Комісар Ян Вербек зажив слави своєю безкомпромісністю серед правопорушників і колег. У нього двічі стріляли, але він ніколи не затримувався в клініці надовго, тільки-но він міг уже рухатися, то одразу піднімався з ліжка та намагався зробити хоч якийсь об'єм роботи. Багато злочинців ненавиділи Яна, адже він їх кинув за ґрати, а серед звичайних громадян думки про Вербека розділилися. Одні вважали, що Ян — вискочка, який за допомогою служби в поліції задовольняв своє нездорове бажання прибити всіх нелегалів, які різними способами проникли в його країну. Інші вважали чоловіка справжнім расистом, який ні перед чим не зупиниться, поки не знищить усіх людей, які йому не подобалися. Але що стосується товаришів по службі Яна, то вони були абсолютно впевнені в тому, що їм пощастило працювати з героєм.
Якось Вернек подумав, що може ще більшого досягти в житті, якщо займеться політичною діяльністю. Оскільки його багато людей його знали, то в нього не виникло жодних проблем, коли він побажав приєднатися до ультраправої партії ВПВ. Ян став вести себе ще активніше, він не пропускав жодної можливості виступити перед людьми і в нього виходило завойовувати їхню прихильність. Коли Вербеку повідомили, що злочинне угрупування почало створювати новий вид метамфетаміна, він наважився взяти участь в останній операції, яка приводить його в місто Шарлеруа на штурм нарколабораторії. Це було помилкове рішення, адже швидше за все це найкраща з хитрощів яку придумали наркоторговці, щоб усунути ненависного їм поліцейського.