Дідюля Валерій Михайлович
| Валерій Дідюля | |
|---|---|
| біл. Валерый Дзідзюля | |
|
| |
| Основна інформація | |
| Повне ім'я | Валеры Дзідзюля |
| Дата народження | 24 січня 1969 (55 років) |
| Місце народження | Гродно, БРСР |
| Роки активності | 2000 — тепер. час |
| Громадянство | Білорусь, Росія |
| Національність | Білорус |
| Професія | Гітарист |
| Інструменти | Гітара |
| Жанр |
Фламенко Народний Танцювальний |
| Колективи | ДіДюЛя |
| didula.com | |
 Файли у Вікісховищі | |
Валерій Михайлович Дідюля (біл. Валерый Дзідзюля; *24 січня 1969, Гродно, Білоруська РСР) — білоруський гітарист і композитор. Виконує фольк-музику та музику в жанрі фламенко. Лідер групи «ДіДюЛя».[1][2] Випустив сім альбомів та значну кількість музичних збірників.
Біографія
В п'ять років Валерій отримав у подарунок від своєї матері гітару.[1] З цього ж часу він починає «експериментувати зі звуком та гітарою»: ставив на гітару звукознімач, датчик, підключав інструмент до саморобного підсилювача. Разом з друзями відвідував концерти, спостерігав, як грають на весіллях. Пізніше був прийнятий як третій гітарист до вокально-інстументального ансамблю «Алые Зори» під керівництвом Миколи Хитріка. Концерти проводилися в різних містах, колгоспах і радгоспах, а пізніше в кооперативному ресторані.
Після розпаду ансамблю Дідюля займається звукорежисерською роботою в гродненському ансамблі «Білі Роси» (рос. «Белые Росы»), де співали та танцювали, в основному, циганські, румунські, українські, білоруські та польські народні танці.[3] У складі цього колективу Дідюля побував з гастролями в Європі — Іспанії, Італії, Франції, Польщі, Німеччині та б. ін.[1][3] Найбільше Валерія вразила Іспанія. Саме в ній він познайомився зі стилем фламенко.[3]
Скоро Дідюля організовує власну групу та проект. Спочатку його спонсором стає Йосип Прігожин, але пізніше Дідюля почав спонсорувати себе сам. Також Валерій був спонсором класичного гітариста Дениса Асимовича, котрий втратив зір в ранньому дитинстві.
Громадянська позиція
Фігурант бази даних центру «Миротворець» як особа, яка незаконно відвідувала окупований Росією Крим, свідомо порушуючи державний кордон України[4].
Особисте життя
У 2020 році Валерій розлучився з Євгенією Дідюлею, яка заявила, що причиною розлучення стало домашнє насильство з боку чоловіка[5].
Музичні альбоми
- «Фламенко» (2000)
- «Дорога в Багдад» (2002)
- «Легенда» (2004)
- «Пещерный город Инкерман» (2006)
- «Цветные сны» (2006)
- «Live In Moscow» (2006)
- «Музыка неснятого кино» (2007)
- «LIVE in Saint Petersburg» (2009)
- «Дорогой шести струн» (2009)
- «Аромат» (2010)
- «Орнаментальный» (2012)
- «Однажды сегодня» (2013)
Кліпи
- «Поїзд в Барселону»
- «Печерне місто Інкерман»
- «ARABICA»
- «Айседора»
- «Фламенко»
- «Іспанія»
Примітки
- ↑ а б в – Russian Guitar Virtuoso to Perform in New York (амер.). Процитовано 13 лютого 2020.
- ↑ Якубовская, Анжела (29 травня 2013). Интервью с музыкантом, композитором, уникальным гитаристом ДиДюЛей. Правда.Ру.
- ↑ а б в Биография Валерий ДиДюЛя. www.peoples.ru.
- ↑ Дзідзюля Валерый Міхайлавіч // «Миротворець»
- ↑ Дружина ДіДюЛі подає на розлучення через домашнє насильство. інтермедія.
Посилання
|
