Мінкус Михайло Адольфович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мінкус.

Мінкус Михайло Адольфович
Народження 12 (25) грудня 1905(1905-12-25)
Смерть 31 серпня 1963(1963-08-31) (57 років)
Поховання Новодівичий цвинтар
Країна Російська імперія Російська імперія
СРСР СРСР
Навчання Вищий художньо-технічний інститут (1930)
Вчителі Сабсай Пінхос Володимирович, Замечек Мойсей Вікторович, Бенуа Леонтій Миколайович, Білогруд Андрій Євгенович, Серафімов Сергій Савич, Фомін Іван Олександрович, Щуко Володимир Олексійович і Гельфрейх Володимир Георгійовичd
Діяльність архітектор
Праця в містах Москва
Архітектурний стиль сталінський ампір, неокласицизм
Нагороди Сталінська премія — 1949
Батько Мінкус Адольф Борисович
Брати, сестри Мінкус Борис Адольфовичd
CMNS: Мінкус Михайло Адольфович у Вікісховищі

Михайло (Моїсей) Адольфович Мінкус (рос. Минкус Михаил Адольфович, 25 грудня 1905, Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія — 31 серпня 1963, Турку, Фінляндія) — український радянський архітектор єврейського походження, лауреат Сталінської премії (1948).

Біографія

Будівля МЗС СРСР на Смоленській площі (1948—1951)

Народився12 (25) грудня 1905 в Одесі в єврейській родині[1] архітектора Адольфа Борисовича Мінкуса (1870—1947). Навчався у ЛВХТІ (Вищий художньо-технічний інститут (ВХУТЕІН), колишня Академія мистецтв) у Ленінграді (1925–1930).

Серед викладачів інституту були: Білогруд А. Є., Бенуа Л. М., Фомін І. О., Щуко В. О., Гельфрейх В. Г., Серафимов С. С.. Переїхав до Москви 1930 року.

Автор значних споруд, що вплинули на архітектурний ландшафт багатьох міст СРСР.

Помер 31 серпня 1963 у Турку, Фінляндія. Похований у Москві на Новодівочому цвинтарі (ділянка № 5).

Нагороди та премії

Проекти та будівлі

  • Палац праці у Москві (1922, конкурс, співавтор: Мінкус А. В.);
  • Будівля АТ «Аркос» (1923—1924, конкурс);
  • Військова академія РСЧА імені М. В. Фрунзе (1931, співавтор: Ромов А. С., конкурс);
  • Гараж автозаводу ім. Сталіна на 500 вантажних автомашин (технолог Давидович Л. Н., за участі Курочкіна В. І.);
  • Гараж ЦВК СРСР на 800 автомашин (1934; технолог Давидович Л. Н.);
  • Народний комісаріат важкої промисловості на Червоній пл. (1934, співавтор: Фомін І. О., Абросимов П. В., конкурс);
  • Державний театр Туркменської РСР в Ашґабаді (1934, співавтор Фомін І. О.);
  • Сухаревська площа. Проект реконструкції з метою збереження Сухаревої вежі (1934; керівник — Фомін І. О.; Поляков Л. М.);
  • Великий кам'яний міст (1936; співавтор: Щуко В. О., Гельфрейх В. Г.; інж. Калмиков Н. Я.; збудований 1938 року);
  • Павільйон «Зерно» ВСГВ (1936; проектувався як павільйон «Тваринництво», збудований 1939 року);
  • Пам'ятник на могилі Фоміна И. А. (1938; конкурс; виконано 1951 року, ск. Мотовилов Г. И.);
  • Будівля МЗС СРСР на Смоленській площі (1948—1951, співавтор: Гельфрейх В. Г.; проект удостоєно Сталінської премії 1-го ступеня).
  • Ст. метро «Ботанічний сад» (1952, з 1966 — «Проспект Миру»; співавтор: Гельфрейх В. Г., ск. Мотовилов Г. І.).
  • Пантеон — Пам'ятник вічної слави великих людей Радянської країни на Ленінських горах (1954; співавтор Гельфрейх В. Г.; конкурс, невиконаний проект).
Надгробок І. О. Фоміна

Друковані праці М. А. Мінкуса

  • «Гаражи». Советская архитектура. 1933 г. № 3.
  • «Проект Государственного театра в Ашхабаде». Совместно с Фоминым И. А. Архитектура СССР. 1934 г. № 9.
  • «Дом правительства УССР в Киеве». Архитектурная газета. Приложение к № 33. 12 июня 1938 г.
  • «Многоэтажные гаражи в СССР». Архитектура СССР. 1940 г. № 1. Стр. 9-17.
  • «И. А. Фомин». Совместно с Пекаревой Н. Академия архитектуры СССР. Госстройиздат, 1953 Москва.

Див. також

Джерела

  • НБА АХ СССР, ф. 7, оп. 8, д. 1759. Личное дело студента Минкуса М. А. 1925—1930 гг.
  • Государственный научно-исследовательский музей архитектуры им. А. В. Щусева (ГНИМА). Архив Минкуса М. А.
  • Хигер Р. Я. Четыре архитектора // Архитектура СССР. 1936, № 1.
  • Корнфельд Я. А. Лауреаты Сталинской премии в архитектуре. 1941—1950. — М.: Гос. изд-во лит-ры по строительству и архитектуре, 1953.
  • Варзар Л. В., Яралов Ю. С. М. А. Минкус. — М.: Стройиздат, 1982. — (Мастера архитектуры).

Примітки

  1. ↑ Л. Л. Полевой. Русские евреи. Аналитический справочник. — Нью-Йорк — Портланд, Орегон. — 2010. Архів оригіналу за 13 травня 2012. Процитовано 6 листопада 2013.

Посилання

Перегляд цього шаблону
  Генеалогія та некрополістика
Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мінкус_Михайло_Адольфович&oldid=34667249