Східноєвропейський лісостеп
 Лісостеп у Воронинському заповіднику
| |
| Екозона | Палеарктика |
|---|---|
| Біом | Помірні широколистяні та мішані ліси |
| Типи клімату | помірний |
| Назва WWF | East European forest steppe |
| Номер WWF | ID:PA0419 |
| Межі | Балканські мішані ліси, Центральноєвропейські мішані ліси, Казахський лісостеп, Понтійсько-каспійський степ, Сарматський мішаний ліс, Уральські гірська тундра та тайга |
| Країни | Росія, Україна, Молдова, Румунія, Болгарія |
| |
Східноєвропейський лісостеп (WWF ID: PA0419) — екорегіон широколистяних лісових насаджень і лук, завдовжки 2100 км від Східної Європи (Центральна Україна) до Уральських гір Росії. Є також окремі острівці на сході Румунії, у Молдові та Болгарії. Регіон утворює перехідну зону між помірними лісами на півночі і степом на півдні. Лісостеп — терен, на якому кількість опадів та випаровування приблизно рівні. Екорегіон знаходиться в екологічній зоні Палеарктика, з вологим континентальним кліматом. Має площу 727 269 км².[1]
Розташування та опис
Екорегіон утворює довгу смугу, завдовжки близько 2100 км та завширшки 600 км, від України на заході до Уральських гір на сході. Більша частина терену — сопки та плоскість. Середні висоти коливаються від 150 метрів (над рівнем моря) на плоскості до 250 метрів на пагорбах, з окремими хребтами низьких гір по периметру регіону[2]. Екорегіон можна розділити на підпровінції із заходу на схід: Придніпровська височина, Придніпровська низовина, Середньоросійська височина, Оксько-Донська рівнина, Приволзька височина та Заволжя. Кількість опадів зменшується далі на схід, як і фрагментація лісу.[3]
Клімат
Клімат на більшій частині екорегіону — вологий континентальний клімат, з теплим літом (Класифікація кліматів Кеппена (Dfb)). Цей клімат характеризується великою сезонною різницею температур та теплим літом (принаймні чотири місяці в середньому вище 10° C, але середьомісячна температура не перевищує 22° C[4][5]. На сході екорегіону збільшується континентальність.
Флора і фауна
Оскільки рельєф екорегіону є відносно рівним або низькогористим, що не має фізичних бар'єрів між біомами на північ і південь, рослинні громади мають тенденцію формуватися місцевими коливаннями водостоку. Відмінності дренажу, зміни типу ґрунту (сосни на піщаному ґрунті, листяні дерева на суглинковому ґрунті тощо) та солоність, вплив вітру (який видуває сніг з пагорбів у поглиблення, що впливає на якість ґрунту) та історичну діяльність людей все разом створює мозаїчний характеру регіону.[6]
Відкриті простори показують, що степові рослинні громади можуть конкурувати з лісом. Осоки характерні в степових районах, протистоячи умовам з низьким рівнем вологості, значна частина їх біомаси знаходиться під землею.[7]
Заповідники
- Башкирія (національний парк)
- Білогір'я (заповідник)[en]
- Чаваш-Вармане
- Галичья Гора (заповідник)[en]
- Калузькі засіки[en]
- Хоперський заповідник
- Центрально-Чорноземний заповідник
- Воронинський заповідник[en]
- Жигулівський заповідник
Примітки
- ↑ East European forest steppe. Ecoregions of the World. GlobalSpecies.org. Процитовано 23 липня 2018.
- ↑ PA0419: Eastern Europe: Bulgaria, Moldova, Romania, Russia, and Ukraine. World Wildlife Federation. Процитовано 23 липня 2018.
- ↑ Biomes and Regions of Northern Eurasia - Classifications: Zonal and Provincial Differences. Russian Nature. Процитовано 13 серпня 2018.
- ↑ Kottek, M., J. Grieser, C. Beck, B. Rudolf, and F. Rubel, 2006. World Map of Koppen-Geiger Climate Classification Updated (PDF) (англ.). Gebrüder Borntraeger 2006. Процитовано 14 вересня 2019.
- ↑ Dataset - Koppen climate classifications (англ.). World Bank. Процитовано 14 вересня 2019.
- ↑ Biomes and Regions of Northern Eurasia - Steppe and Forest Steppe. Russian Nature. Процитовано 13 серпня 2018.
- ↑ Biomes and Regions of Northern Eurasia - Biological Diversity. Russian Nature. Процитовано 13 серпня 2018.