Чорниводи

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Чорниводи
Герб Прапор
Церква Різдва Богородиці, 1870 рік
Церква Різдва Богородиці, 1870 рік
Церква Різдва Богородиці, 1870 рік
Країна Україна Україна
Область Хмельницька область
Район Хмельницький район
Громада Городоцька міська громада
Основні дані
Засноване 1407
Населення 2774
Площа 3,755 км²
Густота населення 552,33 осіб/км²
Поштовий індекс 32008
Телефонний код +380 3251
Географічні дані
Географічні координати 49°08′46″ пн. ш. 26°37′30″ сх. д. / 49.14611° пн. ш. 26.62500° сх. д. / 49.14611; 26.62500Координати: 49°08′46″ пн. ш. 26°37′30″ сх. д. / 49.14611° пн. ш. 26.62500° сх. д. / 49.14611; 26.62500
Середня висота
над рівнем моря
282 м
Водойми р. Чорнивідка
Місцева влада
Адреса ради 32000, Хмельницька обл., Хмельницький р-н., м. Городок, вул. Грушевського, 53
Карта
Чорниводи. Карта розташування: Україна
Чорниводи
Чорниводи
Чорниводи. Карта розташування: Хмельницька область
Чорниводи
Чорниводи
Мапа
Мапа

Чорни́водисело в Україні, у Городоцькій міській територіальній громаді Хмельницького району Хмельницької області. Населення, станом на 01.01.2017 року, становить 1882 особи.

Назва села[ред. | ред. код]

Походить назва від річки Чорнивідки яка протікає через усе село. Річка ж носить це ім'я через свої каламутні чорні води.

Розташування[ред. | ред. код]

Село розташоване на пагорбах річкової долини. На сході село межує з с.Мудриголови, на зх. м.Городок ,на пд.зх. с.Папірня, на пн.сх. с.Жищинці. Неподалік від села на пн.зх розташований Кошарнинський заказник.

Транспорт і шляхи сполучення[ред. | ред. код]

Найближча до Чорнивід залізнична станція — Вікторія, що лежить на лінії Копичинці—Гусятин—Ярмолинці. Відстань до неї становить 5 км. Територіальний автошлях з'єднує Чорниводи з низкою населених пунктів Мудриголови, Папірня, Жищинці. Регіональний автошлях забезпечує сполучення з райцентром (1 км), Ярмолинцями і обласним центром, відстань до якого, приблизно 60 км.

Символіка[ред. | ред. код]

Герб і прапор затверджені 9 жовтня 2017р. рішенням №2/18/2017 XVIII сесії сільської ради VII скликання. Автор - П.Б.Войталюк.

Щит перетятий чорною хвилястою нитяною балкою. У першому зеленому полі срібний озброєний бик, у другому лазуровому срібна риба в балку. Щит вписаний у декоративний картуш і увінчаний золотою сільською короною. Унизу картуша напис "ЧОРНИВОДИ" і дата "1407".

Хвиляста чорна балка - знак назви села і річки Чорнивідки. Бик - символ свободи і сили. Риба - символ багатих водних ресурсів.

Історія[ред. | ред. код]

Село Чорниводи вперше згадується в писемних пам’ятниках за 1407 рік, де говориться, що місцевість під назвою Чорна Вода разом з Купином були відданні королем Ягайлом Богуславу чи Яранту із Стахова.

В 1493 році в Чорниводах було п’ять «дымовь», як було сказано в писемних пам’ятниках, тобто п’ять хат. В 1530 році в селі було лише два плуги чи лана, а в 1565 році - три, які належали Камянецькому старості.

З 1569 року Чорниводами володіли пани Петро і Лука Пясецькі.

В XVIII столітті Чорниводи перейшли до панів Дружбицьких, потім до іншого пана, а до кінця XVIII століття панський маєток до якого входило і село Чорниводи поділився на дрібні маєтки з невеликою кількістю землі і кріпаків, що належали різним поміщикам.

За часів кріпацтва важко жилося селянам села. Якщо з початку селяни працювали на панщині 3-4 дні на тиждень, то починаючи з самого початку XVIII століття, пани примушували селян працювати на панщині цілий тиждень, а пізніше ще й у неділю. Так, будучи власністю різних поміщиків селяни пересвідчилися, що панів добрих немає, що як каже народне прислів’я «ховали сіно в копиці, а пана в каплиці» тобто після того як він помре.

