Ростань

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Ростань
Церква святого великомученика Георгія Побідоносця в селі
Церква святого великомученика Георгія Побідоносця в селі
Країна Україна Україна
Область Волинська область
Район/міськрада Шацький
Рада/громада Ростанська сільська рада
Код КОАТУУ 0725785001
Основні дані
Засноване у 19 столітті як Вулька Хрипська
Населення 410
Площа 1,158 км²
Густота населення 354,06 осіб/км²
Поштовий індекс 44012
Телефонний код +380 3355
Географічні дані
Географічні координати 51°35′51″ пн. ш. 23°41′53″ сх. д. / 51.59750° пн. ш. 23.69806° сх. д. / 51.59750; 23.69806Координати: 51°35′51″ пн. ш. 23°41′53″ сх. д. / 51.59750° пн. ш. 23.69806° сх. д. / 51.59750; 23.69806
Середня висота
над рівнем моря
168 м
Водойми Копаївка
Місцева влада
Адреса ради 44012, Волинська обл., Шацький р-н, с. Ростань, тел. 26-3-31
Карта
Ростань is located in Україна
Ростань
Ростань
Ростань is located in Волинська область
Ростань
Ростань

Ро́станьсело в Україні, в Шацькому районі Волинської області. Населення становить 410 осіб.

Орган місцевого самоврядування — Ростанська сільська рада.

Географія[ред.ред. код]

Село розташоване у північно-західній частині Шацького району, на відстані близько 30 км автошляхами від районного центру та за 180 км від обласного.

Сусідні села
Красний Бір Хрипськ Білорусь Радеж
Перешпа Ростань Піща
Пулемець Кам'янка Острів'я

Природні багатства села і його околиць перебувають у віданні ростанського лісництва, яке було засноване в 1963 році. На його території розташований природний заказник «Втенський», де взято під охорону рідкісну рослину України журавлину дрібноплоду. Неподалік від села є лісовий заказник «Ростанський». У 1994 році на території Ростанського лісового господарства було розбито розплідник по вирощенню «лохини високорослої». Плоди цієї рослини експортують у країни Європи, тому що вона славиться своїми лікувальними властивостями. На території лісництва є два піщаних кар'єри, які відомі дрібним якісним гравієм[1].

Історія села[ред.ред. код]

Перша згадка про Ростань у літературі — XIX століття. Початкова назва села — Вулька Хрипська, і лише з 1946 року населений пункт було перейменовано в Ростань[2].

В кар'єрі біля села Ростань львівськими археологами було знайдено перше найдавніше поселення людей, яке відноситься до ашельської культури[3].

У книзі Олександра Цинкаловського «Стара Волинь і Волинське Полісся» читаємо:

«
ВІЛКА ХРИПАЛЬСЬКА або ХРИПСЬКА, с., Володимирський пов., Пульменська вол. В кінці 19 ст. було там 52 дом. і 337 жит. Церква на могилках. Велика земельна власність належала до Єкатерини Сластовнікової — 1386 дес.[4]
 »

У 1-му томі Географічного словника Королівства Польського, який з'явився 1880 року, про село знаходимо такі відомості:

«
Хрипська (Вулька), село, ковельський повіт. Мала каплиця католицька б. парафії Опалин.
Оригінальний текст (пол.)

Chrypska (Wólka), wś, pow. kowelski. Miała kaplicę katol. b. parafii Opalin. [5]

 »

В першій частині 15 тому Географічного словника Королівства Польського, яка з'явилась у 1900 році, цей населений пункт описується так:

«
Хрипська Вулька, (див. т. 1, 649), село, володимирський повіт, на кордоні з гродненською губернією, гміна Пульмо, 132 версти від Володимира, 96 будинків, 690 мешканців, церква.
Оригінальний текст (пол.)

Chrypska Wólka, (ob. t. 1, 649), wś, pow. włodzimjerski, na pograniczu z gub. grodzieńską, gm. Pulmo, 132 w. od Włodzimierza, 96 dm., 690 mk., cerkiew.[6]

 »

У 1906 році Вулька Хрипська складалася з 301 двору, проживав тут 701 чоловік. Поштовою адресою було місто Любомль[7].

