Рай (Тернопільський район)
село Рай | |
---|---|
Озеро взимку | |
Країна | Україна |
Область | Тернопільська область |
Район | Бережанська міська рада |
Рада | Бережанська міська рада |
Основні дані | |
Засноване | до 1540 |
Населення | ▼ 639 (2014) |
Територія | 1.700 км² |
Густота населення | 445.29 осіб/км² |
Поштовий індекс | 47506 |
Телефонний код | +380 3548 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°25′50″ пн. ш. 24°54′34″ сх. д. / 49.43056° пн. ш. 24.90944° сх. д.Координати: 49°25′50″ пн. ш. 24°54′34″ сх. д. / 49.43056° пн. ш. 24.90944° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
329 м |
Відстань до районного центру |
2 км |
Найближча залізнична станція | Бережани |
Відстань до залізничної станції |
3 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 47501,Тернопільська обл., м. Бережани, пл. Ринок,1 |
Карта | |
Мапа | |
|
Рай — село в Тернопільському районі Тернопільської області України, підпорядковане Бережанській міськраді
Населення — 726 осіб (2007). Дворів — 222[1].
Розташоване в центрі району. У селі є Раївський парк — пам'ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення, де зберігається Раївський мисливський палац. Поблизу села ростуть ботанічні пам'ятки природи — дерева «Богатир» та «Велетень».
Географія
У селі є вулиці[2]: Орлика, Польова, Польова Бічна та Раївська.
Історія
Перша писемна згадка — 1540.
Тут колись розташовувалася заміська резиденція Сенявських, Любомирських та Потоцьких.
Діяли «Просвіта», «Січ», «Луг» та інші товариства.
Під час німецької окупації нацисти розстріляли біля Раю близько 13 тис. мешканців Бережан і навколишніх сіл.
Після ліквідації Бережанського району 19 липня 2020 року село увійшло до Тернопільського району[3].
Населення
За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким[4]:
Мова | Число ос. | Відсоток |
---|---|---|
українська | 99,34 | |
російська | 0,66 |
Пам'ятки
Палац Потоцьких (Раївський мисливський палац)
Александер Потоцький на місці старого мисливського замку побудував палац та заклав парк. Раніше палац прикрашали 4 башти на кожному з рогів будівлі та гарний фронтон — до наших часів не збереглися, вони зникли після воєнної перебудови.
У палаці містилась велика бібліотека, в ній знаходились рукописи з ХІІІ ст., хроніки родів, пов'язаних з власниками. Складалася з творів 3030 авторів в 4032 томах та 544 брошурах. Одним з найцінніших екземплярів тут була Острозька Біблія.
У XIX ст. палац перебудовано за проектом Яна Рудського-Венджика. Будівля сильно постраждала під час першої та другої світових воєн. 1952 р. у палаці було проведено капітальний ремонт.
Пам'ятники
Споруджено пам'ятник Дмитру Мирону (1998, скульптор І. Сонсядло).
Соціальна сфера
Працюють ЗОШ 1 ступ., бібліотека. Діє сиротинець «Дім світла Христового».
Відомі люди
Народилися
- о. Василь Баран — в'язень концтабору «Береза Картузька»
- Остап Баран — лікар, громадський діяч;
- Михайло Клецор — громадський діяч, Почесний громадянин міста Бережани;
- Дмитро Мирон, «Орлик» — громадсько-політичний діяч, пластун, крайовий провідник ОУН на Східно-Українських землях.
- Андрій Фліссак — науковець, педагог, дипломат, держслужбовець.[5]
Перебували
- Петро І, 1698 курфюрст Саксонії і король Польщі Август ІІ Фридерік відвідав гетьмана А. Сенявського у Літньому палаці (Мисливському палацику)[6].
Галерея
-
Автобусна зупинка
-
Парк у Раю
-
Скульптура "Ведмеді"
-
Парк
-
дуб Велетень
-
Дуб Богдана Хмельницького
-
Дуб Богатир
-
Озеро восени
-
Мисливський палац Потоцьких у 1915 році
-
Мисливський палац Потоцьких у 2012 році
Примітки
- ↑ Офіційний сайт Бережанської районної ради[недоступне посилання з квітня 2019]
- ↑ Довідник поштових адрес України. ukrposhta.com. 2020. Процитовано 3 травня 2020.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область
- ↑ Щербак Л. Фліссак Андрій Антонович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 522—523. — ISBN 978-966-528-279-2.
- ↑ Ганчова І. Август ІІ Фридерік // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 19. — ISBN 966-528-197-6.
Джерела
- Хаварівський Б. Рай // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 167. — ISBN 978-966-528-279-2.
Посилання
- Рай // Замки та храми України (укр.)
- Raj // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 492. (пол.)
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |