Олесь Біляцький
Олесь Біляцький | |
---|---|
біл. Аляксандр Віктаравіч Бяляцкі | |
Ім'я при народженні | біл. Аляксандр Віктаравіч Бяляцкі |
Народився |
25 вересня 1962[1] (61 рік) Вяртсиля, Сортавальський район, Карельська АРСР, РРФСР, СРСР |
Країна |
СРСР[2] Білорусь |
Діяльність | письменник, правозахисник, літературознавець, літературний критик, історик літератури, дисидент, політичний в'язень, педагог, літературознавець |
Галузь | літературознавство[3], літературна критика[3], історія літератури[3] і захист прав людиниd[3] |
Alma mater | Faculty of Philology, Gomel State Universityd (1984) і Інститут літератури імені Янки Купалиd (1989) |
Знання мов | білоруська[3] і російська[4] |
Заклад | Правозахисний центр «Вясна» і Maksim Bahdanovič Literary Museum, Minskd |
Членство | Talakad, Координаційна рада (Білорусь), Спілка білоруських письменників, Білоруський ПЕН-центр[5], Таварыства Тутэйшыя, Білоруський народний фронт «Відродження», Martyrology of Belarusd і belarusian catholic communityd |
Посада | Q14825897? |
У шлюбі з | Natalia Pinchukd |
Нагороди | |
IMDb | ID 10703870 |
Олесь Біляцький (Олександр Вікторович Біляцький (Бяляцький); біл. Аляксандр Віктаравіч Бяляцкі, нар. 25 вересня 1962, м. п. Вяртсиля, Сортавальський район, Карелія, Росія) — керівник білоруського правозахисного центру «Вясна», політичний в'язень.
У 2011 засуджений на 4,5 роки тюрми за звинуваченням у несплаті податків з 500 тисяч євро, які були на закордонних рахунках цього правозахисного центру[6].
Генеральний секретар Ради Європи Турбйорн Ягланд тоді виступив із заявою, в якій пана Біляцького визнали політичним в'язнем. Рада Європи закликала звільнити правозахисника[6].
В рамках погрому громадських організацій[be] Біляцький був затриманий 14 липня 2021 року[7][8]. 15 липня заарештований у кримінальній справі активіст спільною заявою дев'яти організацій, серед яких Правозахисний центр «Вясна», Білоруська асоціація журналістів, Білоруський Гельсінський комітет, Білоруський ПЕН-центр, був визнаний політичним в'язнем[8][9].
Відзнаки
- 2012 — премія імені Леха Валенси (отримала дружина — Наталя Пінчук)[6].
- 2013 — премія імені Вацлава Гавела[6].
- 2020 — премія «За правильний спосіб життя» («Вясна» та Алесь Бяляцький).[10]
- 2020 — премія імені Сахарова (разом з іншими).[11]
Примітки
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #134194349 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ https://hro.org/node/11604
- ↑ а б в г д Czech National Authority Database
- ↑ https://www.youtube.com/watch?v=lURRL6dhJjI
- ↑ https://actionnetwork.org/petitions/i-support-pen-belarus/
- ↑ а б в г Премію Вацлава Гавела дали білоруському політв'язню. BBC Ukrainian. 30 вересня 2013.
- ↑ У Білорусі затримали голову і співробітників правозахисного центру "Весна" (укр.). РБК-Україна. Процитовано 15 липня 2021.
- ↑ а б Беларусь: Руководителей Правозащитного центра "Весна" держат в СИЗО. Потребуйте от властей освободить их! (рос.). Amnesty International. 22 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Затрыманых праваабаронцаў і актывістаў прызналі палівязнямі (біл.). Європейське радіо для Білорусі. 15 липня 2021. Архів оригіналу за 15 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021.
- ↑ 2020 Announcement – Press Release. rightlivelihoodaward.org. The Right Livelihood Foundation. 1 жовтня 2020. Процитовано 1 жовтня 2020.
- ↑ Премія Європарламенту імені Сахарова присуджена опозиції Білорусі. Європейська правда. 22 жовтня 2020. Процитовано 23 жовтня 2020.
|
- Народились 25 вересня
- Народились 1962
- Члени Союзу білоруських письменників
- Члени Білоруського ПЕН-центру
- Нагороджені медаллю 100 років БНР
- Почесні громадяни Парижа
- Лауреати Нобелівської премії миру
- Уродженці Карелії
- Дисиденти та правозахисники
- Білоруські громадські діячі
- Політв'язні
- Особи, визнані в'язнями совісті правозахисним центром «Вясна»
- Лауреати Премії імені Сахарова