Калитва

Калитва
Калитва
48°55′12″ пн. ш. 34°25′36″ сх. д.
Країна	Україна
Регіон	Дніпропетровська область
Розташування	Україна Дніпропетровська область, Царичанський район, на південний захід від смт Царичанка
Система	Придніпровська низовина
Тип	природоохоронні території України
Висота	145 м над р. м.
Висота відносна	81 м
Площа	40 га
Маршрут	з смт Царичанка
Калитва Калитва (Дніпропетровська область)
Калитва у Вікісховищі

Кали́тва — пагорб, геологічне утворення в межах Царичанського району Дніпропетровської області. Розташований на південний захід від смт Царичанка, серед правобережної тераси річки Оріль.

Гора Калитва має охоронний статус — заповідне урочище місцевого значення. Створений рішенням Дніпропетровського облвиконкому від 14.10.1982 р. за № 654.

Опис

Підняття неправильної форми заввишки 81 м над рівнем довколишньої місцевості. Довжина Калитви до 5 км, висота над рівнем моря — 145 м. Круто обривається до тераси Орелі. Північно-західний схил пологіший, східний та південний розчленовані густою мережею ярів завглибшки до 17 м.

Підняття виникло внаслідок складчасто-лускуватих деформацій (знахiдки зім'ятих та обдертих при цьому стовбурiв дерев) у периферійній частині льодовика під час дніпровського зледеніння.

Гора побудована численними відслоненнями палеогенових та неогенових порід серед моренних відкладів. У верствуватих піщано-глинистих породах відбиті наслідки гляціодислокацій у вигляді різних за формою та розмірами складок. Морена містить брили гранітів, габро, базальтів, гнейсів та інших порід розміром до 4 м; є залишки мікротеріофауни. Крім моренних відкладів помітну роль відіграють флювіогляціальні, трапляються озерні та озерно-болотні із залишками вуглефікованих викопних рослин. У південно-західній частині гори трапляються рештки скам'янілої деревини з гарними декоративними властивостями, археологами знайденi череп мамонта (нинi в Днiпровському iсторичному музеï iм. Яворницького.

Історія

Топонiм згадується у популярному давньому сюжеті схiднослов'янськоï казки про мандри багатиря у Дикому Полi, що вiн натрапив на давній камiнь з написом: "Прямо пiйдеш - смерть знайдеш, праворуч пiдеш - коня втратиш, лiворуч пiдеш - одруженим будеш". Припустимо, що тут була розвiлка евразiйських степових шляхiв, контроль за торгiвлею по яким через утворення у стратегiчно важливих пунктах залог та митниць, грав, зокрема, винятково велику ролю в економiцi Хозарського каганату. Iснування давньоï фортецi пiдтверджуеться мiсцевою назвою гори Замок, саме яку населення вважає найстаiшою за Калитву, можливе, через народну етимологiю вiд «калитка» нiбито назва мiсця флагштоку на оборонному валу запорожцiв. При підніжжі Калитви встановлений пам'ятник у вигляді гранітної брили, на якій вирізьблено слова: «Бутенку Панасу Трохимовичу вдячні потомки за обліснення гори Калитви в 1934–1937 р.» (впроваджений також Царичанський районний приз iм. Бутенка) близько 100 га акацiï, дуба, ясена, щоб запобiгти розмиванню Калитви тому числi рiчкою Царичанкою , вода якоï набувала вiд ґрунтiв Калитви жовтого кольору (звiдси назва Царичанка вiд *Сары-Чай, тюркск. sarı 'жовт(ий)', çay 'рiчка').

Джерела

• Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
• http://wikimapia.org/19044634/uk/Гора-Калитва
• http://dikun.at.ua/news/zapovidni_kutochki_na_dnipropetrovshhini_zakazniki_povna_versija/2011-10-20-27#
• Манюк В. В. Природно-заповідний фонд Дніпропетровщини (станом на 1 грудня 2010 року) навчальний довідник / Вад. В.Манюк, Вол. В.Манюк. — Д., 2010. — Вип.1. — 116 с.
• Бiлокiнь А. М. Сторiнки iсторiï Приорiлля. -Днiпр.:"Пороги",2004.-193 с.