Литвин Фелія Василівна
 | Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. (жовтень 2019) |
| Литвин Фелія Василівна | |
|---|---|
| фр. Felia Litvinne | |
 | |
| Основна інформація | |
| Повне ім'я | рос. Франсуаза Васильевна Шютц |
| Дата народження | 29 серпня 1863[1] |
| Місце народження | Санкт-Петербург, Російська імперія[2] |
| Дата смерті | 12 жовтня 1936[3][4][2] (73 роки) |
| Місце смерті | Париж[2] |
| Причина смерті | хвороба |
| Поховання | Пер-Лашез[5] і Grave of Schutz-Litvinned |
| Громадянство | Франція і Російська імперія |
| Професії | оперна співачка |
| Відомі учні | Кошиць Ніна Павлівна |
| Співацький голос | сопрано |
| Інструменти | вокал[d] |
| Лейбли | Fonotipia Records |
| Нагороди | |
 Файли у Вікісховищі | |
Литвин Фелія Василівна (в дівоцтві Франсуаза-Жанна Шютц), сценічне ім'я Фелія (Фелі, рос. Фекла, Фанні) Литвин (фр. Félia Litvinne, 31 серпня (12 вересня) 1860[уточнити], Санкт-Петербург — 12 жовтня 1936, Париж) — співачка.
Її предками були зрусифіковані німці і канадські французи. Музики і співу навчалася у кращих педагогів Італії.
З 15 років жила в Парижі, де протягом трьох років брала уроки співу у Барт-Бандералі, потім у Поліни Віардо (поч. 1880-х рр.). У 16 років вперше виступила в паризькому залі «Плейель», де виконала арію Леонори («Трубадур»). Пізніше співала в Бордо, Женеві, Нью-Йорку (театр «Метрополітен-опера»). У сезоні 1886—1887 рр. виступала в Брюссельському театрі «Ла Монне».
У 1888 р співала в Римі і Венеції, виступала на сцені паризького театру «Гран-Опера». Потім була запрошена в Неаполь (театр «Сан-Карло») і Мілан (1890, театр «Ла Скала»). У жовтні того ж року дебютувала в московському Великому театрі, потім співала в петербурзькому Маріїнському театрі, отримала запрошення в одеську Італійську оперу.
У 1915 р відбувся останній виступ співачки на оперній сцені (Монте-Карло, «Аїда», разом з Енріко Карузо).
У 1917 р вийшла на сцену паризького театру «Гранд-Опера» в поставленій нею опері «Юдита» А. де Паліньяк.
Викладала в консерваторії у Фонтенбло (професор). Нагороджена французьким орденом Почесного легіону (1927). Записала на грамплатівки 39 творів в Парижі і Петербурзі.
Примітки
- ↑ база даних Léonore — ministère de la Culture.
- ↑ а б в Archivio Storico Ricordi — 1808.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ Bauer P. Deux siècles d'histoire au Père Lachaise — Versailles: 2006. — P. 511. — ISBN 978-2-914611-48-0
Література
- Історія вокального мистецтва / О. Д. Шуляр : [монографія] : Ч.ІІ. – Івано-Франківськ, «Плай» 2012. – С.84
|