В 1917 році село входить до складу Української Народної Республіки. Внаслідок поразки Перших визвольних змагань село окуповане поляками.

Радянсько-польська війна, яка закінчилась підписанням Ризької мирнї угоди (1920 р.) ознаменувала відхід Волині до складу Польщі. Польський уряд зобов'язувався гарантувати мовні і релігійні права українців у Польщі. З приводу цього існує один цікавий документ — «Декларація жителів повіту Любомля, Пульма, с. Вулька Хрипська, Островье зібрані при проведенні шкільного плейбисциту про мову викладання в школі». В декларації йдеться про прохання жителя с. Вулька Хрипська Миця Даніла (батька дитини шкільного віку — Петра) ввести в існуючій публічній заг. школі с. Вільки Хриської українську мову навчання (14 березня 1925 р.).

У 1935 році в селі мешкало 913 осіб[8].

Географічне розташування Ростані сприяло висококолоритності етнічних звичаїв і традицій жителів села. Вони увібрали в себе найкраще від українських, польських, білоруських традицій. Ця округа славилась різноманітними промислами. Найпоширенішим серед усіх були ткацтво і плетіння. Плели з пагонів деревини різних порід, з соломи. Виготовляли сільськогосподарський реманент. Працювали не тільки задля власних потреб, а і на продаж. Найближчий ярмарок проподився у місті Холмі (сучасна Польща), куди ростанські селяни добиралися кіньми або пішки[1].

У 1930-их роках на території села діяла польська школа, де навчалось близько десятка дітей. Учителька — полячка, навчання велось польською мовою у звичайній сільській хаті[1].

У вересні 1939 року, згідно із пактом Молотова-Ріббентропа, село окуповано військами СРСР. На Західній Україні розпочався масовий терор проти цивільного населення та української інтелігенції.

В роки німецької окупації (1941-1944 рр.) на території сільської ради діяв партизанський загін ім. Ворошилова, до складу якого входило і багато місцевих жителів. За те, що населення допомагало партизанам, німці вбили 28 чоловік, 140 юнаків і дівчат вивезли до Німеччини на примусові роботи[2].

З 1946 року Вулька Хрипська перейменовано у Ростань — від слова «ростань» — перехрестя. Вірогідно, колись тут простягались торгові шляхи, і от на перетині цих шляхів і виникло поселення[1].

З 1946 року Ростань — центр Ростанської сільської ради. До її складу входили села: Пулемець, Хрипськ, Перешпа, Красний Бір[2]. Пізніше село Пулемець стало адміністративним центром новоутвореної Пулемецької сільської ради, і до складу Ростанської нині входять, окрім Ростані, села: Хрипськ, Перешпа і Красний Бір.

З 24 серпня 1991 року село входить до складу незалежної України.

Релігія[ред.ред. код]

У селі діє православна (УПЦ МП) церква святого великомученика Георгія Побідоносця, збудована у 19931996 роках і освячена в 1998 році.

Інфраструктура[ред.ред. код]

У селі діють:

Населений пункт не газифікований, дорога — частково з твердим покриттям, здебільшого — ґрунтова[9].

Пам'ятки[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в г Шацьке благочиння - с. Ростань Свято-Георгіївська церква
  2. а б в Історія міст і сіл Української РСР. Волинська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 745 с.
  3. Кучинко М.М. Нариси стародавньої і середньовічної історії Волині. – Луцьк: Надстир’я, 1994. – 208 с.
  4. [http://chtyvo.org.ua/authors/Tsynkalovskyi_Oleksandr/Stara_Volyn_i_Volynske_Polissia_Tom_1/ Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року в 2-х томах. Т. 1. — Вінніпег, 1984. — 600 с.]
  5. Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. Tom I, 648
  6. Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. Tom XV cz.1, 329
  7. Список населенных мест Волынской губернии / Волынский губ. стат. комитет. - Житомир: Волынская губ. тип.: 1906. - 219 с. — Изд. неофиц.
  8. Domański Bogdan. Powiat Lubomelski — Luboml, 1936. — 147 s. — s. 92.
  9. Паспорт Ростанської сільської ради на офіційному сайті Шацької РДА

Посилання[ред.ред. код]