Біще

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Біще
Buszcze.jpg
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Бережанський район Бережанський район
Рада/громада Біщівська сільська рада
Код КОАТУУ 6120480601
Облікова картка Біще 
Locator Dot2.gif
Розташування села Біще
Основні дані
Засноване 1086
Населення 464 (2014)
Площа 2,046 км²
Густота населення 267.3 осіб/км²
Поштовий індекс 47512
Телефонний код +380 3548
Географічні дані
Географічні координати 49°33′01″ пн. ш. 24°54′19″ сх. д. / 49.55028° пн. ш. 24.90528° сх. д. / 49.55028; 24.90528Координати: 49°33′01″ пн. ш. 24°54′19″ сх. д. / 49.55028° пн. ш. 24.90528° сх. д. / 49.55028; 24.90528
Водойми річка Золота Липа
Відстань до
районного центру
18 км
Місцева влада
Адреса ради 47512, с.Біще
Сільський голова Лищишин Марія Михайлівна[1]
Карта
Біще is located in Україна
Біще
Біще
Біще is located in Тернопільська область
Біще
Біще

CMNS: Біще на Вікісховищі

Бі́ще (давніше польською Buszcze) — село в Україні, в Бережанському районі Тернопільської області. Розташоване над правою відногою річки Золотої Липи, що випливає з Гологірської височини. Центр сільради. До села приєднано с. Залужжя. Населення — 556 осіб (2003). Дворів — 161[2].

Історія[ред.ред. код]

Давня історія[ред.ред. код]

На підставі давніх переказів, що передавалися з покоління в покоління, а також за топографічними даними, багато істориків стверджують, що Біще в давнину було укріпленим городом. Є. Манацький, зокрема, звертає увагу на те, що в Біщу є гора Вали, на якій ще до сьогодні можна побачити штучно насипані оборонні вали: від північної сторони 7 валів, західної та південної — по 5. Зі сходу вали практично не збереглися, позаяк ця територія була під управою або під забудовою господарств. Тут же, від східної частини, де ці вали спадають стрімко до річки Золотої Липи, був колись великий став, що простягався від Біща до Поручина далеко на північ. На вершині «Валів» стоїть нині церква, оточена ще одним круглим валом.

Польський період[ред.ред. код]

Church of the Assumption in Bishche.jpg

Коли було засновано Біще, хто дав почин і від чого пішла назва тієї місцевості — невідомо. В 30-х роках ХХ ст. вийшла друком невелика книжка, написана бувшим посадником Бережан Вишнєвським, який, начебто опираючись на старовинні документи, які зберігалися в скарбниці костьолу, стверджує, що Біще заклав та розбудував власник цього села — якийсь Бощ, від якого й пішла назва села. Було це в середині XIV століття.

Юзеф Відаєвич, професор Познанського університету та син органіста з костьолу в Біще, доводив, що поселення заснував шляхтич Ян Бощ 1339 року і від його імені пішла назва села. Начебто цей Бощ за допомогою отців-домініканців організував тут римо-католицьку парохію та збудував костьол. Коли ж до влади прийшов король Ягайло, в околиці був побудований так званий «королівський шлях», який свого часу відіграв суттєву роль в посиленні торгових зв'язків. Коли Ян Бощ зістарився, його сусідка Клара Романовська скористувалася ситуацією, зробила напад на Біще, прогнала Боща, а село забрала собі. Був судовий процес — виграла Романовська. Можна ще додати, що рід Романовських вимер на початку XVI століття, а їх маєтності відійшли Потоцьким.

Перша писемна згадка — 1339 року.

Згодом шляхтич Я. Бощ на основі королівського привілею заклав містечко Біще та фортифікований домініканський костел. 1417 року король Владислав ІІ Ягайло гостював тут із третьою дружиною Ельжбетою Пілєцькою-Грановською, якій належало Біще.

1626 року внаслідок нападу татар село було повністю зруйноване[3].

Австрійський період[ред.ред. код]

У 1909—1944 роках через село проходила залізниця Львів-Підгайці.

Населення[ред.ред. код]

Населення села в минулому[4]:

Рік Число осіб Українців
греко-католиків
Поляків та
римо-католиків
Євреїв
1900 869 501 311 66
1939 1059 589 430 40

Пам'ятки[ред.ред. код]

Споруджено капличку Божої Матері (1870; реконструйовано 2003).

Пам'ятники[ред.ред. код]

  • Пам'ятник полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям (1983);
  • насипані символічну могили в урочищі «Вали» (відновлено 1990) і на місці загибелі трьох вояків УПА (1992);
  • встановлено хрест з нагоди проголошення незалежності України (1991)
  • меморіальну таблицю борцям ОУН та УПА (1996),
  • пам'ятник жителям села, які загинули за волю України (1999; збудована за кошти жителя США В. Ворони).

Соціальна сфера[ред.ред. код]

Діють загальноосвітня школа І—ІІ ступенів, бібліотека.

Відомі люди[ред.ред. код]

Народилися[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. http://www.obl-rada.te.ua/uk/informatsiya/orhany-mistsevoho-samovryaduvannya-v-oblasti
  2. Офіційний сайт Бережанської районної ради
  3. Maurycy Horn. Skutki ekonomiczne najazdów tatarskich z lat 1605—1633 na Ruś Czerwoną. — ст. 22-29, 45, 183
  4. Володимир Бемко. Статистика населення, Статистика громад повіту Бережани // Бережанська земля. Історико-мемуарний збірник. — С. 49-56

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]