Світязь (село)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Світязь (значення).
село Світязь
Країна Україна Україна
Область Волинська область
Район Ковельський/Шацька громада
Рада Шацька селищна рада
Основні дані
Населення 1845
Площа 2,386 км²
Густота населення 773,26 осіб/км²
Поштовий індекс 44021
Телефонний код +380 3355
Географічні дані
Географічні координати 51°28′43″ пн. ш. 23°51′05″ сх. д. / 51.47861° пн. ш. 23.85139° сх. д. / 51.47861; 23.85139Координати: 51°28′43″ пн. ш. 23°51′05″ сх. д. / 51.47861° пн. ш. 23.85139° сх. д. / 51.47861; 23.85139
Середня висота
над рівнем моря 		162 м
Водойми оз. Линовець, оз. Світязь
Місцева влада
Адреса ради Шацька селищна рада: 44000, Волинська обл., Ковельський р-н, смт. Шацьк, вул. 50 років Перемоги, 1Б.
Староста: 44021, Волинська обл., Шацький р-н, с. Світязь вул. Жовтнева, 68
Карта
Світязь. Карта розташування: Україна
Світязь
Світязь
Світязь. Карта розташування: Волинська область
Світязь
Світязь
Мапа
Мапа

CMNS: Світязь у Вікісховищі

Світязь — село в Україні, у Шацькій селищній територіальній громаді Ковельського району Волинської області. Населення становить 1845 осіб.

Назву поселенню дало однойменне озеро Світязь, на березі якого воно знаходиться. Поблизу села знаходиться пансіонат «Шацькі озера». У селі діє Петропавлівський чоловічий монастир.

Географія

Історія

Перша писемна згадка про село відноситься до 1431 року[1].

В архівних документах за 1531 рік вперше згадується про церкву у селі Світязь. Тоді вона входила до складу Любомльської протопопії. Саме ж поселення відносилося до Любомльського староства Хомської землі Руського воєводства Польщі. В податкових реєстрах Хомської землі за 1533 рік згадується, що храм села Світязь платив на рік 16 грошів податку, а в 1564 і 1589 роках — 2 форинти. На той час село належало князям Сангушкам.

6 липня 1659 року дипломом короля Яна Казиміра Любомльське староство (в тому числі і Світязь) вотчинним земським правом було подароване київському воєводі, гетьману Запорозьких військ Іванові Виговському, а після його смерті — синові Остапові. Юридично Виговські володіли ним до 1768 року, але жили тут набагато довше.

У 1768 році Любомль з прилеглими до нього землями був подарований великому польському магнату, гетьману Польщі, графу Францішеку Ксаверію Браницькому як подарунок за врятоване на сеймовому засіданні 1762 року життя майбутнього короля Польщі Станіслава-Августа Понятовського. Граф у Світязі дозволив вільну рубку лісу для храму.

22 січня 1834 року світязька церква згоріла від недопаленої свічки. На початку 1840-х років стараннями сина Ксаверія графа Владислава Браницького у Світязі розпочато будівництво мурованої церкви святих апостолів Петра і Павла. Село тоді налічувало 140 дворів і 1150 жителів. Будівництво ж храму закінчила дружина Владислава — графиня Роза Станіславівна Потоцька вже після смерті чоловіка.

Після третього поділу Польщі у 1795 році всю територію Любомильського староства було приєднано до Волині.

У 1891 році у Світязі відкрита церковно-приходська школа, а в 1900 році на державні кошти побудоване приміщення для неї. Від Волинської єпархіальної ради на школу виділялося 120 крб., від громади — 91 крб. Наприклад, у 1911 році тут навчалося 65 хлопчиків і 5 дівчаток. Парафія церкви налічувала понад 3 тис. прихожан. А в Світязі на той час було зареєстровано 7 римо-католиків, 140 юдеїв і 1 лютеранин[2].

