Павлишин Андрій Степанович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Павлишин Андрій Степанович
Народився 30 липня 1964(1964-07-30) (59 років)
Львів, Українська РСР, СРСР
Країна  Україна
 СРСР
Діяльність історик, журналіст, перекладач
Alma mater ЛНУ ім. І. Франка
Галузь журналістика[1], історія[1] і переклад[1]
Нагороди

Андрій Павлишин (нар. 30 липня 1964, Львів) — український журналіст, громадський діяч, історик та перекладач. Відомий зокрема як дослідник польсько-українських стосунків, творчості Бруно Шульца і перекладів інтелектуальної літератури з польської на українську мову. Член Капітули Журналу «Ї».

Біографія

Народився у Львові в 1964 році в родині робітника та медсестри, які були депортовані з Польщі в рамках договору про обмін населенням між УРСР та Польщею (1944—1946). З відзнакою закінчив історичний факультет Львівського університету за спеціалізацією «нова і новітня українська історія». Після університету працював вчителем у школі. Був головою українського відділення правозахисної організації «Міжнародна амністія». Був викладачем на кафедрі нової і новітньої історії України Українського католицького університету.

Був редактором культурологічного часопису «Ї», очолював «Львівську газету», головним редактором вебсайту «Західної аналітичної групи»[2], був телеведучим (програма «Політична шахівниця»). Учасник International Visitor Program Державного департаменту США з виборчих реформ. Двічі обирався депутатом Львівської міської ради. Співзасновник Форуму видавців у Львові.

Андрій Павлишин кілька разів одержував стипендії від польського уряду для проведення досліджень для своїх перекладних праць.

Член Українського ПЕН.

Твори

Власні твори

  • «Бруно Шульц». — Х.: Фоліо, 2020. 124 с. ISBN 9-789-66-03-9504-6
  • «Нам і далі загрожує вічність». — К.: Дух і Літера, 2021. 352 с. ISBN 978-966-378-889-0

Переклади українською

Нагороди

Примітки

Посилання