США
Учасник Друга світова війна
Військове звання Оберст-лейтенант
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям
Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Золотий німецький хрест
Золотий німецький хрест
Нагрудний знак «За поранення» в золоті
Нагрудний знак «За поранення» в золоті
Нагрудний знак «За участь у загальних штурмових атаках»
Нагрудний знак «За участь у загальних штурмових атаках»
Нагрудний знак «За танкову атаку»
Нагрудний знак «За танкову атаку»

Бруно Каль (нім. Bruno Kahl; 23 листопада 1914, Кельн — 27 лютого 1999) — німецький офіцер, оберст-лейтенант вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.

Біографія[ред. | ред. код]

В 1933 році поступив на службу в 6-й автомобільний батальйон. З квітня 1935 року — офіцер зв'язку у складі 9-го протитанкового дивізіону. З весни 1938 року — командир роти 48-го гірського протитанкового дивізіону. Учасник Польської та Норвезької кампаній. З весни 1940 року — командир роти 21-го танкового полку 20-ї танкової дивізії, з літа 1941 року — командир 3-го батальйону. Учасник боїв на радянсько-німецькому фронті. З літа 1943 року — командир 3-го батальйону 656-го важкого протитанкового полку. Відзначився у боях під Орлом. Зимою 1944 року відряджений у болгарську армію в якості інструктора, а 1 квітня 1944 року призначений командиром танкового полку «Велика Німеччина». У квітні 1944 року був важко поранений і евакуйований в шпиталь, де був схоплений американськими військами. В червні 1945 року звільнений. Займав високі посади у бізнесі, з 1970 року — директор компанії Bayer. В 1979 році вийшов на пенсію.

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Виноски
Джерела

Література[ред. | ред. код]

  • Залесский К. А. Железный крест. — М.: Яуза-пресс, 2007. — с.201 — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2