Герман Гельрігель

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 09:44, 11 травня 2020, створена LastStep (обговорення | внесок) (уточнення)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Герман Гельрігель
Hermann Hellriegel
Народився 21 жовтня 1831(1831-10-21)[1][2]
Mausitzd, Цвенкау, Німеччина
Помер 24 вересня 1895(1895-09-24)[1][2] (63 роки)
Бернбурґ, Німеччина
Країна  Королівство Саксонія
Діяльність хімік, фізіолог, ботанік, agricultural chemist
Галузь агрохімія

CMNS: Герман Гельрігель у Вікісховищі

Герман Гельрігель (нім. Hermann Hellriegel, 21 жовтня 1831(18311021), Маусіц, тепер в межах Цвенкау, Саксонія — 24 вересня 1895, Бернбург, Німеччина) — німецький агрохімік. Відкрив (1866) явище засвоєння азоту повітря бобовими рослинами.

Біографія

У 1857 році був призначений директором сільськогосподарської експериментальної станції у місті Даме, з якої звільнився у 1873 році. Між 1873 і 1882 роками був вчителем у Бернбурзі. У 1882 році зайняв посаду директора сільськогосподарської експериментальної станції у Бернберзі.

Наукова діяльність

З 1862 року на очолюваній ним дослідній станції у Дамі (пізніше у Бернбурзі) займався визначенням кількості окремих елементів живлення (N, Р, К), необхідних для нормального росту і розвитку культурних рослин. У 1866 році він відкрив явище засвоєння азоту повітря бобовими рослинами. Як виявилось, це явище пов'язане з діяльністю бульбочкових бактерій. Гельрігель розробив та запропонував поживну суміш для проведення вегетаційних дослідів з рослинами, вирощуваними в посудинах з піском (піщана культура).

Література

  1. а б Proleksis enciklopedija, Opća i nacionalna enciklopedija — 2009.
  2. а б Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedijaLZMK, 1999. — 9272 с. — ISBN 978-953-6036-31-8