Сєнчев Сергій Олексійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 16:46, 4 жовтня 2020, створена Andriy.vBot (обговорення | внесок) (заміна синтаксу відповідно до обговорення)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сєнчев Сергій Олексійович
 Підполковник
Загальна інформація
Народження 8 липня 1973(1973-07-08)
Донецьк
Смерть 4 серпня 2014(2014-08-04) (41 рік)
Сніжне
Поховання Кропивницький
Alma Mater Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
Медаль «10 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
Медаль «10 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
Медаль «15 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
Медаль «15 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
Медаль «За сумлінну службу» III ст. (Міністерство оборони України)
Медаль «За сумлінну службу» III ст. (Міністерство оборони України)

Сергі́й Олексі́йович Сєнчев — підполковник Збройних сил України.

Життєпис

Сергій Сєнчев народився 8 липня 1973 року у Донецьку в сім’ї військовослужбовця.[1]

Освіту здобував у школах та військовому суворівському училищі Свердловської області (у зв’язку з переведенням батька до нового місця служби). Згодом — Донецьке вище військово-політичне училище інженерних військ і військ зв'язку, Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, спеціальність — психологія.[1]

1994 року прибув для подальшого проходження служби у Кіровоград, 9-та окрема бригада спеціального призначення (в/ч А0759), де відтоді постійно проживав із своєю сім’єю.[1]

Заступник командира полку з виховної роботи, 3-й окремий полк спеціального призначення.

Російсько-українська війна

Зазнав важких кульових та осколкових поранень у черевну порожнину під час бою за висоту Савур-могила. Сєнчеву зроблено операцію в польовому шпиталі, помер під час транспортування до стаціонарного шпиталю у місті Дніпрі.

Вдома залишилися дружина Сніжана та двоє дітей шкільного віку — донька Євгенія і син Іван.[1]

Похований на Рівненському кладовищі Кропивницького.

Нагороди та вшанування

  • 14 листопада 2014 року за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно).[2]
  • В рамках процесу декомунізації і з огляду на мужність та героїзм Сергія Сєнчева у захисті Батьківщини, одну з вулиць міста Кропивницький було перейменовано на його честь.[3]

Примітки

  1. а б в г admin. Кіровоград знову прощався з героями (ФОТО) – Перша електронна газета – Новини Кіровоградщини (укр.). Процитовано 19 вересня 2019.
  2. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №873/2014 — Офіційне інтернет-представництво Президента України. Офіційне інтернет-представництво Президента України. Процитовано 9 лютого 2016.
  3. Карти Google: вул. Сергія Сєнчева, м. Кропивницький.

Джерела