Свято-Григоріє-Богословська церква
| Свято-Григоріє-Богословська церква | |
|---|---|
 | |
| 46°29′07″ пн. ш. 30°43′10″ сх. д. / 46.485486000027776754° пн. ш. 30.71968900002777758° сх. д.Координати: 46°29′07″ пн. ш. 30°43′10″ сх. д. / 46.485486000027776754° пн. ш. 30.71968900002777758° сх. д. | |
| Країна |
 Україна |
| Адреса | вул. Старопортофранківська, 18 |
| Конфесія | Українська православна церква Московського Патріархату |
| Єпископство | Одеська та Ізмаїльська єпархія |
| Тип | церква |
| Стиль | псевдоросійський стиль |
| Початок будівництва | 9 серпня 1894 |
| Побудовано | 16 березня 1896 |
| Статус | Пам'ятка культурної спадщини України |
| Стан | цілком задовільний |
  Свято-Григоріє-Богословська церква Свято-Григоріє-Богословська церква (Україна) | |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Свято-Григоріє-Богословська церква — православний храм Одеської єпархії Української православної церкви Московського патріархату в місті Одеса.
Історія
У період підготовки до святкування 100-річчя міста міський голова Григорій Григорович Маразлі виступив з пропозицією побудувати на свої кошти церква для духовного розвитку учнів декількох навчальних закладів міста. Місце для церкви було обрано на Старопортофранківській вулиці в провулку між міським 6-ти класним училищем і 2-й жіночою гімназією. Проект храму складено архітектором Ландесманом. Закладка нового храму відбулася 9 серпня 1894 і тільки 16 березня 1896 було скоєно урочисте освячення. Освячення храму в ім'я святителя Григорія Богослова і святої мучениці Зої (так звали батьків Григорія Маразлі) здійснив преосвященний Тихон, єпископ Єлісоветградскій, у співслужінні з архієпископом Херсонським і Одеським Іустином.
У 1930 році більшовиками був закритий. Однак, в період румунської окупації деякі з одеських церков відкрили свої двері, серед них був і храм Григорія Богослова і святої мучениці Зої. У травні 1961 відбулося друге закриття храму, після чого його приміщення було віддано під склад хлібокомбінату.
14 березня 1991 році храм знову повернутий УПЦ, після чого церква перейшла до УПЦ МП. 6 лютого 1994 митрополитом Одеським Агафангелом знову освячений після ремонту. У 2002 році храм було розписано одеським іконописцем С. Бурдою.
Вигляд
Храм має форму древньої базиліки з витонченою дзвіницею і прекрасним фасадом. Храм вдало виконував роль домашній церкві для зазначених навчальних закладів. Крім головного фасаду, храм мав два бічних, вхідні двері яких були звернені: одна у двір Гімназії — для входу учениць; інша, у двір училища — для входу учнів. Вже в той період в церкві було центральне опалення.