В 1861 році відбулася реформа, але вона не принесла селянам полегшень. Після скасування кріпацтва поміщик Бель не перестав гнобити селян. Уся краща земля залишилась у поміщика. Таким чином в Чорниводах, як і в інших місцях, залишилось теж становище, що й за кріпацтва, лише з тією різницею, що тепер, селян не можна було продавати та купувати.

Таке становище було в селі до революції 1905 року.

Вперше школа в селі з’явилась в 1868 році і називалась вона церковною. В 1870 році  замість школи в селі Чорниводи була збудована церква за рахунок державної казни. У церковній школі навчалось не більше двох-трьох десятків дітей, а вчителями були піп і дяк.

В 1892 році церковна школа була перетворена в народне училище, яке розміщалось в найнятій селянській хатині. В 1905 році в цій школі було 4 класи. У 1913 році усю землю в селі Чорниводи викупив пан Фабріц, якого зняв переворот.

У 1917-1921 році у селі кілька разів змінювалась влада,доки не ствердилась радянська окупація.

Сільська рада була створена в 1921 році, поміщицьку землю остаточно розграбовано тоді ж.

У 1929 році почалась примусова колективізація. До 1934 року існував один колгосп «Більшовик», а в 1934 році було створено другий колгосп, який одержав назву колгосп ім.Ворошилова.

У 1935 році відбувся перший випуск учнів-семикласників.

6 липня 1941 року німці захопили села Чорниводи та почали встановлювати свою владу, закрили школи, клуб, бібліотеку. В травні 1942 року насильно забрали 44 юнаків і дівчат на каторжні роботи і Німеччину. Всього було відправлено до Німеччини біля 100 чорниводчан, з яких 4 померло з голоду, а троє пропали безвісти.

23 березня 1944 року частини Радянської армії звільнили село від фашистів. Не повернулись з війни до своїх рідних 196 осіб. Бійцям, які загинули на околицях села Чорниводи згодом було збудовано пам'ятник.

З великим напруженням колгоспники приступили до відбудови народного господарства, яке було зруйноване німецькими загарбниками. Відновили свою роботи колгосп «Більшовик» та колгосп ім.Ворошилова. День у день зростав добробут трудящих, поліпшувались матеріально-побутові умови, що яскраво було видно з підвищення урожайності зернових та технічних культур, індивідуального будівництва житлової площі колгоспниками.

У 1950 році колгоспні господарства села Чорниводи об’єдналися в один колгосп «Більшовик», за яким нараховується землі, в тому числі – орної землі. Після укрупнення колгоспу сюди ж приєднались колгосп «Перемога» с. Мудриголови та колгосп ім.Кірова с.Жищинці. З року в рік колгосп вирощував високі врожаї зернових та технічних культур, збудував 3 тваринницьких приміщення, майстерні, гаражі, клуби в с.Мудриголови та Папірня, сільський будинок культури, комбінат побутового обслуговування, 2 торгових центри, дитячий садок-ясла, восьмирічну школу в с. Чорниводи, а згодом в с. Мудриголови та с. Папірня. 

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 727-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області», увійшло до складу Городоцької міської громади[1].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Городоцького району, увійшло до складу новоутвореного Хмельницького району[2].

Інфраструктура[ред. | ред. код]

Село повністю газифіковане та має водопостачання.  Переважна більшість дорослого населення працюють на державних підприємствах, а лише невелика їх частина зайняті у сфері сільського господарства.  В селі є загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів. В селі функціонують спортивний зал, дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) "Промінь", сільський будинок культури, бібліотека, музей, музична школа.  У селі діють 6 приватних магазинів, 3 бари та аптека.

Відомі люди[ред. | ред. код]

  • Габінет Михайло Петрович (1925) — український вчений-геолог, кандидат геолого-мінералогічних наук (1958).
  • Ярова Валентина Василівна — депутат Верховної Ради УРСР 11-го скликання.
  • Кльоц Олександр Миколайович — український природознавець, ботанік, еколог, краєзнавець, журналіст, громадський діяч.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 15 липня 2022.
  2. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

Посилання[ред. | ред. код]