Михайлівська церква (Одеса, Михайлівська площа)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Михайлівська церква
Старе зображення Михайлівської церкви
46°28′05″ пн. ш. 30°42′38″ сх. д. / 46.4681528° пн. ш. 30.7107222° сх. д. / 46.4681528; 30.7107222Координати: 46°28′05″ пн. ш. 30°42′38″ сх. д. / 46.4681528° пн. ш. 30.7107222° сх. д. / 46.4681528; 30.7107222
Тип спорудицерква
РозташуванняУкраїна УкраїнаОдеса
Початок будівництва1817
Кінець будівництва1820
Зруйновано1938
Відбудовано1999
НалежністьРосійська православна церква закордоном
АдресаМихайлівська площа
ЕпонімАрхангел Михаїл
Михайлівська церква (Одеса, Михайлівська площа). Карта розташування: Україна
Михайлівська церква (Одеса, Михайлівська площа)
Михайлівська церква (Одеса, Михайлівська площа) (Україна)
Мапа
CMNS: Михайлівська церква у Вікісховищі

Архангело-Михайлівська церква — православний храм міста Одеси. Був одним із найстаріших храмів Одеси, закладений у 1817 на Михайлівській площі Молдаванки.

Підірваний у 1938 в період Сталінських репресій.

Відбудована у зовсім іншому вигляді, що спричинило конфлікт.

Історія

[ред. | ред. код]

У 1815 році мешканці Молдованки за посередництвом міщанина Мойсея Дучинського, направили прохання до Катеринославської єпархії про дозвіл на розбудову церкви в ім'я Святого Архангела Михаїла. Церква закладена посеред Михайлівської площі 8 листопада 1817 року, а в 1820 році освячений головний престол в честь Собору Святого Архангела Михаїла. Права частина храму освячена в честь Вознесіння Господня.

Церковний причт складався з настоятеля храму, священика, диякона та двох псаломщиків. У різні роки в храмі служили протоієрей Михайло Кушакевич, священики Леонтій Кедров, Василь Діаковський, Костянтин Левитський, Дмитро Самарін, протоієрей Митрофан Попов.

На початку ХХ століття на кошти прихожан церкви було розпочато її капітальна перебудова. У 1903 році розпочалося спорудження дзвіниці[1]. З Ярославля доставили й встановили нові дзвони.

8 листопада 1903 року, в день храмового свята Архангело-Михайловської церкви, відбулося освячення реконструйованого храму.

При церкви була однолітня церковно-приходська школа (тепер Школа № 1), церковна школа грамоти, а також приватна жіноча гімназія і 8 народних училищ.

До 1936 у храмі відбувалися служби. Вранці 18 травня 1936 до храму прибув інспектор культу Баранович із представниками НКВС і запечатав храм. Через деякий час, у 1938 році, храм був підірваний.

Сучасний стан

[ред. | ред. код]

На даний час на площі, де знаходився первісний храм споруджена нова церква та монастир Російської православної церкви закордоном (РПЦЗ). Зведення нового храму розпочалося у 1999 році з маленької будови. Наразі новозведений храм суттєво відрізняється від церкви, яка тут існувала до 1938 року, зовні нагадує середньовічний замок. Після підписання РПЦЗ акту про канонічне спілкування із Московським патріархатом і отримання нею статуту самоврядованої Церкви РПЦ, частина РПЦЗ відокремилася, а роль першоієрарха нової церкви зайняв Агафангел. Після цього розпочалися конфлікти із місцевими мешканцями, які почали стверджувати, що церква розбудована незаконно.

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Журнал "Зодчий", № 31 від 3.08.1903

Джерела

[ред. | ред. код]