Гринів Олег Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 12:50, 25 квітня 2021, створена KrBot (обговорення | внесок) (видалення шаблону {{died}}, що був встановлений 7 днів тому)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гринів Олег Іванович
Народився 20 лютого 1940(1940-02-20)
Мала Горожанна, Миколаївський район, Дрогобицька область, Українська РСР, СРСР
Помер 18 квітня 2021(2021-04-18) (81 рік)
Львів, Україна[1]
Країна  СРСР
 Україна
Діяльність поет, письменник, філософ, історик, етнолог, педагог
Alma mater ЛДУ імені Івана Франка (1967)
Галузь історія культури[2], етнологія[2], філософія[2], література[2] і поезія[2]
Заклад Львівський державний університет фізичної культури імені Івана Боберського
Науковий ступінь доктор філософських наук
У шлюбі з Ольга
Діти Оксана, Ростислав, Остап

Оле́г (Олесь) Іва́нович Гри́нів (* 20 лютого 1940 року, с. Мала Горожанна, Миколаївський район, Дрогобицька область — 18 квітня 2021 року, м. Львів) — український поет, доктор філософських наук, професор.

Життєпис

У 1967 році закінчив Львівський університет.

Наприкінці 1980-их років працював на кафедрі наукового комунізму Львівського політехнічного інституту (тепер Національний університет «Львівська політехніка»).

На початку 1990-х років завідував кафедрою суспільно-гуманітарних наук Українського поліграфічного інституту ім. Івана Федорова

Був деканом факультету політології Київського міжнародного університету. Згодом — завідувачем кафедри політології. До вересня 2011 року працював професором на кафедрі суспільно-політичних наук. Викладав політологію, а на даний момент викладає філософію у Львівському державному університеті фізичної культури.

Лауреат Всеукраїнської премії імені І. Огієнка в галузі науки (2008 р.). Занесений до «Енциклопедії сучасної України» (К., 2006. — т. 6. — С. 462).

Автор поетичної збірки «Омісячнена галява», книг: «Імператив Володимира Мономаха», «Спокута Малоросії: парадокси державотворення», «Держава як правда нації: касація вироку номадів», «Збуджена Україна: самоствердження нації після контузії населення», «Плебісцит на Майдані Незалежності».

Примітки

Література

Посилання