Чашин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Село
Чашин
пол. Czaszyn
Cerkiew czaszyn.JPG
Колишня церква
Герб
Герб

Координати 49°26′57″ пн. ш. 22°13′01″ сх. д.H G O

Країна Польща
Воєводство Підкарпатське воєводство
Повіт Сяноцький повіт
Ґміна Загір'я
Перша згадка 1424
Площа 10,6617 км² км²
Висота центру 330-525 м
Населення 1582 особи (2014)
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+1
Телефонний код (+48) 13
Поштовий індекс 38-516
Автомобільний код RSA
Код SIMC 0362594
GeoNames 773833
OSM пошук у Nominatim
Офіційний сайт czaszyn.pl
Чашин. Карта розташування: Польща
Чашин
Чашин
Чашин (Польща)
Чашин. Карта розташування: Підкарпатське воєводство
Чашин
Чашин
Чашин (Підкарпатське воєводство)
Чашин у Вікісховищі?

Чашин (пол. Czaszyn) — давнє лемківське село у Підкарпатському воєводстві Республіка Польща, Сяноцького повіту, гміна Загір'я.

Розташування[ред. | ред. код]

Знаходиться за 8 км на південний-захід від Загір'я, 12 км на південь від Сяніка і 67 км на південь від Ряшева, над річкою Ослава.

Через село пролягає воєводська шосейна дорога № 892 Загір’я-Команча та залізниця № 107 Нове Загір’я-Лупків на Словаччину.

Історія[ред. | ред. код]

Перша письмова згадка відноситься до 17 червня 1424 року, коли шляхетний Іванко з Чашина продав свою вітцівщину за 500 марок Миколаєві й Стечкові —— братам з Тарнави. Входило до Сяноцької землі Руського воєводства.

У 1772-1918 рр. — у складі Австро-Угорської монархії. У 1872 р. введені в експлуатацію Перша угорсько-галицька залізниця і залізнична станція в селі, що призвело до припливу поляків. У 1880 р. в селі разом з присілком Чашин було 857 греко-католиків, 200 римо-католиків і 20 юдеїв.[1]

У 1919-1939 рр. — у складі Польщі. В 1939 р. в селі було переважно лемківське населення: з 1160 жителів села — 730 українців, 420 поляків і 10 євреїв[2]. Село входило до ґміни Лукове Ліського повіту Львівського воєводства.

У середині вересня 1939 року німці окупували село і в 1941-1943 рр. винищили євреїв. 13 вересня 1944 року радянські війська оволоділи територією села. Після Другої світової війни Закерзоння, попри сподівання українців на входження в УРСР, було віддане Польщі

У 1945–1947 роках все українське населення було піддане етноциду — насильно переселене до СРСР і понімецьких земель Польщі[3].

Церква[ред. | ред. код]

Церква святого Миколая згадується в 1761 р.

У 1843 рр. зведена мурована церква, яка була парафіяльною і належала до Ліського деканату Перемиської єпархії.

До 1947 р. в селі була греко-католицька парохія, яка належала до Ліського деканату, в 1936 р. налічувала 725 парафіян Чашина і 269 з Березовця.[4]

Після депортації українців церква використовувалась як костел до 2010 р., тепер — поховальна каплиця.

Примітки[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]