Евіна ван Дісхук

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 20:52, 24 листопада 2021, створена Andriy.vBot (обговорення | внесок) (Бот: Автоматизована заміна тексту: (-членкиня +член, -Членкиня +Член))
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Евіна ван Дісхук
Народилася 13 червня 1955(1955-06-13)[1] (68 років)
Лейден, Південна Голландія, Нідерланди
Місце проживання Лейден
Країна  Нідерланди[1]
Діяльність астроном, хімік, астрофізикиня, викладачка університету
Alma mater Лейденський університет[2]
Галузь астрохімія
Заклад Лейденський університет[1]
Посада голова
Науковий ступінь доктор філософії
Науковий керівник Harm Jan Habingd[2] і Alexander Dalgarnod[2]
Аспіранти, докторанти Umut Yildizd[2]
Членство Національна академія наук США[3]
Нідерландська королівська академія наук
Леопольдина
Американська академія мистецтв і наук
Папська академія наук
МАС
Батько Hendrik Adrianus Ewout van Dishoeckd
У шлюбі з Тім де Зеу
Нагороди
Особ. сторінка home.strw.leidenuniv.nl/~ewine/
CMNS: Евіна ван Дісхук у Вікісховищі

Евіна ван Дісхук (Ewine Fleur van Dishoeck, нар. 13 червня 1955, Лейден) — нідерландська видатна вчена у галузі молекулярної астрономії та астрохімії[4], яка відіграла важливу роль у становленні астрохімії, займається хімією всесвіту[5][6][7]. Випускниця та з 1995 року професорка Лейденського університету, з 2008 року — член Інституту позаземної фізики Товариства Макса Планка, у 1992—2007 роках — завідувачка лабораторією астрофізики Лейденської обсерваторії[8]. Член Королівської академії наук і мистецтв Нідерландів (2001)[9], іноземна член НАН США (2001)[10], член Леопольдіни (2013)[11]. Лауреатка премії Спінози (2000) та інших відзнак.

Життєпис

Евіна ван Дісхук закінчила Лейденський університет зі ступенями бакалавра хімії cum laude (1976) та бакалавра математики (1977), магістра хімії summa cum laude (1980). У 1984 році там же отримала ступінь доктора філософії за дослідження у шалузі астрономії і хімії під керівництвом H. J. Habing, згодом академіка, члена Лондонського королівського товариства Александра Далгарно.

У 1984—1987 роках молодша фелло Harvard Society of Fellows і в 1984—1988 роках запрошена член Інституту перспективних досліджень (Прінстон), а також у 1987—1988 роках запрошений професорка Прінстонського університету. У 1988—1990 роках асистентка-професорка космохімії Каліфорнійського технологічного інституту.

З 1990 року старша лекторка, з 1995 року професорка молекулярної астрофізики Лейденського університету[7]. Також, Евіна ван Дісхук є академічною директоркою Нідерландської дослідницької школи астрономії і очолює проект Water in star-forming regions with Гершель (WISH). З 2008 року іноземна наукова член Інституту позаземної фізики Товариства Макса Планка (Німеччина)[5]. У 2000 році іменна дослідна професорка в Каліфорнійському університеті в Берклі, в 1999 році видатна запрошена в Колорадському університеті, в 1998 році іменна лекторка в Колумбійському університеті, в 1997 році іменна запрошена професорка в університеті.

У 2018 році вона змінила Silvia Torres-Peimbert (до 2021 року) на посту президента Міжнародного астрономічного союзу[12] Іноземна член Американської академії мистецтв і наук (2008)[8], почесна член Американського астрономічного товариства[4].

Чоловік — Tim de Zeeuw.

Нагороди та відзнаки

  • Pastoor Schmeitsprijs (1986)
  • Maria Goeppert-Mayer Award Американського фізичного товариства (1993)
  • Золота медаль Нідерландського королівського хімічного товариства (Royal Netherlands Chemical Society) (1994)
  • Премія Спінози (2000)
  • Marc Aaronson Memorial Lectureship (2001)
  • Медаль і лекція Bourke Королівського хімічного товариства Великої Британії (2001)
  • Physica Prize Нідерландського фізичного товариства (2005)[8]
  • Petrie Prize Lecture Канадського астрономічного товариства (2007)
  • Prijs Akademiehoogleraren Королівської академії наук і мистецтв Нідерландів (2012)[7], на отримані кошти Евіна ван Дісхук заснувала при академії премію з астрономії і мистецтва[13]
  • Gothenburg Lise Meitner Award, Gothenburg Physics Centre (2014)[14]
  • Премія Альберта Ейнштейна Всесвітньої культурної ради (2015)
  • Лекторка імені Lodewijk Woltjer Європейського астрономічного товариства (2015)[6]
  • Медаль Джеймса Крейга Вотсона Національної Академії наук США (2018)[4]
  • Премія Кавлі однойменного фонду (2018)

На її честь названа мала планета (10971) ван Дисхук[15].

Посилання

Примітки

  1. ↑ а б в Leidse Hoogleraren
  2. ↑ а б в г Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  3. ↑ http://www.nasonline.org/member-directory/members/3012735.html
  4. ↑ а б в Ewine van Dishoeck Receives James Craig Watson Medal | American Astronomical Society
  5. ↑ а б Ewine van Dishoeck — KNAW
  6. ↑ а б Two international awards for Ewine van Dishoeck | Max Planck Institute for extraterrestrial Physics
  7. ↑ а б в Ewine van Dishoeck appointed Academy Professor — Leiden University
  8. ↑ а б в Prof. Dr. Ewine van Dishoeck
  9. ↑ Dishoeck, Prof. dr. E.F. van (Ewine) — KNAW
  10. ↑ Ewine van Dishoeck
  11. ↑ Mitgliederverzeichnis
  12. ↑ Ewine F. van Dishoeck | IAU
  13. ↑ Academy Prize for Astronomy and Art — KNAW
  14. ↑ 2014 Ewine F. van Dishoeck | Chalmers
  15. ↑ Dictionary of Minor Planet Names: Addendum to Fifth Edition: 2006—2008 — Lutz D. Schmadel — Google Книги
Попередник:
Silvia Torres-Peimbert[en] 		Президент Міжнародного астрономічного союзу
з 2018 (по 2021) 		Наступник:
обрана
Перегляд цього шаблону
  Генеалогія та некрополістика
Наука
Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Евіна_ван_Дісхук&oldid=33875789