У книзі Олександра Цинкаловського «Стара Волинь і Волинське Полісся» зустрічаємо такі рядки:

СВИТЯЗЬ або СВИТЯЖ, село, Володимирський пов., Пульменська вол., біля 100 км від м. Володимира. Село над озером тієї ж назви. Наприкінці 19 ст. було там 400 домів і 2,041 жителів, дерев’яна церква (тепер мурована), одноклясова школа. Село розляглося на півд.-східньому сухому, піскуватому березі озера. Населення, крім рільництва, займається рибальством. На південь від села мале озеро під назвою Линове, а за ним урочище «Турове болото». Село колись належало до города Любомля, а в 14 ст. знайшлося в складі сіл, прилучених польським королем Казимиром до т.зв. Ратенського Клина і увійшло в склад королівщини. В 16 ст. належало до Холмської землі. В 1863 р. сконфісковане. За переписом 1911 р. велика власність в селі С. 2,772 дес. належала до Софії Драгомирової. На ґрунтах села наприкінці 19 ст. знайдено денари римського цісаря Марка Аврелія.[3]

У 1906 році в селі, яке належало тоді до Шацької волості Володимир-Волинського повіту, було 350 дворів, проживало тут 2219 осіб. Поштовою адресою було місто Любомль[4].

З кінця 1920 року по вересень 1939 року Світязь входив до складу Другої речі Посполитої. З вересня 1939 року — в складі СРСР.

У 1935 році в селі, яке належало до гміни Шацьк Любомльського повіту, мешкало 2482 особи[5].

У 1918-1943 роках настоятелем Петропавлівської церкви села Світязь був отець Анастасій Абрамович, який увійшов в історію української педагогічної думки як автор унікального посібника «Методика Закону Божого» (1938 рік, Крем'янець) для вчителів та священиків – викладачів Закону Божого у державних і церковно-парафіяльних школах[6].

З 1991 року Світязь — у незалежній Україні. У 2002 році при Петропавлівській церкві засновано Петропавлівський монастир[2].

До 2019 року село Світязь було центром Світязької сільської ради.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1707 осіб, з яких 817 чоловіків та 890 жінок.[7]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1836 осіб.[8]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[9]

Мова Відсоток
українська 99,24 %
російська 0,65 %
білоруська 0,05 %
молдовська 0,05 %

Релігія

Соціальна інфраструктура

У селі діють:

Населений пункт не газифікований, дорога з твердим покриттям, у задовільному стані[10].

Відомі люди

Галерея

Примітки

  1. ↑ Олександр Остапюк «З історії Шацького району» // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Любомль в історії України та Волині: Наук. зб.: Випуск 25; Матеріали XXV Волинської обласної історико-краєзнавчої конференції, м. Любомль, 25 жовтня 2007 р. — Луцьк, 2007. — с., 358 іл.
  2. ↑ а б «Історія Світязя та Петропавлівського храму» на офіційному сайті Шацького благочиння Володимир-Волинської єпархії УПЦ МП
  3. ↑ Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року в 2-х томах. Т. 2. — Вінніпег, 1986. — 578 с.
  4. ↑ Список населенных мест Волынской губернии / Волынский губ. стат. комитет. — Житомир: Волынская губ. тип.: 1906. — 219 с. — Изд. неофиц.
  5. ↑ Domański Bogdan. Powiat Lubomelski — Luboml, 1936. — 147 s. — s. 93.
  6. ↑ а б Василь Кметь. Православна педагогіка протоєрея Анастасія Абрамовича
  7. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 20 жовтня 2019.
  8. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 20 жовтня 2019.
  9. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 20 жовтня 2019.
  10. ↑ а б Паспорт Світязької сільської ради на офіційному сайті Шацької РДА
  11. ↑ Паспорт Шацького району Волинської області станом на 1 липня 2011 року[недоступне посилання з червня 2019]

Література

  • Сві́тязь // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Волинська область / І.С. Клімаш (голова редколегії тому), 1970 : 747с. — С.516

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Світязь (село)
Смт
Села
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Світязь_(село)&oldid=34428995