Лукове (Сяноцький повіт)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Село
Лукове
пол. Łukowe
Колишня церква святого Димитрія
(1828 р.)

Координати 49°25′ пн. ш. 22°13′ сх. д. / 49.417° пн. ш. 22.217° сх. д. / 49.417; 22.217Координати: 49°25′ пн. ш. 22°13′ сх. д. / 49.417° пн. ш. 22.217° сх. д. / 49.417; 22.217

Країна Польща
Воєводство Підкарпатське воєводство
Повіт Сяноцький повіт
Гміна Загір'я
Перша згадка 1449
Висота центру 387  м
Населення 703 особи (2011[1])
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 13
Поштовий індекс 38-516
Автомобільний код RSA
SIMC 0362625
GeoNames 765740
OSM r6972159  ·R
Лукове. Карта розташування: Польща
Лукове
Лукове
Лукове (Польща)
Лукове. Карта розташування: Підкарпатське воєводство
Лукове
Лукове
Лукове (Підкарпатське воєводство)
Мапа

Лукове (пол. Łukowe) — лемківське село в Польщі, у гміні Загір'я Сяноцького повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 703 особи (2011[1]).

Розташування

Знаходиться 7 км на південь від Загір'я, 15 км на південь від Сяніка і 71 км на південь від Ряшева.

Історія

Перша письмова згадка відноситься до 1449 року — власність Яна Стечковича з Тарнави. Входило до Сяноцької землі Руського воєводства.

Вчителі та учні школи у Луковому на початку 1940-х років.

У 1772-1918 рр. — у складі Австро-Угорської монархії. У 1881 році село нараховувало 818 мешканців (730 греко-католиків, 18 римо-католиків і 26 юдеїв), греко-католики належали до Вільховецького деканату Перемиської єпархії.

У 1919-1939 рр. — у складі Польщі. В 1934-1939 рр. село було адміністративним центром ґміни.

На 01.01.1939 р. в селі було переважно лемківське населення: з 1450 жителів села — 1320 українців-грекокатоликів, 60 українців-римокатоликів, 35 поляків і 35 євреїв[2]. Село належало до Ліського повіту Львівського воєводства.

Після депортацій українського населення 1944–1946 років та операції «Віслі» у 1947[3] переважну більшість мешканців села сьогодні становлять поляки. Саме 18-річна уродженка Лукового Марія Петрівна Баран стала 9 травня 1947 р. першим політв'язнем польського концтабору «Явожно» для українців.[4]

У 1975-1998 роках село належало до Кoросненського воєводства.

Церква

Перша згадка про церкву належить до 1761 року.

У 1828 р. збудована мурована церква св. Вмч. Димитра з ініціативи тодішніх власників села родини Трусколяських. У 1867 р. церква поповнилась новими іконостасом і вівтарем. До 1947 р. в селі була парохіяльна греко-католицька церква, яка належала до Ліського деканату Перемиської єпархії. Після виселення українців церква перетворена на костел із втратою частини внутрішнього облаштування.

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][5]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 361 73 252 36
Жінки 342 82 195 65
Разом 703 155 447 101

Примітки

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Лукове (Сяноцький повіт)

  1. а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 43.
  3. Акція «ВІСЛА»: Список виселених сіл і містечок
  4. Євген МІСИЛО. Календарій акції «Вісла». Архів оригіналу за 15 липня 2009. Процитовано 17 вересня 2019.
  5. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.

Див. також