Великий Карабчіїв
| село Великий Карабчіїв | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| Країна |  Україна
| ||||
| Область | Хмельницька область | ||||
| Район | Городоцький район | ||||
| Громада | Городоцька міська громада | ||||
| Основні дані | |||||
| Засноване | XIV ст. | ||||
| Населення | 890 | ||||
| Площа | 0,261 км² | ||||
| Густота населення | 3409,96 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 32066 | ||||
| Телефонний код | +380 3251 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 49°01′48″ пн. ш. 26°36′06″ сх. д. / 49.03000° пн. ш. 26.60167° сх. д.Координати: 49°01′48″ пн. ш. 26°36′06″ сх. д. / 49.03000° пн. ш. 26.60167° сх. д. | ||||
| Середня висота над рівнем моря |
233 м | ||||
| Водойми | річки: Смотрич, Безіменна | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 32065, Хмельницька обл., Городоцький р-н, с. Великий Карабчіїв | ||||
| Карта | |||||
  Великий Карабчіїв | |||||
 Великий Карабчіїв | |||||
| Мапа | |||||
| |||||
Вели́кий Карабчіїв — село в Україні, у Городоцькій міській територіальній громаді Городоцького району Хмельницької області. Населення становить 890 осіб.
Географія
У селі річка Безіменна впадає у річку Смотрич.
Загальні та історичні відомості
У туристичному путівнику «Високі береги Смотрича» Великий Карабчіїв описують так: «На нашому маршруті ще одне цікаве село — Великий Карабчіїв. Ось із пагорба уже видно, як у глибокій долині в садах біліють і голубіють колгоспі оселі. Але гляньмо поки що праворуч. Уздовж дороги висаджено молоді берізки. Далі, за долиною, чорніє гора Городисько, оповита густим грабчаком. На ній видно руїни старовинного монастиря-фортеці. Тут є сад, який називається Монастирським.
Поселення на горі Городисько було зруйноване турецькими загарбниками, які, мабуть, тут деякий час жили. Про це свідчить назва села. Слово „Карабчіїв“ у Тюркські мови означає „чорний ліс“. А навколо села, на схилах гори Городисько, здавна були чорні, тобто дрімучі ліси. Правда, народна етимологія цієї назви інша. Кажуть, вона походить від того, що перші жителі села жили на горбах і „карабкались“ на них, несучи воду з річки. В актах XIV—XVI століть Великий Карабчіїв згадується як Старий Підлісний Карабчіїв. У лісі поблизу села є залишки великого давньоруського городища XI—XIII століть.
Колись Карабчіїв займав лише лівий горбистий берег Смотрича („Гора“). Тепер село розташоване на обох берегах річки, яка утворює тут серпоподібну петлю. Ліси в урочищах Ганська, Парня мішані, з них переважає граб. Тут багато опеньків. На схід від села, як іти до Лісогірки, місцевість низовинна, заболочена, тож недарма це урочище називають Жабинцями. Постоявши біля невеличкого гарного ставка і оглянувши старий дерев'яний млин, відправляємося в дальшу путь.» [1]
05.02.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано Великокарабчіївську сільраду Дунаєвецького району до складу Городоцького району.[1]
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1131 особа, з яких 456 чоловіків та 675 жінок[2].
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 883 особи[3].
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,44 % |
| російська | 0,56 % |
Символіка
Затверджена 3 листопада 2017 р. рiшенням № 2-21/2017 сесії сільської ради. Автор — П. Б. Войталюк.
Герб
Щит поділений срібною пониженою балкою. В першій лазуровій частині три чорних гори, облямовані сріблом, середня з яких вища, супроводжувані у правому верхньому куті золотим сонцем з шістнадцятьма променями, у лівому верхньому куті золотим півмісяцем в балку ріжками догори, супроводжуваним угорі золотою шестипроменевою зіркою. В другій зеленій частині золота гілка граба з трьома листочками, покладена в балку. Щит вписаний у декоративний картуш і увінчаний золотою сільською короною. Унизу картуша напис «ВЕЛИКИЙ КАРАБЧІЇВ».
Герб означає легенду про походження назви села від слова «карабчі» — чорний ліс — і його розташування біля гори. Срібна смуга означає ріку Смотрич, листочки граба означають навколишні ліси.
Прапор
Квадратне полотнище поділене горизонтально на чотири смуги — синю, чорну, білу і зелену — у співвідношенні 5:1:1:5. На верхній смузі жовте сонце з шістнадцятьма променями, на нижній жовта гілка граба з трьома листочками, покладена горизонтально
Див. також
Примітки
- ↑ Про внесення змін до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР»
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Хмельницька область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Джерела
- Дем'янчук Г. С. Високі береги Смотрича: Путівник по туристському маршруту. — Львів : Каменяр, 1978. — С. 21—22.
- Karabczyjów Wielki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 827. (пол.) — S. 827. (пол.)
Посилання
| ||||||||||||||
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
