Синагога Ор Самеах

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ор Самеах
אור שמח
Загальний вигляд синагоги
Загальний вигляд синагоги
46°28′40″ пн. ш. 30°44′22″ сх. д. / 46.4779306° пн. ш. 30.7394806° сх. д. / 46.4779306; 30.7394806
Країна Україна Україна
Місто Одеса
Адреса Єврейська вул., 25 (ріг вулиць Єврейської та Рішельєвської)
Конфесія Литовський напрямок юдаїзму
Тип синагога
Стиль круглої арки
Автор проєкту Ф. Й. Моранді
Будівництво 18501855 роки
Статус  Пам'ятка культурної спадщини України
Стан діюча

Ор Самеах. Карта розташування: Україна
Ор Самеах
Ор Самеах
Ор Самеах (Україна)
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Синагога «Ор Самеах» (івр. אור שמח‎ «світло щастя») — головна синагога міста Одеси. Розташована за адресою вул. Єврейська 25, на перетині із вул. Рішельєвською.

Історія[ред. | ред. код]

Єврейська громада міста Одеси була чисельною вже з перших років існування міста. Офіційно громада була організована вже у 1798 і зведена перша синагога.

У 1850 розпочато будівництво сучасної синагоги Ор-Самеах, за проектом архітектора Франц Моранді.

У 1855, після завершення будівництва, синагога дістала статус головної синагоги міста Одеси.

Трагічний період у житті одеських євреїв розпочався із приходом радянської влади. У 1919 виданий Декрет про релігії, згідно із яким все майно та документація громади передали державній владі, а у 1923, «по просьбе трудящихся», синагога зачинена. На початку в будівлі був розташований зоологічний музей, потім — дитячий музичний театр.

По закінченню Другої Світової війни будівля була передана Одеському педагогічному інституту; у будівлі синагоги був розташований факультет фізичної культури. Внутрішні приміщення синагоги підлегли значним змінам: молебний зал був перетворений на баскетбольний і розділений на два поверхи, бокові прорізи — закриті, а балкони для жінок і хора — перетворені на аудиторії.

У 1996 будівля передана Одеській юдейській релігійній громаді, а в вересні 1996, на свято Рош Гашана, євреї Одеси вперше за довгі роки молилися в головній синагозі міста.

З 1996 по 2008 будівля підлегла реконструкції, відновлена біма, зведена міква.

У 1998 при синагозі відкрита єшива.

9 березня 2008 єврей з Великої Британії, Арі Шиммел, на день свого 80-річча і бар-міцви одного із своїх онуків — Натаніеля, передав в дар синагозі новий свиток Тори[1].

У червні 2008 завершена реставрація фасаду синагоги.

Будівля синагоги[ред. | ред. код]

Будівля синагоги зведена у 1850 році за проектом архітектора Франц Моранді. Синагога являє собою двоповерховий будинок, фасад і внутрішнє оздоблення якого витримані у флорентійсько-романському стилі.

Сучасний статус[ред. | ред. код]

Сьогодні тут відбуваються щоденні та святкові молитви, збираються декілька сотень прихожан. На великі свята сюди прибувають не тільки одесити, але віряни із Білгорода-Дністровського, Ізмаїла, Чорноморська та інших міст України.

У будівлі розміщена приймальня Головного рабина Одеси та Одеської області, Шломо Бакшта, а також приймальня правління Одеської Юдейської Релігійної громади (голова — рабин Борух Марлатко, фінансовий директор та меценат — рабин Рафаель Крускаль), діє Одеський Єврейський університет, мережа освітніх програм, зокрема, школи, хедери, програма парного навчання традиціям «Хеврута». Головою (габаем) ОІРО з 2012 року е р. Борух Марлатко — випускник та вихованець Одеської єврейської громади, виконавчим та фінансовим директор (CEO) — Рафаель Крускаль, випускник єшиви «Зіхрон Моше» (відділення фінансів) та славетної єшиви «Тіферет Яаков», також відомої як «Єшива Гейтсхед».

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Новый свиток Торы в Главной синагоге Одессы [Архівовано 21 вересня 2016 у Wayback Machine.], Елена Литвак, сайт Иудейской религиозной общины «Тиква»-«Ор Самеах».

Джерела[ред. | ред. код]